Навіщо підприємець, комп’ютерник, ріелтор і студентка відмивають Київ від бруду

Коли комунальні служби не справляються з брудом у Києві, за чистку беруться місцеві активісти. Підприємець, комп’ютерник, ріелтор і студентка за свої гроші купили потрібну миючу машину, шланги, витратні матеріали і ночами виходять мити переходи і вулиці міста. Навіщо їм це потрібно?

Команда з чотирьох активістів оголосила війну найбруднішим місцям Києва.

«Приводом цього всього стало відео, яким мій товариш Віталій поділився у себе в соцмережах: стан підземного переходу площі Льва Толстого біля виходу з метро. Брудно і запущено там було вже досить давно. З середини – кінця 90-х, коли в переході з’явилася стихійна торгівля», – згадує активіст Єлисей Ходоловський.

За свої гроші купили спеціальні миючі машини, шланги та екіпіровку, розповідає підприємець Віталій Онопрієнко. Тепер у вільний від роботи час разом з однодумцями вони відмивають підземні переходи, вулиці і темні закутки Києва.

«Мийка така, як у нас, коштує 13 500 гривень ($507) з податками. Скільки всього ми витратили, я не знаю. Може, 45 тисяч ($1700), а може 50 ($1900). Перші 40 я витратив свої, потім люди оцінили наш внесок і накидали нам донатів (пожертвувань) пристойно», – підраховує витрати Віталій.

Один з організаторів ініціативи киянин Єлисей Ходоловський вдень працює фахівцем IT-технологій, а вночі регулярно підраховує кількість бруду, змитого з асфальту переходів.

«Ми з нашою продуктивністю можемо відмити кілька десятків квадратних метрів за ніч. Це крапля в морі», – каже Єлисей.

Під час прибирання ст. метро «Площа Льва Толстого». Фото: facebook.com, Єлісей Ходоловський

Активісти скаржаться, що найскладніше не відмивати бруд, а отримати дозвіл у комунальних служб міста. Адже за кожну ділянку, наприклад переходу на Майдані Незалежності, відповідають різні органи. Тиждень тому не обійшлося без конфлікту, розповідає Єлисей. Представниця комунальної служби викликала поліцію за «незаконне прибирання громадської території».

«Щоб проводити ці роботи, потрібно отримати згоду того, у кого ця територія на балансі. Я не знаю, хто ви, не знаю, які засоби ви використовуєте. Ви перекрили рух», – лається представник комунального господарства Шевченківського району Києва.

Юристи зазначають, що претензії комунальників до активістів більше обумовлені ревнощами: адже вони за цю роботу отримують гроші, але результату не видно. Водночас юридичних підстав забороняти активістам прибирати громадське місце немає.

«Не існує жодного закону України, який би забороняв людям прибирати все, що їх оточує. Є інший закон, який забороняє смітити. Це інше питання, і ось за це існує відповідальність», – пояснює юрист Ярослав Куц.

Єлисей розповідає, що того разу обійшлося без штрафу. Але, щоб уникнути непорозуміння, зараз команда погоджує діяльність з усіма службами міста, в тому числі з поліцією. Хоча Комунальні підприємства співпрацювати все одно відмовляються.

«КП ШЕУ ми не можемо прибрати, тому що вони не дали нам воду, напевно, і не хотіли давати нам воду, тому що ми на них написали критичні замітки в соціальних мережах», – пояснює Єлисей.

Соломія в команді мийників міста теж з перших днів. У Києві вона живе всього рік – переїхала з Тернопільської області. За словами дівчини, незважаючи на те що не завжди виходить зберегти чистоту вимитої ділянки, зупинятися їх команда не збирається.

«За кілька місяців тут я себе відчуваю більше вдома, ніж у рідному місті. А якщо я себе почуваю вдома, то хотілося б свій будинок зробити чистішим і приємнішим. Та й люди нас позитивно зустрічають, підтримують. Негативний досвід у нас тільки з комунальниками поки що», – розповідає Соломія.

І вже зараз волонтери доглядають наступне історичне місце міста, де б можна було навести чистоту.

Ірина Кононенко, Петро Борейко /ОБ, vot-tak.tv

Більше матеріалів