Закрита розмова Меркель з Тихановською. Що розкрив її радник?

Візит Світлани Тихановської до Берліна відбувся в хороший для білорусів момент. Про що Ангела Меркель запитала білоруський лідерку на початку закритої розмови? Що допомогло білорусці привернути увагу німців до наших проблем? Як режим Лукашенка знищує білоруську дипломатію, і що принесе видалення з Білорусі персоналу західних посольств?

Світлану Тихановську в Німеччині зустріли на вищому рівні як державного лідера. Згідно з дипломатичним протоколом Тихановська спочатку повинна була зустрітися з канцлером ФРН Ангелою Меркель, а потім вже з членами Бундестагу та іншими політиками.

Франек Вячорка, радник Світлани Тихановської з міжнародних справ:

«Перше питання, яке поставила канцлер: чи схожі білоруська і російська мова, або ближче [до білоруської. – «Белсат»] українська? На що Світлана Тихановська відповіла: відомо, що українська, але ми розуміємо росіян, а росіяни нас – ні».

Візит до Німеччини – іміджевий. Західні політики хочуть познайомитися з обличчям нової Білорусі і дати чіткий сигнал як білоруському режиму, так і правителю Росії, на чиєму вони боці.

«Зараз працюємо в двох напрямках: перше – домогтися переговорів і більшої уваги міжнародних організацій. Білорусь, по суті, діє в ООН і ОБСЄ, не підписувала міжнародних договорів про міжнародний трибунал. Через ОБСЄ і ООН будемо продовжувати чинити тиск», – розповідає Франак Вячорка.

 

Зустріч Тихановської і Меркель, протести в Киргизстані. Підсумки 59-го дня протестів

Очевидно, команда Тихановської шукає союзників серед європейських країн, які могли б стати медіаторами в переговорах між білоруським народом і владою. Чи Готова на себе таку роль взяти Німеччина? Коментує Кляус Бахман, професор Вищої школи суспільної психології у Варшаві:

«Проблема в тому, що, щоб ставати медіатором, потрібно звертати увагу на дві сторони. А зараз є одна сторона: Тиханівська в Берліні, – а з іншого боку Лукашенко, який не хоче переговорів. Але треба подивитися, що зараз відбувається в самій Німеччині: після замаху на російського політика Олексія Навального і замовного вбивства в центрі Берліна колишнього чеченського польового командира ставлення німецьких політичних партій і суспільства до Росії змінюється. Тому момент візиту Тихановської вдалий».

Режим може сісти за стіл переговорів у разі, якщо побачить реальну загрозу. Або такою загрозою може виявитися розширений санкційний список?

«Те, що зараз цей візит змінив, – почалися розмови, щоб до списку санкцій додали і Лукашенка. І видно з висловлювань німецьких політиків, що є багато зацікавлених у тому, щоб розширювати санкційний список, включаючи прізвище Лукашенка», – вважає Клаус Бахман.

Канада і Великобританія вже внесли Лукашенко в цей список. Але, мабуть, основний виклик для Білорусі – роль, яку зіграє Росія в переговорах з білоруським режимом. Позиція Тихановської в цьому питанні однозначна:

«Ви знаєте, я завжди кажу, що те, що відбувається в Білорусі, це тільки наша внутрішня справа. І ми не хочемо говорити, що Путін повинен вирішувати, як вирішувати наші проблеми. Це наша внутрішня проблема, і залежить тільки від білорусів, як вийти з цієї політичної кризи. Ми хочемо запросити його бути посередником разом з іншими лідерами, бути посередниками в налагодженні діалогу між владою і народом. І все. Ми хочемо вирішити цю проблему самостійно».

Забезпечити від російської надуплоти в переговорах може майданчик ОБСЄ, але місії ОБСЄ були в Карабасі, Осетії і Абхазії, Придністров’ї, на сході України, і найбільше досягнення такої дипломатії – заморожування конфлікту. Чи доцільно задіяти такий майданчик нам?

Коментує Павло Латушко, член Президії Координаційної ради:

«Ми говоримо про те, що до діалогу активніше повинні приєднатися світові лідери. Якщо вони приєднаються до діалогу в тому числі в рамках контакту в Мінську, використовуючи контакти з Москви. Вплив такого мандату може бути більш значним».

 

План для Білорусі без Лукашенка

Напередодні візиту Світлани Тихановської до Берліна режим Олександра Лукашенка почав дипломатичну війну, змусив покинути Білорусь глав дипмісій Німеччини, Литви та Польщі.

Катерина Шматіна, дослідник Німецького Фонду Маршалла Сполучених Штатів:

«Схоже, що такий жест білоруського МЗС, – це жест відчаю, у білоруської влади немає інших можливостей у вибудовуванні відносин з ЄС. Вони розуміють, що відправити послів – це єдиний спосіб висловити критику на адресу заходу. Інших інструментів у них просто немає»»

Після фальсифікації виборів з офіційним Мінськом ніхто розмовляти не готовий. І вікно в Європу Білоруський режим закриває власноруч. Причому послаблює зовнішню політику внутрішніми чистками зовнішньополітичного відомства.

«Це не перезавантаження МЗС, це фактично знищення зовнішньополітичної служби ідематизація зовнішньополітичної служби. Адже коли звільняються з роботи посли, коли відходять старші дипломати – це виняткові явища, які фактично показують лінію, яку обрав Білоруський МЗС – неможливість, щоб Білоруська дипломатія мала право свого голосу, право сказати «ні» насильству» , – вважає Павло Латушко.

І тому таким голосом в Європі залишається Світлана Тихановська. Західні політики в унісон говорять про гуманітарну підтримку переслідуваних білорусів. А також про готовність фінансової підтримки під час перехідного періоду, так званий План Маршалла для Білорусі. Це перспективи, а поки, як повідомляє видання EUobserver, ЄС закупив 15 дронів для Білорусі. Одночасно Литва заблокувала транш Євросоюзу на 3 мільйони євро, який повинен був отримати офіційний Мінськ.

Анастасія Ільїна для програми «Просвіт»/ОБ

Колаж з фото: Michal Burza / Zuma Press / Forum; Omer Messinger / ddp images / Forum

 

Новини