Чи переможуть білоруси Лукашенка так само, як поляки перемогли комуністів?

Сорок років тому Європа була розділена залізною завісою, що розмежовує континент на вільні, демократичні держави і позбавлені суверенітету і повністю залежать від радянської імперії. Серед таких країн була і Польща. Чи може успіх масового мирного протесту польської «Солідарності» 80-их років минулого століття, який переміг комуністичну тиранію, тепер повторитися в Білорусі?

Переломний момент для Польщі настав влітку 1980 р. реальним локомотивом тих подій стали Гданськ і Щецин. Саме в цих західних польських містах страйковий рух набув дійсно масового характеру, що змусило комуністичну владу піти на переговори і поступитися.

Основним результатом страйків було створення першого незалежного об’єднання профспілок«Солідарності» , яке очолив електрик Гданської верфі Лех Валенса. Також дуже важливу роль у розвитку цього громадського руху відіграв костел. Осінь 1980 р. пройшла під знаком загальної ейфорії.

«У серпні 1980-го року в Польщі діяла досить добре організована антикомуністична опозиція, об’єднана в різні структури. Нічого не з’явилося з повітря. Робітників, які були найбільшою силою протестів, дуже швидко підтримали опозиціонери, які вже діяли в різних структурах, мали знання і боролися з комуністичною державою, користуючись її ж законами, які влада сама і порушувала», – пояснює доктор гуманістики, викладач Інституту історії університету у Вроцлаві, заступник директора Центру історії «Zajezdnia» Войцех Кухарський.

Проте вже в грудні 1981 р.прем’єр-міністр Польської Народної Республіки Войцех Ярузельський проголошує в країні воєнний стан. Офіційно – нібито через небезпеку введення радянських військ. На вулицях польських міст з’являються танки і бронетехніка. Дії влади викликали тоді сильну хвилю протестів, але всі вони були жорстоко придушені військовими і міліцією. Почалися репресії, арешти активістів. «Солідарність» була змушена піти в підпілля. Незважаючи на репресії, незалежна профспілка залишилася ненасильницьким рухом.

«Спецслужби мали спеціальні програми впливу на мізки робітників, щоб їх віра і розум коливалися відповідно до інтересів партії, і, б’ючи людей і навіть вбиваючи їх, вони припускали, що виступають на захист інтересів тодішнього режиму. Ці працівники були переконані в тому, що все роблять правильно. Це не були тільки найманці, які працювали за гроші, вони вірили в те, що роблять», – продовжує експерт Войцех Кухарський.

У чому сила мирних протестів? Чому костел не залишився поза політикою, коли поляки боролися з комуністичною неволею? Які ще уроки для Білорусі можна витягти з польських протестів 1980-их рр.?

ПРО ЦЕ ДИСКУТУЄМО З ГОСТЯМИ ТОК-ШОУ «INTERMARIUM» НА «БЕЛСАТІ»:

  • Семен Букчин (Мінськ, Білорусь), доктор філології, публіцист, автор книги «Польські щоденники», член Міжнародного PEN-клубу.
  • Ян Малицький (Варшава, Польща), історик, директор студій Східної Європи Варшавського університету. Діяч польського підпілля в соціалістичній Польщі.
  • Войцех Кухарський (Вроцлав, Польща), доктор гуманістики, викладач Інституту історії університету у Вроцлаві, заступник директора Центру історії «Zajezdnia».

Дивитися інші випуски ток-шоу «Intermarium»

Програма «INTERMARIUM» також доступна на YouTube-каналі «Белсат історія».

Колаж з фото: Bogdan Lopienski / Forum, Chris Niedenthal / Forum, Natalia Fedosenko / TASS

Belsat.eu

Більше матеріалів

Сталін, введи війська! Як СРСР приєднував західні Україну і Білорусь

Люблінська унія, або Як Україна опинилася у складі Речі Посполитої?

Як більшовики «по-тихому» нищили національні мови

Як Росія могла зникнути з карти світу і до чого тут білоруси

«Білорусів називали тубільцями». Як Російська імперія грабувала ВКЛ

Білоруси постраждали найбільше? Як Кремль ставив експерименти над народами

Як Сталін допоміг Гітлеру почати війну

Костюшко: навіщо білоруси відмовляються від героя?