Крах АН-26 – випадковість чи закономірність?

Поки в Україні йде офіційне розслідування причин катастрофи військового літака АН-26, в ЗМІ звучать альтернативні версії. Серед них –загальний жахливий стан авіапарку українських ВПС. Наскільки зношені військові літаки України?

На кадрах останніх секунд фатального польоту військового АН-26 під Харковом видно, як борт починає різко відводити вправо. Під час навчального польоту машина знижується на одному двигуні і входить в землю. На місці загинули 25 курсантів. Ще один з опіками помер у лікарні.

«Впав літак у Чугуєві. Є поранені і постраждалі. Обгоріли люди».

Дивом вижив тільки один курсант В’ячеслав Золочевський. Зараз він йде на поправку. Капітан Єгор Грисюк добре знав можливості кожного, хто летів фатальним бортом. Був їх викладачем.

«У кожній групі є ті, хто сильніший, ті, хто слабший. Але не в цій групі. Для другого курсу вони знали більше, ніж потрібно. Такого курсу я ще не бачив», – каже капітан.

Держбюро розслідувань відразу ж озвучило чотири версії причин аварії літака: технічна несправність, помилка екіпажу, недбалість персоналу, відповідального за управління польотами, і неналежне технічне обслуговування літака.

«За попередніми даними, двигун не відмовив. Якийсь датчик відмовив. За тією інформацією, яка у нас є, у двигуна було ще більше 5 тисяч льотних годин до чергового ремонту», – заявив на місці трагедії Міністр оборони України Андрій Таран.

У відповідь на його слова головред «Цензор.Ні» Юрій Бутусов публікує документ, з якого випливає що нібито двигун переробив майже 600 льотних годин і вимагав термінового капремонту. Але хтось закрив на це очі.

«Двигун мав великий знос. Йому вже багато років. Він відпрацював велику кількість годин. Безумовно, питання, чи проводилися необхідні регламентні роботи або проводився огляд за станом. Огляд за станом передбачає, що, по суті, це зовнішній огляд може бути. На якому рівні здійснювалася перевірка? Чи були достатні умови для того, щоб забезпечити безпеку двигуна з таким зносом і після стількох років експлуатації? Це велике питання», – говорить Юрій Бутусов.

На злітних смугах української авіації стоять ще 53 таких же АН-26. Найстарішому – 48 років, найновішому – 35. Після розвалу СРСР Україні дістався значний військовий авіапарк. Про точну кількість бойових бортів інформація закрита. Скільки їх можна, сказати лише з великою похибкою. До семи ескадрилій у винищувальних авіабригадах. До їх складу входять близько 40 бортів Су-27 і 45 – Міг-29. Ще є більше 30 боєздатних Су-25, по 14 фронтових бомбардувальників Су-24М і розвідників СУ-24МР.

«Починаючи з 1968 року і закінчуючи 1991 роком – такий вік нашої авіації. За часи незалежності України жодного борту ми не отримували. З найновіших – це Міг-29 і Су-27, Іл-76. Решта – в межах 81-го і 87 років», – констатує спікер командування ВПС України Юрій Гнат.

У радянській армії особлива увага приділялася безпеці пілотів під час критичних ситуацій. На зношених літаках потрібна ще більш ретельна підготовка.

«Засоби контролю та забезпечення безпеки в цих літаках на рівні 60-х років. Це не так, як уявляють собі сьогодні. Це куди більша відповідальність екіпажу. Це вимагає куди більш високого рівня підготовки. Куди більш високих вимог до самих пілотам і їх здібностям діяти в екстремальних умовах», – зазначає Юрій Бутусов.

«Техніка, яка використовується українськими військовими льотчиками, потребує заміни. Це залишається незаперечним. Неможливо якісно і безпечно виконувати завдання навчально-бойові і бойові на техніці, яка вилітала всі мислимі і немислимі терміни експлуатації», – додає військовий журналіст Владислав Селезньов.

До 2014 року український авіапарк навмисне розвалювався. Літаки в буквальному сенсі гнилі. Курсанти вивчали бойові машини тільки на картинках.

«Ми опинилися перед серйозними викликами. Техніки та особового складу не вистачало катастрофічно. Це результат діяльності агентів Кремля на високих військових посадах і в уряді. Вони фактично знищували те, що у нас було», – розповідає Юрій Гнат.

За шість років з початку конфлікту на Донбасі і в Криму ВПС України поставили на крило 70% літаків. Але навіть такий ритм далеко не максимум, якщо гроші підуть за призначенням і перестануть потопати в бюрократичній системі, каже Владислав Селезньов.

«За перше півріччя 2020 року міністерством оборони не використано коштів на послуги, закупівлю матеріалів та обладнання на суму приблизно 3,7 мільярда гривень. Це величезні гроші, які могли б сприяти посиленню оборонних можливостей нашої держави, але за фактом ці гроші не використані», – стверджує журналіст.

Цього літа в Україні анонсували програму переозброєння ВПС. До 2025 року планують поставити близько 12 винищувачів: Шведських JAS-39 Gripen і американських F16 останньої модифікації. І так по наростаючій до 2035. Тоді старі радянські літаки остаточно виключать з ВПС України.

Олег Решетняк / Vot Tak TV/ОБ

Фото: Державна служба України з надзвичайних ситуацій

Більше матеріалів

Послання Зеленського – спроба мобілізувати електорат, якого немає

«Підвищення зарплат отримали через місяць-півтора». Українські медики вибивають обіцяні гроші

Війна Вірменії та Азербайджану

Українська пенсія майже вдвічі менша за білоруську

Україна на сьомому місці в Європі за поширенням COVID-19

В Україні відкрився музей виборів

Методи Януковича. В українську передвиборчу кампанію повертаються недобросовісні технології

Нас там давно немає