Зберігаючи репутацію. Зеленський тікає від Лукашенка як від зачумленого

Віталій
Портников
Публіцист, телеведучий

Президент України Володимир Зеленський відмовився їхати в Білорусь на економічний форум регіонів двох країн, що став вже традиційним. Рішення Зеленського, втім, було цілком очікувано після заяви глави українського зовнішньополітичного відомства Дмитра Кулеби про те, що проведення інавгурації Олександра Лукашенка не робить білоруського президента більш легітимним. Та й сам Зеленський неодноразово закликав білоруську владу до діалогу з учасниками протесту. Однак одна справа – офіційні заяви, а зовсім інша – демарш зі скасуванням візиту і перенесенням на наступний рік регіонального форуму. Це рішення дійсно демонструє, що українсько-білоруські відносини поставлені офіційним Києвом на паузу. І ніхто зараз не знає, коли і чим ця пауза завершиться.

Потрібно розуміти сутність самого Форуму регіонів. В українсько-білоруських відносинах не так вже й багато політичної конкретики. Ну яка може бути політична конкретика між країною, частина території якої окупована, а інша частина анексована Росією, і країною, яка з цією самою Росією входить в союзну державу, в ОДКБ, в Євразійський Союз і називає себе головним другом Кремля?

Вся політична конкретика – це надія на Лукашенка, на те, що він не допустить російської агресії з білоруської території. Саме цій надії і були підпорядковані всі українсько-білоруські відносини після Майдану. Особливо після того як Лукашенко вирішив зустрітися з виконуючим обов’язки президента України Олександром Турчиновим в період, коли Путін і російська пропаганда віщали про «хунту» в Києві.

Але як спілкуватися з білоруським президентом, щоб зберегти можливість контактів на вищому рівні і не піднімати конкретних політичних тем, які неминуче ведуть у глухий кут?

І ось тоді головним майданчиком українсько-білоруського співробітництва став регіональний форум, виконаний у кращих традиціях партгоспактиву. Для України це чиста архаїка, зате для Лукашенка було якраз те що треба. Петро Порошенко ще витримував «великий стиль», Володимир Зеленський і зовсім перетворив форум на гуморину.

Але тим не менше президенти України зустрічалися з президентом Білорусі і говорили чергові слова про дружбу і взаєморозуміння. І зрозуміло, про те, як важлива співпраця регіонів. Білоруський посол в Києві Ігор Сокол і зараз про це говорить і обіцяє, що регіональне співробітництво буде продовжено. Це, до речі, теж лукашенківський фірмовий стиль –білоруський президент ось так само будував спілкування з російськими регіонами, коли Борис Єльцин не хотів запрошувати його в Кремль.

Але з Україною буде складніше, хіба що з містами, мери яких прагнуть демонструвати свою опозиційність українській владі, – але не так, щоб піти на прямі контакти з Москвою, а так, щоб продемонструвати любов до Лукашенка шляхом зустрічей в якому-небудь білоруському місті або організацією візиту білоруської делегації. Так безпечніше, ніж з Росією безпосередньо, але все буде ясно. Втім, навіть для таких демаршів ситуація в Білорусі повинна хоча б трохи стабілізуватися. А поки офіційному Мінську доведеться звикати до того, що лідери країн, які дорожать своєю репутацією і хотіли б зайняти своє місце в цивілізованому світі, будуть бігти від Лукашенка як від зачумленого.

Віталій Портников для /ОБ, Vot-tak.tv

 

Думка автора може не збігатися з думкою редакції.

Теги:

Більше матеріалів