Мінськ сподівається на Норвегію і Казахстан

Білорусь буде прагнути купувати у Росії 30-40% від необхідних обсягів нафти. Про це заявив Олександр Лукашенко, також зазначивши, що решта нафти має завозитися з балтійських країн і через Україну. Білорусь вже знайшла альтернативу російській нафті в Норвегії, а Литва готова надати свою територію для транзиту.

Якщо Білорусь буде зацікавлена, то Литва готова надати свої можливості не тільки для транзиту чорного золота, а й газу. Вільнюс не приховує своєї зацікавленості в тому, щоб Мінськ диверсифікував продавців на ринку енергоносіїв.

«Скраплений газ зараз значно дешевше на ринку, ніж трубопровідний, який поставляється «Газпромом» в Європу», – говорить експерт Асоціації литовських енергетичних компаній Рітас Стаселіс.

У лютому цього року очікується офіційний візит глави МЗС Литви Лінаса Лінкявічуса до Білорусі, а поки Мінськ знайшов альтернативу російській нафті. Через Клайпеду 80 тисяч тонн норвезької нафти прибуде до Білорусі вже в січні.

«Можна сказати, що це перший крок до нашої енергетичної незалежності. Не в контексті, що ми зовсім відмовимося від російської нафти, а в тому, що у нас буде 3-4 джерела поставок і таким чином ми будемо вже працювати в режимі не відповідаючи принизливому для нас статусу нафтового емірату Росії», – коментує директор дослідницького центру Мізіса Ярослав Романчук.

На внутрішні потреби Білорусі необхідно за підрахунками економістів близько восьми мільйонів тонн на рік. Танкера з норвезькою нафтою вистачить приблизно на три місяці. Однак Білорусь імпортує до 24 мільйонів тонн російської нафти на рік. Дохід від експорту нафтопродуктів становить понад п’ять відсотків державного бюджету. Але чи можна відмовитися від цих доходів?

«Робити інший бюджет, робити іншу систему оподаткування. І відкритися, тому що єдиний ресурс, який не був відкритий білоруським урядом за останні 25-28 років з моменту незалежності, це економічна свобода. Коли це буде у нас, то у нас буде шлях Чилі, Сінгапуру, Південної Кореї – тих країн, які показали, що країни не те що без нафти – без води можуть стати сучасними країнами високим ВВП», – упевнений Романчук.

Але економічні реформи, здатні привести країну до бюджету без нафти здатні функціонувати при наявності реформ політичних, а Олександр Лукашенко до них не готовий. Він шукає можливості менше залежати від російської нафти, але не шукає можливості не залежати від нафти взагалі.

«Можливо, Казахстан зможе поставити нам нафту, якщо Росія погодиться з цим. Дивно: наш союзник не дає згоди на поставку нафти від нашого іншого союзника. Що ж, така ситуація зараз щодо поставок нафти, і ми повинні в цьому розібратися», – заявив у вівторок глава Білорусі.

На сьогодні для Мінська як і раніше залишається головним питання «Де купити нафту і кому продати нафтопродукти», а не як навчитися жити без нафтоекспорту.

Ігор Винявский/ОБ, belsat.eu

Дивися також

Більше матеріалів

Як жінка-циганка інтегрує свою громаду в українське суспільство

Росія і Туреччина ділять Сирійський Ідліб

Вода в Крим взамін на Донбас

Екс-беркутівці звернулися до Зеленського і назвали Євромайдан держперевроротом

На окупованому Донбасі триває примусова «паспортизація»

«Аерофлот» в 9 разів збільшив вартість перельоту з Пекіна до Москви через коронавірус

Погроми в Казахстані: влада шукає винних

В Україні реформують систему радянських інтернатів

«В’язниці – з молотка, увʼязнених – додому!» Нова ініціатива українського Мінʼюсту