«Вони можуть вбити зека». Ув’язнені з Чечні для тюремників – вороги?

Ілюстративне фото – виправна колонія №1 в селищі нове Гришино в Підмосков’ї. Фото-Gavriil Grigorov / TASS / Forum

Близько тридцяти тисяч осіб – стільки ув’язнених з Чечні відбувають термін в російських колоніях. У таборах і на зонах, в’язницях і ізоляторах, під час етапів з міста в місто в тюремному транспорті саме вихідці з Кавказу, а особливо чеченці піддаються найбільшому ризику тортур, принижень і побиттів з боку наглядачів і підконтрольних їм ув’язнених.

Відомство проти нас, але ситуація покращується

Асет Мальсагова очолює корпункт соціально-правового телеканалу «Право ТВ» по Північно-Кавказькому федеральному округу. Раніше три скликання поспіль вона керувала громадсько-наглядовою комісією (ОНК) в місцях примусового ув’язнення по Чечні. За її словами, Федеральна служба виконання покарань Росії (ФСВП) сильно чинила опір створенню цих комісій в 2008 році, а ситуація з правами ув’язнених була вельми плачевною.

«За 12 років багато що змінилося. Керівництво ФСВП в регіонах чує правозахисників, у нас налагоджені конструктивні взаємини. Ми телефонуємо, скаржимося, в складних ситуаціях відразу підключаємо Генпрокуратуру. Це ефективно працює. Хоч приходять відписки, для співробітників колоній це аргумент бути більш стриманими в своїх емоціях. Відомство налаштоване проти нас, але ситуація поступово поліпшується», – коментує Мальсагова актуальну ситуацію «Белсату».

Асет Мальсагова. Фото – facebook.com

В ході двох чеченських кампаній засудили і відправили в колонії десятки тисяч чеченців, на думку правозахисниці, щоб ізолювати від бойових дій побільше молоді.

«Понині це дуже болюча тема для нас – безвісти зниклі і засуджені. Родичі ув’язнених у віддалених регіонах не те що відвідувати їх не можуть, а й передачки передавати важко».

Під час військових дій, в 90-ті і початку двохтисячних, терміни давали великі, по 25 років. Ці люди тільки починають повертатися.

«Крім того, ми спостерігаємо випадки, коли людині скоро на свободу, його можу спровокувати і додати новий термін. І в цілому виходить до 30 років в’язниці».

До 2010 року, каже Мальсагова, в ОНК надходили по три, а то і більше скарг щодня. І додає, що ув’язненим жінкам з Чечні дещо простіше:

«За нашими даними, зараз у в’язницях – 84 жінки з Чечні. Я бувала кілька разів в жіночих колоніях в Дагестані. Чеченки облаштували свій побут. Було відчуття, що я до когось додому потрапила – килими, шпалери».

https://belsat.eu/ru/news/proverki-proshli-no-pytki-v-krestah-prodolzhayutsya/

«Чорна» зона для безвісти зниклого

Помічником Асет Мальсаговой працює Муслім Тарамов – людина, 12 років вважався безвісти зниклим. На початку двохтисячних він тривалий час сидів в одиночній камері, потім його етапували в Астрахань. Главу ОНК попросили проконтролювати його етап, щоб уберегти від незаконного утиску по дорозі. Арештанта благополучно довезли до Астрахані. Через рік виявилося, що у нього немає паспорта.

Пізніше до правозахисниці з’явилися рідні Мусліма.

«Все на емоціях, кажуть, ви нашого Мусліма знайшли! Кажу, це він мене знайшов. Виявляється, посадили його, можна сказати, випадково. Виявився не в тому місці не в той час. Коли прибув до колонії, запитали, чи є близькі родичі. Батьків і рідних братів-сестер не було, тому записали, що одинак. Всі ці роки ні з ким не листувався. Співробітники знали, що він числився безвісно зниклим, побігли до його родичів, отримавши запит. Двоюрідні сестри тут же рвонули в Астрахань. Начальник колонії мені потім розповідав, як вони там ридали. Людина майже з того світу повернулася».

Магомед Гакаєв брав участь у Другій Чеченській, був засуджений за викрадення в старих Атагах іноземного лікаря Кеннета Глака і провів в Ямало-Ненецькій колонії 10 років. Як він пояснює «Белсату», лікаря викрала якась банда, а він з товаришами його звільнив і тримав у безпечному місці, поки іноземця не відвезли федерали. ОМОН, який заарештував Магомеда, не знав про історію з лікарем.

«Спочатку, як я думаю, нас затримали, щоб «завантажити інформацію» про бойовиків і ліквідувати. Мене катували, але стали звертатися куди краще, коли я сказав, що брав участь у справі Глака. Було страшно, адже федерали могли заарештувати сестру і матір і катувати їх. Мене вирішили пред’явити світу як спійманого лиходія. Записали свідчення на камеру, стали широко висвітлювати слідство. Був суд в Ростові, потім етап в Ямало-Ненецький автономний округ».

Магомед Гакаєв зліва. Фото надано героєм

У колонії, згадує співрозмовник, тюремники спостерігають і передають деталі життя потрібних арештантів спецслужбам. Людей можуть примушувати давати свідчення на кого завгодно, в цьому допомагають «козли» – ставленики адміністрації.

Гакаєв вважає, що йому пощастило, його зона була «чорною», там керував відомий злодійський авторитет. Він прийняв чеченця як рідного і поставився з повагою, так як бачив у ньому союзника: «ти проти ментів, я теж».

«Охоронці не примушували, не били. Бувало, що запотиличник дадуть. З 2006 року все змінилося. Новим етапам, що прибувають зекам, стали влаштовувати жорстоку «приймання» (побиття ув’язненого при вступі до вʼязниці – прим. авт.). Режисер [Олег] Сенцов, він сидів там же, точно описує ці тортурні порядки. Увʼязнених змушують повзати на четвереньках і пісні співати «прорвемося, опера», – розповідає «Белсату» Гакаєв.

Правозахисники не допоможуть

Три роки поспіль чоловік пробув у туберкульозному загоні. Він стверджує, що нічим не хворів, а до хворих його перевели навмисно, щоб чинити тиск, зломити волю. Щоб не заразитися, пив вітаміни, як міг підвищував імунітет. Вийшовши на волю, чеченець на довго не затримався в Росії. Коментар «Белсату» він давав за європейським номером.

«Система знищує людей, система – монстр. Я релігійний, мені простіше. Будь-яке випробування – для очищення. Так, важко, складно, небезпечно, страшно. З іншого боку, думаєш, А раптом на волі накоїв щось?»

За словами колишнього арештанта, ОНК мало чим можуть допомогти у разі тортур у колонії:

«Зараз побутові умови змінилися, але сутність Залишилося та ж. У разі чого, ця система тебе безжально розчинить, і ніяка прокуратура, правозахисники не допоможуть. Якщо тільки ти не відома фігура, а простий обиватель беззахисний».

https://belsat.eu/ru/news/moskva-i-kiev-protiv-kavkaztsev/

«Чеченський бекграунд» співробітників колонії

Рустам Мацев, адвокат, який співпрацює з проектом Правова ініціатива, розповів, що у зеків з Кавказу нерідкі проблеми з ненаданням медичної допомоги, харчуванням, неможливістю дотримуватися релігійних приписів.

Це частково пояснюється «чеченським бекграундом» співробітників або адміністрації колонії. Найчастіше кавказців засуджують за статтями про екстремізм, тероризм та участь у незаконних збройних формуваннях. Частина тюремників в минулому служила у федеральних військах, арештанти для них – вороги.

«Втім, колонії різні. У «чорних» легше проконтролювати поводження з арештантом. Там великий зв’язок з волею, є телефони. Там правлять не козли, а волоцюги (людина, що живе «за поняттями» – прим. авт.), авторитети, злодії, положенці (т.в.о. злодія в законі – прим. авт.). Є блаткомітет на чолі з злодієм. Козли виконують роль інформаторів, але таяться, щоб табуретки не почали ламатися у них на головах», – ділиться Мацев знаннями про тюремні реалії.

Юрист зазначає, що може виникнути культурологічний конфлікт, і як приклад наводить ситуацію в Курганській області, де «блаткомітет» побив ув’язнених з Кавказу.

«У арештантів «злодійського ходу» (протистояння поліцейському свавіллю – прим. авт.) одні погляди, у прихильників ісламських цінностей і кавказьких традицій – інші. Але, як правило, приходять до компромісу і навіть симбіозу. Індивідуалізм – велика розкіш для в’язниці, там треба виживати.

У «червоних» зонах (зона, керована адміністрацією, – прим. авт.) у козлів більше влади, там влаштовують «прес-хати» (камера з підсадними арештантами, які за завданням адміністрації б’ють і «ламають» засудженого, – прим. авт.). Буває, що табір повністю відданий під козяче управління, вони можуть навіть вбити зека. Адміністрація бешкетує їх руками, козли отримують купу преференцій. У «червоних» таборах є бойові козли», – каже юрист.

https://belsat.eu/ru/news/evropa-boitsya-radikalnyh-chechentsev-est-povod/

У радянські роки, пояснює Мацев, ув’язнені групувалися за етносами, були земляцтва, але потім це стало вважатися неприйнятним.

«На думку правоохоронців, існують етнічні об’єднання. Але злодії це заперечують. Якщо в таборі два злодії – один мусульманин, інший християнин, вони не можуть за релігійною ознакою ділити людей. Один хреститься, інший молиться – особиста справа кожного. Декларується толерантність. Але на практиці буває зовсім інше».

Кавказцям можуть додати термін, влаштувавши провокацію, зазначає Мацев. Яскравий приклад – справа Альберта Бегідова, засудженого за напад на нальчик в 2005 році в складі збройної групи. Він повністю відбув 12 років, але замість свободи отримав новий, так як його звинуватили в опорі співробітнику ФСВП.

Найпроблемніші в арештантському рейтингу колонії Омської і Томської областей, а також Мордовії, зазначає адвокат. Але ситуація змінюється. Багато що залежить від «господаря», тобто, начальника табору. У деяких випадках знущалися над людьми наглядачі не пішли від відповідальності і отримали свої терміни за законом за побиття і тортури ув’язнених.

Є тенденція – чим південніше Колонія, тим ситуація краща для арештантів.

Як війна в Чечні змінила Росію

Лідія Міхальченко для/ОБ, belsat.eu

Новини