«Автівки палили, а будинок, де знаходиться сім’я, – це вперше». Як переслідують борців з корупцією в Україні

Правозахисники України в першому півріччі 2020 року нарахували мінімум 48 випадків перешкоди роботі громадських діячів, залякувань активістів або застосування насильства по відношенню до них. Автори дослідження з центру прав людини ZMINA відзначають, що це стало системною тенденцією в країні з часів Євромайдану.

Український активіст, голова громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін підраховує збитки від пожежі у власному будинку. Він упевнений – це посягання на його життя і життя сім’ї.

«На жаль, в Україні це частина роботи. Автівки палили, будинки, де знаходиться сім’я ще не палили. І це українська проблема, тому що з кожним наступним нападом відсувається «червона лінія», тобто спіраль агресії проти активістів розкручується. Ось це проблема», – зазначає Віталій.

Віталій Шабунін відомий боротьбою з українською корупцією, громадськими акціями, лобіюванням законопроектів. За весь час діяльності активіста били, обливали зеленкою, йому погрожували. Підпал будинку Шабунін також пов’язує зі своєю діяльністю.

«У нас фокус-топ – корупція. Йдеться про мільярди. Такий список ворогів, що в будь-якого покажеш і може бути. Наприклад, з останнього. Ми були ключовими в коаліції організацій, які протистояли Коломойському в поверненні “Привату”. А це мільярди. Через українські суди – Верховний, а потім Конституційний. Недоолігарх Бахматюк вкрав 1 мільярд 200 мільйонів стабкредиту Нацбанку, НАБУ звинувачує. Стежимо за справою з самого початку, зараз протистоїмо закриттю справи. Давній конфлікт з міністром МВС Аваковим. Ще з часів справи з його сином, де ми брали ключову участь як громадянська організація. І багато інших», – розповідає активіст.

Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом загоряння будинку. Але Шабунін і його соратники пускати справу на самоплив не збираються. Паралельно проводять своє розслідування.

За даними центру прав людини ZMINA, тільки за перші півроку 2020-го зафіксовано близько 50 випадків переслідування правозахисників, тоді як за весь 2019 рік – 83 випадки.

«Не можна сказати, що активістам з кожним роком легше жити. Тривають напади, залякування, погрози, тиск, сфабриковані кримінальні справи. Наша організація стежить за ситуацією з часів Євромайдану. Пік нападів ми фіксували в 2017-2018 роках. Це коли вбили Херсонську активістку Катерину Гандзюк», – каже Тетяна Печончик, голова Центру прав людини ZMINA.

В Одесі правозахисник Володимир Савченко, лідер громадського об’єднання» «Спільна мета», протидіє незаконній забудові узбережжя.

«Будівництво називається «Ля Мер», тут колись росло близько 300 дерев. Але в один момент їх вирубали. Звичайно ж, прості одесити, прості українці стали в опозицію політиці як будкомпанії, так і міськради», – розповідає Володимир Савченко.

На початку липня, після чергової акції протесту, Володимира побили серед білого дня. Нападника на Савченко заарештували. А ось замовника поки не знайшли. Слідство ведеться, каже Володимир. В основному замовників нападу і зовсім не знаходять, стверджують правозахисники.

«Системна причина, чому відбуваються напади на громадських активістів – безкарність. Є відсутність розслідування попередніх нападів. Якщо замовники, організатори цих нападів знають, що їм це зійде з рук, їм нічого за це не буде, то нічого не заважає їм здійснювати нові атаки», – зазначає Тетяна Печончик.

Проте вплив активістів на корупційні дії в країні збільшується з кожним роком, вважають активісти і правозахисники. Вони сподіваються, що саме їх публічність дозволить швидше знайти замовників злочинів.

Ірина Кононенко, Всеволод Ананьєв, Петро Борейко /ОБ, vot-tak.tv

Більше матеріалів

Відносини Лукашенка з Кремлем: чого очікувати? Коментар політолога

Репресії проти незалежних журналістів у Білорусі

Легалізація зброї в Україні. За і проти

МВС України збирається заборонити ввезення битих автомобілів з США

«Каннабіс допомагав мені жити без болю». Хворого українця судять за лікування марихуаною

«Разом» проти режиму Лукашенка

Як в Україні оцінюють «паузу» у відносинах з Білоруссю

«Декомунізація» пам’ятників в Україні: замість Леніна – виноградар, замість Маркса – Болгарський поет