«В Росії не хоче, в Україні – не приймають». Татарський активіст бореться за українське громадянство

Кримськотатарський активіст Недим Халілов, депортований російською владою з анексованого Криму, створює в Одесі «Рух опору кримських татар». Група, паралельно з українською владою, розробляє свою стратегію про визнання півострова окупованою територією.

Тим часом, сам Халілов бореться в Україні за статус біженця. Поки – безуспішно. Йому довелося бігти до Одеси з Узбекистану. А туди його депортувала російська влада незабаром після анексії Криму. Халілов називає свій випадок унікальним.

«Це – єдиний і унікальний випадок у Криму! Інших – у кримінальних справах, а мене – за порушення паспортного режиму!», – пояснює активіст.

 

Зараз він – людина без громадянства. Ця історія «тягнеться» ще з часів розвалу СРСР. Незадовго до цього активіст переїхав на свою історичну батьківщину, в Крим, з Узбекистану. Але міняти «червоний» паспорт на український не поспішав, – вимагав визнати себе депортованим, – нібито в дитинстві його, разом з сім’єю, виселили з півострова.

«Я наполягав на застосуванні статті другої угоди між країнами СНД від 92 року з питань облаштування та відновлення прав депортованих осіб. Тобто, я внаслідок статті 2 цієї Угоди повинен був змінити своє громадянство», – стверджує Халілов.

Україна на це не погоджувалася, але і не заважала татарину жити на півострові. Але потім прийшла Росія і її «зелені чоловічки». Анексію Криму Халілов, як і багато інших кримських татар, сприйняв «в багнети». Вважає: його публічні виступи і категорична позиція щодо нової «влади» і стала причиною видворення.

Російська влада депортувала татарина назад в Узбекистан. А влітку 2019 – го він вже сам втік на материкову Україну, – побоювався переслідувань російських спецслужб. З тих пір Халілов безуспішно намагається отримати статус біженця. Але міграційні служби України постійно йому відмовляють. Причину він не розуміє.

«Я написав скаргу, відправив до Верховної Ради. Верховна рада надіслала відповідь ось 9-го січня, відіслала скаргу на адресу Генеральної прокуратури та Одеської адміністрації», – каже біженець.

Тим часом, чиновники міграційної служби пояснюють: для надання статусу біженця або українського громадянства взагалі повинні бути юридичні підстави. А їх активіст надати не може.

«Це персона, яка незаконно знаходиться на території України! Йому можливо оформити громадянство України тільки якщо він документально підтвердить народження своїх батьків, як це він вказував у заяві, на території Криму!», – каже Олена Погребняк, начальник Одеського облуправління Державної міграційної служби України.

Поки кримськотатрський активіст знайшов притулок в Одеському пункті тимчасового перебування біженців. По Інтернету він зв’язався з іншими татарами, депортованими з Криму. Разом вони створили групу «Рух опору». Хочуть домогтися від ООН визнання татар корінним народом півострова, а події 2014 року – «тимчасовою окупацією».

«Ми поставити хочемо питання про спірність Криму і деокупацію його за нормами міжнародного права. Тому що існують деякі прогалини в законодавстві України, які не дозволяють ці питання виставити», – заявляє активіст.

Згідно з дослідженнями Київського інституту майбутнього, з 2014 року Крим покинуло понад 10000 татар. Понад 60 осіб, за різними звинуваченнями, були заарештовані і зараз позбавлені волі. Екс-президент України Петро Порошенко називав це політичним і релігійним переслідуванням.

Всеволод Ананьєв/ОБ, belsat.eu

Дивися також

Більше матеріалів

Як жінка-циганка інтегрує свою громаду в українське суспільство

Росія і Туреччина ділять Сирійський Ідліб

Вода в Крим взамін на Донбас

Екс-беркутівці звернулися до Зеленського і назвали Євромайдан держперевроротом

На окупованому Донбасі триває примусова «паспортизація»

«Аерофлот» в 9 разів збільшив вартість перельоту з Пекіна до Москви через коронавірус

Погроми в Казахстані: влада шукає винних

В Україні реформують систему радянських інтернатів

«В’язниці – з молотка, увʼязнених – додому!» Нова ініціатива українського Мінʼюсту