В Україні набули чинності нові норми мовного закону: вся реклама переходить на українську

Сьогодні в Україні розпочався новий етап впровадження закону Про захист державної мови, прийнятого депутатами минулого скликання. І хоч нинішні депутати вже намагаються скасувати закон, він вже вносить свої зміни в сферу держуправління, транспорту, освіти та інші.

Тепер вся реклама в Україні повинна бути тільки державною мовою, а за порушення покладається штраф. Про це свідчить норма закону Про забезпечення функціонування української мови як державної, яка набула чинності сьогодні. В цілому закон буде впроваджуватися поетапно до 2030 року.

Наприклад, передбачені штрафи за недотримання норм почнуть діяти лише через два з половиною роки. На думку активістів, які займаються захистом прав україномовних громадян, цей закон вже є хорошим інструментом захисту державної мови.

«На жаль, в законі передбачені певні відстрочки, і все ж такого хорошого нормативно-правового регулювання, яке дає нам цей закон, у нас не було ще ніколи. І дуже добре і детально в законі прописано, що інтернет-магазини повинні мати українську мову, безумовно, представництва держорганів як у Фейсбук, так і скрізь повинні користуватися державною мовою», – говорить активіст, голова громадської організації «Незалежні» Святослав Літинський.

Однак, у грудні у Верховній Раді зареєстрували законопроект, щоб скасувати нові норми. Зараз він перебуває на розгляді профільного комітету і на голосування депутатам ще не виносився. Крім того, Венеціанська комісія просила відкласти впровадження мовного закону.

Висновок Венеціанської комісії від 6 грудня 2019 року говорить: «Закон Про забезпечення функціонування української мови як державної не зміг встановити необхідний у суспільстві баланс між популяризацією української мови та належним рівним захисту мовних прав національних меншин».

У тих структурах, яких вже торкнулися зміни, особливих проблем не відчули. З середини минулого року правоохоронців, армію, держслужбовців та інших зобов’язали використовувати українську мову під час виконання службових обов’язків, а високий рівень володіння державною мовою став обов’язковим для топ-чиновників.

«Вступ в дію якихось нових норм ми не відчули, оскільки знання української мови є обов’язковою нормою при прийомі на службу, інша справа, що рівень цього знання може бути різний.

Громадяни можуть скаржитися, але це скарги такого характеру: хочемо, щоб частіше вживали, краще знали, більше спілкувалися. Ми говоримо, що проводимо відповідну роботу», – пояснює директор департаменту комунікації МВС Артем Шевченко.

За виконанням норм повинен стежити Мовний омбудсмен, нова посада для України. Поки що ці функції продовжують виконувати громадські активісти.

«У нас близько 40-50 справ було в судах з приводу мови. На даний момент є ще 16 справ, які досі розглядаються. Була позитивна судова практика, на жаль, вона зараз перервалася відмовою суду з приводу надання перекладу виступу президента, суд сказав, що Зеленський нікому нічого не винен», – додає активіст Святослав Літинський.

Найближчими місяцями має запрацювати офіс мовного омбудсмена, який вже без судів зможе впливати на держоргани та інші установи. Зараз ця структура на етапі формування.

Валерія Печеник/ОБ, «Белсат»

ДИВИСЬ ТАКОЖ

Більше матеріалів

Як в Україні працює закон про покарання за порушення карантину

Україна почне продавати землю

Богородиця, коронавірус прожени!

Українці готуються перемагати коронавірус «майданною енергетикою»

Каронавирус в світі. Головне за добу

«Тільки для медиків, рятувальників і продавців». Як у Києві тепер працює транспорт

З Польщі та Чехії евакуювали понад 1000 українців

Коронавірус: шок і надія