Олександр Класковський Військовий союз з Росією став для Білорусі загрозою


Підготовка до активної фази спільного оперативного навчання збройних сил Білорусі та Росії «Щит Союзу-2019». Фото – Максим Гарлукович / Instagram Міноборони Білорусі

Слава богу, що не у нас! Швидше за все, так думає білоруське керівництво про почалися сьогодні під Нижнім Новгородом великих спільних з Росією навчаннях «Щит Союзу – 2019». Два роки тому маневри двох армій «Захід-2017» на білоруській землі неабияк напружили натовських сусідів та й у самій Білорусі викликали хвилю алармизма.

Після Криму в країнах Балтії та Польщі стали дуже знервовано реагувати на активність російських військ у себе під боком. Серед білорусів ж посилилися побоювання, що «зелені чоловічки» з-за східного кордону можуть прийти і піти.

Довіри між «заклятими союзниками» немає

Анексія Криму вразила білоруське керівництво. По гарячих слідах, в квітні 2014-го, у Олександра Лукашенка вирвалося:

«Якщо завтра сюди прийде Путін, невідомо, на чиєму боці воюватимуть росіяни. А я знаю, на чиєму! Тому не треба нас лякати Путіним…»

У 2015 році білоруський президент встав на диби, коли Кремль спробував нав’язати розміщення авіабази в Бобруйську. У 2016-му була прийнята нова військова доктрина Білорусі – з акцентом на протистояння гібридним загрозам. Аналітики дружно зробили висновок, що до цього підштовхнув гіркий досвід України.

У всякому разі, хоча казенні рефрени про братство по зброї продовжують звучати, де-факто довіри між союзниками немає.

Москва може прийти з ракетами

Напруга між Мінськом і Москвою різко посилилася, коли в кінці минулого року та взяла за горло вимогою «поглибленої інтеграції». А особи, які претендують на знання кремлівських таємниць, навперебій заговорили, що Володимир Путін може вирішити для себе проблему-2024, приєднавши Білорусь і очоливши нову державу.

Лукашенко балансирует на краю пропасти – Кремль будет дожимать

Лукашенко, схоже, вдалося на сьогодні відбитися від найбільш загрозливих пунктів «поглибленої інтеграції», але Москва буде дотискати, використовуючи катастрофічну залежність білоруської економіки від російської.

При цьому Кремль хоч і нагадує раз за разом, що потрібно суворіше дотримуватися союзницьку вірність, але не поспішає давати білоруської армії більш-менш сучасну зброю. У підсумку Лукашенко довелося домовлятися з китайцями, щоб ті допомогли створити ракетну систему «Полонез».

Зате Москва може нав’язати Мінську розміщення своїх ракетних баз, якщо в регіоні почнеться гонка озброєнь. А така загроза посилилася після руйнування договору про ракети середньої і меншої дальності. До того ж російських стратегів нервує створення бази американської системи ПРО в Польщі.

Підготовка до активної фази спільного оперативного навчання збройних сил Білорусі та Росії «Щит Союзу-2019». Фото – Максим Гарлукович / Instagram Міноборони Білорусі

Як вважає білоруський аналітик Арсеній Сивицький, у Кремля є плани перепідпорядкувати російському командуванню регіональну угруповання військ двох країн, створити єдину військову організацію Союзної держави. А якщо Мінськ сильно уперся, то Москва може піти і на втручання у внутрішні справи Білорусі.

Підступний монстр підповз з іншого боку

Додатково до всього, клеймо військового сателіта Росії підсікає під корінь зусилля білоруської дипломатії розвинути західний вектор, презентувати Білорусь донором регіональної стабільності, розширити нішу миротворчості, просунути ініціативу «Гельсінкі-2».

«Путин хватается за Беларусь». Поможет ли Лукашенко Европа?

Київ свого часу відкинув пропозиції Лукашенко послати на Донбас білоруських миротворців: які ви, мовляв, нейтрали, якщо під п’ятою Кремля. У НАТО ж білоруську армію сприймають як частину російської військової машини.

Це не цілком справедливо, але спробуй доведи, що ти не верблюд!

І ось яка іронія долі. На зорі президентства Лукашенко відчував себе дуже затишно під російською ядерною парасолькою і в антизахідній, антинатівській риториці перепльовував навіть московських яструбів. Його фраза про те, що підступний монстр НАТО підповзає до синьоокої Білорусі, стала мемом.

Але пройшли роки – і від колишньої союзницької ідилії не залишилося і сліду. Відносини зіпсувала низка газових, нафтових, продовольчих, інформаційних воєн. Росія, що «встала з колін» показала імперські замашки в конфліктах з Грузією, Україною.

А потім і анексія Білорусі під тим чи іншим соусом стала звичним сценарієм в устах московських коментаторів. І тепер Білоруська армія без особливого афішування готується до гібридної війни, а Лукашенко руками і ногами відбивається від військових баз дорогого союзника, бачачи в них опорні точки інкорпорації.

Так що паче сподівання підступний монстр змалювався з протилежного боку. І від нього не втекти, як в поганому сні.

Лукашенко балансирует на краю пропасти – Кремль будет дожимать

Олександр Класковський, політичний оглядач

– для/ОБ, belsat.eu

ДИВИСЬ ТАКОЖ
Коментарі