Вибори в Польщі, або до чого треба прагнути білорусам

Руслан
Шошин
Журналіст польської газети «Rzeczpospolita»

Консерватор і чинний президент Анджей Дуда переміг у другому турі виборів. Рахували кожен голос.

За традицією відразу після закриття виборчих дільниць на екранах всіх головних телеканалів країни з’являються результати екзит-полу. Це коли незалежні від влади і опозиції соціологи опитують людей біля виборчих дільниць, питують за кого голосували. Білорусів місцями теж опитують, але результати нікому не показують, незалежну соціологію нікуди не допускають. Так от у Польщі опитуваннями на виборах займається відома міжнародна дослідницька компанія Ipsos (з офісом у Парижі), яка о 21:00 (відразу після закриття виборчих дільниць) поінформувала, що за результатами екзит-полу чинний президент Анджей Дуда отримує 50,4% голосів, а його конкурент мер Варшави Рафал Тшасковський – 49,6 %. Ipsos чітко інформував, що переможець не відомий і що статистична помилка коливається близько 2 відсотків. Наступні результати Ipsos, вже late poll (це коли результати екзит-полу порівнюють зі вступними результатами з виборчих дільниць) з’явилися вночі. Перевага Дуди зросла до 51 %, а результат Тшасковського зменшився до 49 %. Крапки над «і» розставила ЦВК Польщі, яка вже о 8:00 ранку понеділка представила неофіційні результати після підрахунку 99,9% голосів.

 

Нові результати екзит-полів на виборах у Польщі: Анджей Дуда отримав 51 %

За цими даними чинний президент Анджей Дуда набирає 51,21%, а його опонент Тшасковський – 48,79%. Чому неофіційні? Тому, що не всі протоколи із закордонних виборчих комісій прийшли до Варшави, але ЦВК зазначила, що фундаментально на результат виборів це не вплине. Кінцевий результат, ймовірно, буде озвучений вже ввечері понеділка. Таким чином, консервативний президент Польщі майже повторив свій результат 2015 року, коли переміг у чинного тоді президента Броніслава Коморовського у другому турі з результатом 51,5%. Якщо різницю перерахувати на кількість виборців, виходить, що Дуда зібрав на близько 500 тисяч голосів більше конкурента – це зовсім небагато на майже 40-мільйонну Польщу. Вважався кожен голос, а виборчі дільниці були відкриті і після 21:00, коли зовні стояла черга бажаючих віддати свій голос.

Анджей Дуда. Фото: Grzegorz Jakubowski / KPRP. Источник: president.pl

Голоси вважають комісії, до складу яких входять представники обох кандидатів та їхніх політичних сил. За всім спостерігають спостерігачі, серед яких також присутні представники політичних партій, рухів та громадських організацій. Полякам навіть важко уявити, що всього 200 кілометрів на схід від Варшави, в сусідній Білорусі, 99,9% членів виборчих комісій призначається владою, подібно як в країнах Середньої Азії.

Цікаво розклалися голоси на карті Ipsos, на якій видно, що нинішні вибори розділили Польщу навпіл: Схід і частина центру за чинним президентом, а всі регіони на захід від Варшави – за мером столиці. Таким чином Дуда зробив те, що досі вдалося тільки одному президенту III Речі Посполитої – Олександру Кваснєвському. Він також керував два терміни (1995-2005).

Що далі?

Перемога чинного президента означає, що політичного землетрусу в Польщі не відбудеться. Не буде дострокових парламентських виборів, до яких теоретично могло б дійти в разі перемоги Опозиційного мера Варшави (в Конституції прописано кілька випадків, в яких президент може прийняти таке рішення). Не буде також війни на лінії президент-парламент. А це означає, що ніхто не завадить правлячій партії Закон і справедливість (PiS) правити до наступних виборів до Сейму, до 2023 року.

Але це не означає, що будуть легкі роки. Аналітики та економісти прогнозують економічну кризу і можливе зростання податків, особливо якщо восени доведеться боротися з другою хвилею пандемії коронавірусу. Обтяжений соціальними програмами бюджет країни (500 злотих на кожну дитину до 18 років, 300 злотих «шкільних» (раз на рік), і 13-а зарплата) має свої межі. На початку червня Міністерство праці Польщі інформувало, що на допомогу малим, середнім і великим підприємствам під час епідемії держава витратила понад 75 мільярдів злотих ($ 19 млрд). Це майже в два рази більше річних витрат всього бюджету Білорусі в 2020 році (трохи більше $ 10 млрд).

 

Без ОМОНу і політв’язнів. Польща обирає шостого президента

Крім економічних, є і зовнішньополітичні виклики. Польща при PiS буде ставити на зближення з США на тлі охолодження відносин з головною країною ЄС – Німеччиною. Нещодавно навіть chargé d’affaires (Тимчасовий повірений) Німеччини був викликаний в МЗС Польщі у зв’язку з публікаціями в польських медіа, що належать німецьким інвесторам. Йшлося про німецький концерн Axel Springer, до якого належить Польський таблойд Fakt – у ньому вийшла низка негативних для Дуди гучних публікацій.

– Німці хочуть вибирати у нас президента? – питав Дуда на початку липня.

Тому відносини з найближчими західними союзниками в ЄС для Польщі – теж виклик.

Минаючи проте всі внутрішні польські суперечки, виборчий процес у Польщі – це хороший приклад для білорусів, які йдуть голосувати, а потім кажуть: «Від нас і так нічого не залежить». Є чому повчитися і режиму Олександра Лукашенка. Слабо запросити французький Ipsos В Білорусь? Нехай БТ і ОНТ покаже о 21:00 результати екзит-полу 9 серпня.

/ОБ

Більше матеріалів