Ось так Що означає бути незалежним журналістом в Білорусі, Росії та Україні?


3 травня у світі відзначають день свободи друку. Що значить бути незалежним журналістом на пострадянському просторі? У квітні міжнародна організація «Репортери без кордонів» опублікувала черговий рейтинг свободи ЗМІ в світі. Яке місце в ньому займають Україна Росія і Білорусь, розповість Ян Моравицький.

Майже через 30 років після розпаду СРСР країни, що входили до складу радянської імперії, поділяє справжня прірва – в рейтингах свободи ЗМІ Прибалтика в перших десятках. Туркменістан в самому кінці. За даними організації «Репортери без кордонів», Росія і Білорусь знаходяться ближче до кінця списку. Показники України кращі, але нерозкриті злочини проти журналістів не дають країні вийти з другої сотні.

«Є у нас факти фізичного насильства, дуже часто вони не доводяться до суду. Та комісія, яка була при Президентові України зі свободи слова, вона в слабо діючому стані», – говорить шеф-редактор порталу «ДЕТЕКТОР МЕДІЯ» Наталія Лігачова.

«Ни порнографии, ни оппозиции»: что принесет суверенный интернет пользователям России

За її словами, громадському телебаченню України вдалося позбутися прямого тиску держави. Втім, і грошей у журналістів стало менше. При цьому редакційна політика приватних каналів повністю контролюється власниками. Тобто олігархами. У Росії олігархів майже не залишилося, але свободи більше не стало.

«У Росії більше 80% всіх коштів ЗМІ належить державі або афілійовано з державними структурами. Це, звичайно, завдає відтінку однозначності і бездискусійності з дуже багатьох питань», – говорить голова Спілки журналістів Москви Павло Гусєв.

Цензура заборонена російськими законами, але держава може використовувати інші інструменти. У Пскові, наприклад, проти місцевої журналістки було висунуто звинувачення у виправдання тероризму: Світлана Прокоп’єва припустила, що могло змусити 17-річного архангелогородца підірвати бомбу в будівлі ФСБ – підсумок кримінальна справа.

«Росія, дійсно, на 149-е місце опустилася. Ми опустилися всього на один пункт, хоча ми очікували більш серйозного провалу, враховуючи обмежувальні закони, які були прийняті Держдумою в частині регулювання роботи журналістів та інтернету. Мабуть нас очікує падіння в наступному році», – говорить Галина Арапова з російського Центру захисту прав ЗМІ.

Російська влада визнає – проблеми є.

«Проблеми зі свободою друку і безпекою журналістів є і в Росії. Ми цього не приховуємо. Проте ми робимо все можливе для притягнення до відповідальності винних у нападах на працівників ЗМІ», – говорить Дмитро Балакін, заступник постійного представника Росії при ОБСЄ.

А що думають про свободу друку і роботу журналістів жителі російської столиці, це вирішили з’ясувати кореспонденти Белсат.

«Враховуючи, що це друга найдавніша, вона, звичайно, потрібна, але цензура теж потрібна», – кажуть перехожі.

Не ограничат, но деньги выделят. Россия придумывает, как изолировать интернет

«Не все можна говорити вголос, повинна бути делікатність», – відзначають вони.

«А я вважаю потрібна. Щоб люди всю правду знали. Але вони чогось бояться», – заявляють опитані.

«Вона допомагає демократії. Свобода преси дозволяє коригувати дію влади», – вважають респонденти.

«У нас хіба не свободи преси, немає? Я думаю, що свобода», – заявляють перехожі.

У Білорусі працівники ЗМІ вже звикли до сталевих обіймів держави. Журналісти Белсата та інших незалежних видань добре знають, як складаються відносини ЗМІ та правоохоронних органів.

«Раніше ми більше боялися фізичного насильства. Тепер ті журналісти які працюють на незалежні медіа, які працюють з-за кордону, як Белсат, наприклад, стикаються зі штрафами», – говорить журналіст Павлюк Биковський.

Цього року Білорусь піднялася на два рядки в рейтингу «Репортерів без кордонів». При цьому країна все ще знаходиться між Брунеєм, де збираються стратити геїв, і роздертій насильством Демократичною республікою Конго.

ЯМ/ОБ, «Белсат».

ДИВИСЬ ТАКОЖ
Коментарі