Білоруси постраждали найбільше? Як Кремль ставив експерименти над народами

Чи знаєте ви, що на білорусько-українському Поліссі з’явився новий народ – ятвяги? Про це йшлося в останні роки існування СРСР. Про це та інші прийоми національної політики в Радянському Союзі, а також про те, як вона вплинула на конфлікти в Криму і на Донбасі, з’ясовуємо в новому виданні історичного ток-шоу «Intermarium».

На противагу Російській імперії, яку називали «в’язницею народів», радянське керівництво обіцяло право на самовизначення. І в 1920-ті роки, коли почалася політика білорусизації та українізації, ця обіцянка дійсно не виглядала безпідставною.

Тільки в наступному десятилітті радянська влада взяла вже зовсім інший курс. Національно свідома інтелігенція була ліквідована, багато художніх творів і наукових робіт опинилися під забороною або були знищені. Місцеве керівництво було позбавлене права вирішувати будь-які важливі питання: все знаходилося під пильним контролем Москви.

При цьому у всіх конституціях СРСР було закріплено право республік на вихід з його складу. У реальному ж житті замість цього цілі народи – наприклад, татари або чеченці – піддавалися виселенню зі своєї Батьківщини.

 

Як з білорусів, литовців і українців ліпили радянських людей

Однак Петро Кралюк, доктор філософії, професор Острозької академії (Україна) вважає, що від радянської політики найбільше постраждав український народ:

«Давайте згадаємо Голодомор 1932-33 рр., в результаті якого, за підрахунками померли від 5 до 7 мільйонів чоловік. Це означає, що приблизно четверта частина українського населення була варварськи знищена. Причому це був також елемент національної політики – знищували насамперед українців, а їх місця займали росіяни і представники інших національностей».

Після закінчення сталінських репресій народи перестали знищувати фізично. Перевагу віддали іншим методам. Радянське керівництво оголосило про виникнення нової історичної спільності людей – радянського народу, який нібито прийшов на зміну існуючим раніше націям і дозволив подолати всі міжнаціональні протиріччя.

«Білорусь за наказом Хрущова зробили експериментальним полем для радянського народу, – розповідає в студії історичного ток-шоу «Intermarium» історик Олег Трусов, виконуючий обов’язки ректора університету імені Ніла Гілевича в Мінську. – І почалося це в 1959 році. За наказом з Москви змінили закон Про освіту в БРСР. У 1960-му закрили всі міські білоруські школи. Дозволили звільняти дітей на прохання батьків від вивчення білоруської мови та літератури. Половина моїх однокласників грала у футбол замість того, щоб вивчати білоруську мову і літературу. Такого не було ніде».

З ним погоджується Петро Кралюк:

«Існували певні регіональні відмінності в національній політиці Радянського Союзу. Якщо в Білорусі, наприклад, відбувалася тотальна русифікація, то в Україні все-таки була в цьому плані більш ліберальна політика. Що стосується Литви, то тут була ще більш ліберальна політика».

При цьому він додає, що з українськими вузами відбувалося те ж, що і з білоруськими: «Я пам’ятаю, що в 1970-і роки масово українські університети почали перекладати на російську мову і робилося це абсолютно усвідомлено. Також для вчителів російської мови вводилися численні привілеї. І склалося так, що українська мова перестала бути престижною у викладанні. І на факультети української мови та літератури, як правило, надходили не досить добре підготовлені люди. Все-таки найвищі конкурси були на спеціальностях, пов’язаних з російською мовою, з іноземною мовою, а українська мова була відсунута на дальній план. На мій погляд, подібна політика проводилася і в інших республіках, десь більшою мірою, а десь у меншій. Прогнозувалося, що через якийсь час повинен виникнути радянський народ, який буде говорити російською мовою, а національні особливості повинні зникнути».

 

Білоруська мова: історія зради

Учасники дискусії згадують і про спецоперацію останніх років існування СРСР: таємничих ятвягів, які раптово з’явилися на білорусько-українському прикордонні. Про це, а також про те, як в Радянському Союзі хотіли пересварити інші народи і як це вилилося в міжнаціональні конфлікти наших часів дивіться в новому виданні ток-шоу «Intermarium» (відео на початку статті).

У дискусії також беруть участь Владас Сірутавічюс, доктор історії з Інституту історії Литви (Вільнюс) і Айрат Файзрахманов, кандидат історичних наук (Казань, Татарстан, Росія).

ІА/ОБ, belsat.eu

Колаж з фото Isak Sierbaŭ – Ісак сербів) – Vilnia University Library Городна-Поліське містечко, суспільне надбання / commons.wikimedia.org

Більше матеріалів

Чи переможуть білоруси Лукашенка так само, як поляки перемогли комуністів?

Сталін, введи війська! Як СРСР приєднував західні Україну і Білорусь

Люблінська унія, або Як Україна опинилася у складі Речі Посполитої?

Як більшовики «по-тихому» нищили національні мови

Як Росія могла зникнути з карти світу і до чого тут білоруси

«Білорусів називали тубільцями». Як Російська імперія грабувала ВКЛ

Як Сталін допоміг Гітлеру почати війну

Костюшко: навіщо білоруси відмовляються від героя?