Підірвали 6 ешелонів, написали – 95: як партизанили в БССР

Як насправді виглядала партизанська війна в окупованій Білорусі? Про це розповідає 4-я серія циклу спеціальних видань програми «Дати правди», присвячених 80-й річниці початку Другої світової війни.

У перші ж дні після нападу німців на СРСР в тилу ворога партійні та силовими структури почали створювати партизанські загони. А після війни комуністи створили героїчний міф про всенародне змагання і його вирішальну роль у перемозі над німцями. Цифри підірваним ешелонів, убитих і узятих в полон німців були завищені. Та й кількість партизанів, підпільників було значно менше, ніж називається аж до сьогодні.

https://belsat.eu/news/20467/

Кандидат історичних наук Алесь Пашкевич і кандидат педагогічних наук Анатолій Тарас, – спираючись на історичні факти, спростовують в 4-й серії «Дат правди» радянські міфи.

Організовував діяльність партизанів і координував допомогу їм створений в травні 1942 році Центральний штаб партизанського руху при Ставці Верховного головнокомандування на чолі з Пантелеймоном Пономаренко. У його підпорядкуванні знаходився і Білоруський штаб партизанського руху.

Партизани в Білорусі: війна всіх проти всіх

Розгорнулася так звана «рейкова війна». В результаті її було знищено, за звітами партизан в Москву, до 300 тисяч рейок і пущено під укіс понад 11 тис. німецьких ешелонів з живою силою і бойовою технікою. Партизани контролювали багато шосейних доріг і майже всі грунтові, зірвали спроби окупаційної влади використовувати для військових перевезень річки. Дуже важливим видом боротьби був розгром ворожих гарнізонів. Вважається, що на кiнець 1943 року біля 60% окупованої території Білорусі утримували і контролювали партизани.

«Я величезний статтю написав про Заслонова [героя Великої Вітчизняної війни, який командував партизанськими силами оршанскої зони – ред.]. І дивився, що про нього пишуть в різних офіційних джерелах, – розповідає Анатолій Тарас. – Що він з членами свого угруповання підірвав чи 95, чи то 98 ешелонів. Це за три місяці. Кожен день – по ешелону. А німці в той час йшли наступом на Москву. І ніяких перешкод руху ешелонів в Московську область не було. Куди ж поділися ті ешелони? А куди дивилася Гестапо? Куди дивилася СД [Служба безпеки рейхсфюрера СС – ред.]? Мене це дуже зацікавило, я почав копати і знайшов рапорт самого Заслонова. Там не 95 ешелонів. А шість! Шість і 95! Ми знаємо правду? Ні, ми не знаємо. Єдині джерела – це рапорт самого Заслонова і його лист до друга. Інших документів немає».

Які ще факти, невисловлені радянською владою, не поспішають оприлюднювати керівництво сучасних Білорусі та Росії? І навіщо від нас приховують правду? Дивіться в заключній серії авторського циклу В’ячеслава Ракицького «Дати правди», присвяченого 80-річчю початку Другої світової війни (відео вище).

Авторський цикл В’ячеслава Ракицького «Дати правди» дивіться в архіві на нашій сторінці.

Більше матеріалів

З Білорусі хотіли зробити фабрику смерті

Війна почалася з інсценування

1918. Проголошення БНР