Студія «Белсат» Маловідомий айсшток. Вид спорту, в якому білоруси вже показують результати


Айсшток – новий для Білорусі вид спорту, який активно розвивається в нашій країні в останні роки. Давайте дізнаємося, що це за гра, і які у неї перспективи.

У Західній Європі гру, що виникла в Австрії, грають вже кілька століть. Білорусь в цьому командному виді спорту робить перші кроки. В айсшток можна грати цілий рік – на льоду, бруківці і асфальті.

Микола Колядич, гравець команди «Реальний Брест»:

«Більшість турнірів проводять на бруківці або асфальті, тому що так менше витрат. Орендувати льодовий палац досить дорого, тому основну масу турнірів у Східній і Західній Європі проводять на бруківці або асфальті. В Західній Європі використовують спеціальний склад асфальту, який за ступенем ковзання досить визначений. У нас в Гродно і Мінську на асфальті більш жорстке покриття, відповідно, ступінь ковзання більш важке, потрібно докладати більше зусиль для кидка штока на відстань до 30 метрів».

Цей спорт схожий на керлінг або боулінг. А головна мета – потрапити в будинок: поставити шток ближче до шайби. А коли потрібно – вибити снаряд противника, щоб свій опинився біля тієї самої Шайби.

Олена Гаронькіна, гравець збірної Білорусі з айсштоку:

«Спорт це насправді досить цікавий, хоча на перший погляд він може здатися пасивним, але це рівнозначно рулетці, шахів. Тут є і логічні комбінації, тактики, вибивання, постановки. Цим він мене і приваблює. Граю вже п’ять років, це можливість подорожувати, заводити нових друзів в різних країнах».

У Білорусі айсшток з’явився в 2009 році, активно розвивається з 2013-го, коли в Бресті побудували майданчики для гри. Сьогодні в Білорусі в неї грають ще в Гродно і Мінську. Білоруські спортсмени вже брали участь у чемпіонатах світу та Європи, матчах Ліги чемпіонів. Одна з лідерів збірної Білорусі, Олена Гаронькіна, зазначає, що в світі білоруські Збірні виглядають непогано, хоча зірок з неба поки не хапають:

«В Італії проходив чемпіонат світу, наша жіноча команда посіла перше місце у групі В, тим самим ми забезпечили собі місце у вищій лізі в групі А і зараз беремо участь у вищій лізі. Ми займаємо далеко не останні місця. Звичайно, не лідерські, нам є до чого прагнути. Кращі гравці – це Австрія, Німеччина та Італія, але ми до них прагнемо і вже граємо у вищій лізі».

У Білорусі айсшток розвивається більш активно, ніж у сусідній Польщі: клубів там менше і навіть немає власної федерації.

Анджей Корбаль, гравець команди Тересполь, Польща:

«Білорусь довше грає, Ви маєте такі центри, як Брест, з хорошими майданчиками для гри, Мінськ, Гродно. Думаю, що в Білорусі айсшток розвивався краще, можливо, завдяки зацікавленості в цьому тренера Удо Райхенекера».

Німецький фахівець Удо Райхенекер серйозно вплинув на розвиток білоруського айсштока. Завдяки йому, наші команди їдуть виступати в Європу, а в Білорусь регулярно приїжджають команди з Німеччини. Удо Райхенекер, супервайзер у Східній Європі:

«10 років тому Білоруська федерація айсштока подала заявку і запросила тренера з Німеччини, щоб у Білорусі з’явився такий вид спорту. Моїм завданням було займатися дітьми, тренерами та організаційними питаннями. За останні роки Білорусь досягла хорошого результату і займає 6-7 місце в світі».

Айсшток – доступний вид спорту, хоча новий набір для гри коштує приблизно тисячу євро, але можна грати і зі старим обладнанням, так робить більшість білоруських команд. Микола Колядич, гравець команди «Реальний Брест»:

«На сьогодні в Бресті нового обладнання практично немає. Все обладнання старе, але воно придатне для ігор на внутрішніх турнірах і турнірах Східної Європи. Для ігор у центральній Європі в Італії, Німеччині та Австрії бажано мати більш нове обладнання, так як це престиж команди і так далі».

Любителі айсштока сподіваються, що їх гру незабаром включать в програму Олімпійських ігор, так цей вид спорту почне розвиватися значно швидше.

Олександр Левчук/ОБ, belsat.eu

ДИВИСЬ ТАКОЖ
Коментарі