Як БєлАЕС посварила Мінськ і Москву

Нова точка напруги з’явилася у відносинах між Росією і Білоруссю – Білоруська АЕС. Споруда цієї станції повинна була знизити нашу залежність від газу і припинити щорічні суперечки навколо контрактів на блакитне паливо. Хотіли як краще, а вийшло як завжди. В результаті сценарій, в якому Білорусь відкладе запуск Островецької АЕС на невизначений термін, може принести Мінську ті ж бонуси, що і запуск АЕС.

Литовська розвідка рапортує: між білоруськими структурами, контролюючими будівництво атомної станції в Островці, і російською корпорацією «Росатом», яка її будує, розгорівся серйозний конфлікт. Про це йдеться у звіті Міністерства оборони Литви про загрози безпеці. Можливо, цим конфліктом і пояснюється початок перевірки, яку влаштував Білоруський Держатомконтроль, щоб з’ясувати, чи готова станція до прийому ядерного палива.

Коментує Дмитро Кучук, голова партії «Зелені»:

«Держконтроль, який перевірятиме білоруську атомну станцію, не є абсолютно незалежним. Структура підвладна уряду або Міненерго. Тому простежуються певні корупційні елементи, і важко сказати, яке рішення вони винесуть. Але якщо базуватися на тих заявах, які були зроблені півроку тому, то АЕС не була готова до приймання палива за деякими критеріями».

Така залежність відомства від рішень влади і дозволяє повернути результат перевірки в будь-яку потрібну сторону. Олександр Лукашенко неодноразово підкреслював: «Росатом» зірвав терміни введення АЕС в експлуатацію. Станція повинна була запрацювати в 2018 році, а договір, за словами глави країни, передбачає великі штрафні санкції за запізнення.

Олександр Лукашенко заявив:

«Ви зірвали терміни, давайте домовимося, ми ж взяли кредит на будівництво, відсоток високий, давайте його зменшимо до рівня, як ви будуєте в Угорщині та В’єтнамі. Це десь 3%. Ми не будемо вводити санкцій, і то на те вийде. Ну, і якщо терміни зірвані, кредит почнемо виплачувати не через два роки, а через пʼять».

 

Олександр Лукашенко стверджує, що під час зустрічі 7 лютого Володимир Путін ідею підтримав. Але вже 11 лютого прийшла відповідь з російського Міністерства фінансів.

Сергій Сторчак, заступник міністра фінансів Російської Федерації:

«Одночасне подовження періоду використання кредитних коштів і зменшення процентної ставки не відповідає фінансовій теорії, тому потрібно шукати компроміси в іншій площині».

Переводячи з дипломатичної мови на нормальну: платити доведеться так, як домовлялися. Дивна відповідь, враховуючи, що і у Білорусі в цьому випадку є тузи в рукаві. У разі міжнародного розгляду право на компенсацію за зірвані терміни Мінськ швидше за все отримає. Другий туз – це той же Держатомконтроль, який може своїм рішенням відкласти введення станції в експлуатацію на будь-який термін і збільшити таким чином штрафи для корпорації «Росатом». Аргументів для цього достатньо.

Продовжує Дмитро Кучук:

«У нас немає угоди з РФ про переробку ядерного палива. Через два роки нам треба витягнути ці стрижні (ядерне паливо для реактора), а нам нікуди їх навіть покласти або де зберігати, не кажучи вже про те, що немає договору з Росією про їх переробку».

Перевірка Держатомконтролю може тривати навіть 30 днів. Результат сьогодні важко передбачити. Ясно одне – це може бути ще одним інструментом в руках Мінська в переговорах з Кремлем. З іншого боку російське керівництво обрало курс на повне відключення Білорусі від усіх можливих преференцій і пільг. Піти на поступки в кредиті означало б зламати цю лінію.

Каже економіст Ярослав Романчук:

«Проблема в тому, що між Білоруссю і Росією якісь пакетні асиметричні домовленості. І там якщо немає газу – немає нафти, немає нафтопродуктів… Кожна сторона кидає в загальну корзину всі претензії, які вона має. На виході ми взагалі не розуміємо, де ми знаходимося».

Причиною незговірливості Кремля може бути те, що розгляд про компенсацію за зрив термінів запуску АЕС – справа довга і може йти роками. А ось виплати в рамках кредиту Мінськ повинен почати вже незабаром. Відмова платити призведе до зниження кредитного рейтингу Білорусі, що в свою чергу зробить нові кредити для нас більш дорогими. Час знову грає на користь Кремля.

Для Мінська ситуація загострюється тим, що влада досі не має плану, що робити з електрикою з Островецької АЕС. Введення в експлуатацію двох реакторів забезпечило б половину потреб країни, але вже сьогодні ми маємо електрики з лишком. А разом з недавньою заявою України про ставку на максимальне навантаження власних потужностей зникає остання надія на якийсь великий контракт на експорт.

«Ми досі не знаємо, як буде використовуватися, кому продаватися електроенергію з БелАЕС. Це основне питання. Я думаю, білоруська сторона намагається все зробити для того, щоб не платити відсотків по кредиту до тих пір, поки не вирішиться питання продажу», – продовжує Ярослав Романчук.

 

Литва за угоду Білорусі з НАТО

Є і ще один плюс: АЕС на сьогодні – це єдиний критичний пункт, який не дозволяє Білорусі і Євросоюзу рухатися далі у відносинах в результаті Радикальної позиції офіційного Вільнюса. Звідси і недавня згода влади допустити на АЕС делегацію європейських ядерних експертів, і готовність сісти з Литвою за стіл переговорів, про що днями говорив міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей. Але навіть якщо в результаті перенесення запуску АЕС принесе офіційному Мінську ряд вигод, без домовленості з Росією платити за кредитом доведеться навіть за неробочу станцію.

Ігор Кулей/ОБЮ, belsat.eu

Фото на превью: Mikhael Klimentyev, SPUTNIK / Reuters / Forum

Сюжет вийшов у програмі «ПроСвіт» 21.02.2020

Інші теми випуску:

  • Міністр оборони Латвії: Білорусь – дуже хороша сусідка
  • Помпезно, але майже безрезультатно. Що приніс візит Лукашенка в «оазис стабільності»?
  • Полковник Леонід Спаткай про Білорусь у ТОП-10 мілітаризованих держав
  • Головне – без паніки! Чи найнебезпечніший коронавірус?
  • Мінські мирні домовленості під загрозою

ДИВИСЬ ТАКОЖ

Новини