Нафта, алмази і військові бази: навіщо Кремлю потрібна Африка

Російські бізнесмени, найманці і політтехнологи з’явилися в двох десятках африканських держав. Що вони там роблять?

Чому Росія повернулася?

Відродження російського впливу в Африці світова преса бурхливо обговорює вже 2 роки. Росія пішла з Чорного континенту із закінченням холодної війни. Чому вирішила повернутися? Західні експерти називають три причини.

По-перше, після анексії Криму Москва зіпсувала відносини із Заходом, і тепер шукає нові ринки і нових союзників. Крім ринків і друзів Росія шукає цінні ресурси – нафта газ і рідкісні метали – за невисокою ціною. І найголовніше – Росія відновлює імідж великої держави, щоб жодна глобальна проблема не вирішувалася без Кремля. Допомагати вирішувати проблеми або їх створювати – вже не настільки важливо.

Всього за два роки Москва уклала договори про військову співпрацю з двома десятками країн Центральної і Південної Африки: від Сьєрра-Леоне по Мозамбік і Мадагаскар. Об’єднує їх втома від кабальних кредитів Китаю, слабка здатність контролювати свою територію і страх «кольорових революцій». Що дає їм Росія насамперед? Правильно – зброю.

Кремль озброює Африку

Збройовий експорт в Африку – давня традиція Кремля. На гербах Мозамбіку і Зімбабве до сьогодні красується автомат Калашникова. Росія продає в Африку зброї вдвічі більше, ніж США і Китай разом узяті. Минулого року Кремль поставив в Африку зброї на 4 мільярди доларів – це більше третини від усього збройового експорту країни.

Правда, три чверті цієї зброї йдуть в одну країну – Алжир. Туди Росія поставляє винищувачі Су-30, вертольоти і ракетні комплекси «Іскандер». Російські вертольоти, літаки і системи ППО охоче купують також Єгипет, Кенія, Уганда, Ангола і Екваторіальна Гвінея.

Західна преса неодноразово писала, що Росія постачає зброю і найманців до Лівії. Там Кремль підтримує маршала Халіфа Хафтара, який воює проти визнаного Заходом уряду.

Військових баз у Росії на Африканському континенті немає. Але переговори велися з Суданом, Еритреєю, Джибуті і Мозамбіком.

Держкомпанії йдуть за ресурсами

Активні в Африці не тільки торговці зброєю. «Росатом» будує в Єгипті АЕС, а також планує будувати міні-електростанції в Замбії, Ефіопії та Судані. Крім того, держкорпорація веде розвідку і видобуток урану.

«Роснефть» Ігоря Сєчіна має намір видобувати нафту в Сенегалі, Гані, Нігерії та Південному Судані. За відомостями Французького Інституту міжнародних відносин, співпрацю з Африкою олігарх може використовувати і для непомітного виведення грошей з Росії.

«Газпром» – уклав контракти з видобутку газу в Алжирі та Лівії. Корпорація сподівається повторити свій успіх у Гані, Танзанії та Мозамбіку. Стратегічна мета «Газпрому» – збільшити поставки африканського газу в Європу, щоб перестати залежати від транзиту через Україну. Крім урану, газу і нафти, російські фірми добувають в Африці алмази, золото і хром. А безпеку цих фірм в десятці не найстабільніших країн забезпечують приватні військові компанії.

Найманці на сторожі бізнесу

Найвідоміше місце їх роботи – Центральноафриканська Республіка. У країні 15 років йде громадянська війна. Воєнспеци, пов’язані з наближеним до Путіна бізнесменом Євгеном Пригожиним, охороняють президента ЦАР Фостена-Арканжа Туадера. Його радником з безпеки став росіянин Валерій Захаров.

За заявами французької преси, в Центральній Африці Російські ПВК взяли під контроль видобуток алмазів – причому як на території, підконтрольній владі, так і на землях, зайнятих повстанцями.

При спробі розслідувати, кому належить охоронюваний ПВК бізнес, в липні минулого року в ЦАР були вбиті російські журналісти Орхан Джемаль, Олександр Расторгуєв і Кирило Радченко.

Дружня політична допомога

У дружні країни Кремль експортує не тільки військові, а й політичні ноу-хау. Проросійським політикам у виборчих кампаніях у низці країн допомагають російські політтехнологи. Правда, місії кремлівських експертів успіхом закінчуються не завжди.

На президентських виборах 2018 року в Мадагаскарі Російські специ підтримали вісьмох кандидатів. Жоден з них до влади не прийшов. У Південній Африці російські політтехнологи допомагали президенту Джекобу Зуме. Але вибори він теж програв.

Що в підсумку?

Незважаючи на бурхливе зростання активності Росії в Африці, її вплив не варто переоцінювати. Щоб зайняти позиції, втрачені після холодної війни, у Кремля немає ні привабливих ідей, ні стратегії, ні грошей. На континенті Росія залишається економічним карликом. Її торгівля та інвестиції не йдуть в порівняння з тим, що вкладають в Африку США, Європа і Китай. Країни, які співпрацюють з Росією, розвивають зв’язки і з її конкурентами. Ускладнити життя цим конкурентам Росія може. Але суперництво заходу, Китаю, а тепер ще й Росії на африканській землі не несе Африці ні миру, ні стабільності.

Олександр Папко/ОБ, belsat.eu

Дивися також

Більше матеріалів

Як жінка-циганка інтегрує свою громаду в українське суспільство

Росія і Туреччина ділять Сирійський Ідліб

Вода в Крим взамін на Донбас

Екс-беркутівці звернулися до Зеленського і назвали Євромайдан держперевроротом

На окупованому Донбасі триває примусова «паспортизація»

«Аерофлот» в 9 разів збільшив вартість перельоту з Пекіна до Москви через коронавірус

Погроми в Казахстані: влада шукає винних

В Україні реформують систему радянських інтернатів

«В’язниці – з молотка, увʼязнених – додому!» Нова ініціатива українського Мінʼюсту