Ось так Акціями та флеш-мобами відзначили річницю затримання Олега Сенцова в Києві


Ім’я Сенцова вже традиційно символізує всіх українських в’язнів Кремля.

В Хрещатому парку – одному з найбільш атмосферних місць Києва – сьогодні посадки. Висаджують ось ці квіточки, вони називаються канни. Символічно – адже 5 років тому в Сімферополі був заарештований український кінорежисер Олег Сенцов.

Колір київського товариства – відома актриса, режисер, філософ, музикант, вчений — висаджують квіти з іменними табличками. Тут імена всіх відомих в’язнів Кремля, затриманих і утримуваних незаконно, серед них – і прізвище Сенцова.

«Я написала Сенцову, що почала акцію з посадкою дерев, розповідає актриса Римма Зюбіна. – Бачите, весна все ніяк не починалася, а тут почалася. І вже дерева садити не можна. Тому зараз висаджуємо квіти».

Активісти та друзі Сенцова звернулися до Київзеленбуду з пропозицією приєднатися до травневих посадок у парку.

У в’язницях Росії і Криму зараз 98 українських політв’язнів і 24 військовополонених моряків. Понад 120 військовополонених і цивільних заручників утримуються в підвалах Донбасу. Ігор Козловський, який сам пройшов через підвали, підкреслює, що такі, на перший погляд, символічні акції мають великий сенс: «Коли доходять, через кого-то, навіть через кримінальних злочинців, що за тебе флеш-моб проводився, це як свіже повітря. Це піднімає настрій, дає тобі можливість мріяти, сподіватися, що тебе не забули. Емоційно це дуже підтримує».

«Мне кажется, Олег смирился». Правозащитница Яна Гончарова о «деле Сенцова»

Соліст групи «Бумбокс» Андрій Хливнюк бере участь в акціях на підтримку політв’язнів Кремля не вперше. Перед цим – квітковим перфомансом – було і театральне, разом з білоруським «Вільним театром».

«Попередній спектакль не просто поширив інформацію, але і зібрав кошти, за які в тому числі може працювати фонд підтримки сімей політв’язнів. Це дуже круто», – розповідає Андрій Хливнюк.

Акції на підтримку політв’язнів у Києві проходять напередодні засідання Комітету міністрів Ради Європи в Гельсінкі. Активісти пройшлися до 14 посольств країн-членів Ради Європи, щоб нагадати про те, що будь-який діалог з Володимиром Путіним треба починати з питання звільнення політв’язнів.

«Росія зараз позбавлена права голосу, але надалі її взагалі варто було б виключити за незаконне утримування більш ніж двохсот українських громадян, за релігійне переслідування кримських татар, за тортури», – вважає Михайло Шершун з Української академії лідерства.

Засідання кабміну Ради Європи відбудеться 16-17 травня. Україна на цьому засіданні вимагатиме не повертати Росію в Парламентську асамблею до звільнення Криму і припинення війни на Донбасі.

Аделя Дубовец/ОБ, «Белсат»

ДИВИСЬ ТАКОЖ
Коментарі