Ось так Тримає город, кури і гуси. Репортаж про життя пенсіонерів на лінії фронту


Село Зайцеве на Донбасі виявилося розділеним війною на дві частини. Більшість жителів поїхали, рятуючись від обстрілів.

У свої 70 років подружжя Нікитенко виявилася буквально на лінії фронту. Вони живуть одні серед напівзруйнованого хутора.

«Перший снаряд прилетів на город, я схопила документи і в погріб. Тількі вскочила, друге потрапляння сюди, хату розкрило, все розкрило, а третє потрапляння сюди і почало горіти», – згадує як почалася війна Софія Нікитенко.

Нікитенко вже 50 років разом. Син захворів і помер, не витримавши випробувань війни. Зимувати подружжя збирається в пошкодженому обстрілом будинку.

«Перезимували ж, а це друга зима. І все, зимуємо, вікна забиті брезентом, і все. Так і зимуємо, топимо, грубку переклали», – каже Софія.

Пенсіонерів тримає город, кури і гуси. Їхати з рідного дому вони не збираються. У місті доведеться все купувати, а тут все своє і екологічне, пояснив нашим журналістам чоловік Софії Олег Нікитенко.

Два рази на тиждень волонтери привозять хліб. Питну воду везуть з Новолуганського. Раз в тиждень ходить автобус до Майорська. Розбита дорога прострілюється. Їдемо в гуманітарний центр. З вікна машини видно бойові позиції. Багато будинків зруйновані і вимагають відновлення.

«Найбільш проблемний наш ділянку, де ми не можемо ніякі відновлювальні роботи вести від слова взагалі. Крім своїми силами залізти, на розбитий дах натягнути траупалін. Або поміняти шиферину своїми руками», – пояснює голова військово-цивільної адміністрації села Зайцеве.

«Тут видається і гуманітарна допомога, працюють гуманітарні організації, по-друге, сюди приїжджають медики, тобто, тут проходять медичні огляди людей, сюди ж приїжджає батюшка тут же церква під цим же будинком, Тут же працюють різні соціальні служби. Люди отримують соціальну і правову підтримку. Ком’юніті центр, як називає нас Червоний хрест», – розповідає волонтер «Гуманітарного центру» села Зайцеве Людмила Пахомова.

У людей в селі різні погляди на те, що відбувається. Людмилі як волонтеру не раз погрожували. Проукраїнські активісти побоюються за своє життя. Якщо з Зайцева відведуть війська, уряд обіцяє ввести національну гвардію і поліцію. Але чи зможуть ті протистояти озброєним диверсійним групам проросійських бойовиків.

Від Зайцева до Майорська 2 кілометри. Тут знаходиться контрольно- пропускний пункт. Працюють відділення банку і невеликий ринок. Кожен день лінію розмежування перетинають 10 тисяч чоловік і півтори тисячі машин.

У чергах на контрольному пункті всі говорять, що хочуть миру. Люди втомилися жити під обстрілами. Але поки ніхто не знає, як і коли закінчиться ця війна.

Рита Задорожна, Аркадій Шарапов, «Белсат»

ДИВИСЬ ТАКОЖ
Коментарі