В літаку з Лукашенком, на роботі і вдома: розмова з журналісткою Світланою Калінкіною


Світлана Калінкіна. Фото Дениса Дзюби

«Я кажу: «Олександре Григоровичу, тут охоронці показують, що вистачить, тому – останнє питання». А він: «Що? Мною охоронці командуватимуть?!». І ми продовжили». Розмовляємо з однією з найпопулярніших журналісток Білорусі напередодні нового телесезону.

– Ви прокидаєтеся вранці, до чого тягнеться рука: зробити каву або перевірити новини?

– А ось одночасно: у мене на кухні ноутбук, я роблю каву і переглядаю новини. Потім вже приймаю душ і роблю все інше. Дорога до роботи займає небагато: я живу в центрі Мінська, на площі Якуба Коласа.

– Кого б ви мріяли запросити до студії програми «Розмова», яку ведете на «Белсаті»?

– Мені дуже подобаються розумні і успішні люди. Але не пов’язані з політикою і навіть не актори. Запросила б Білла Гейтса. Або Стіва Джобса, якби він був живий. Коли контактуєш з розумними людьми, просто заряджаєшся енергією. За це я і люблю «Розмову».

> Дивитися програму «Розмова»

– Ви говорили, що розмовляти з Олександром Лукашенко вам було б нецікаво, так як інтерв’ю вийшло б занадто передбачуваним. Але в середині 1990-х ви потрапили в його літак, і він сам запропонував вам задати йому питання. Тоді розмова вийшла цікавою?

– Тоді ми просто ще добре його не знали. Я переконана, що за 20 років, які він у влади, половина журналістів можуть написати з ним інтерв’ю і без його участі. Тобто спрогнозувати, що він відповість. Мені було б цікаво поговорити з ним після його відставки, і я сподіваюся це зробити.

А тоді було пов’язано з переговорами з Росією, більш економічна тема. Там сама ситуація була цікава. Я вже працювала в «Бєларускай дєлавой газєтє» і, зрозуміло, ні в якому президентському пулі не була. Ми акредитувалися на саміт СНД через штаб-квартиру СНД в Мінську і самі поїхали в Москву. Повертаючись, зустріли білоруську делегацію і подумали: може спробувати повернутися з ними літаком, щоб було швидше. Павло Шеремет (зараз важко в це повірити) пішов до охоронця запитати,чи візьмуть нас. У підсумку справа дійшла до Шеймана. Він (я так думаю) запитав у Лукашенка, і той сказав: Добре. Нам сказали тихенько сидіти в хвості літака і не задавати ніяких питань.

Прилетіли в Мінськ, вийшли з літака. Я якраз, обернувшись спиною до президентського трапу, рилася в сумці. І тут підходить Лукашенко: «Так що, у вас немає питань?!». Так ми і почали інтерв’ю. у якийсь момент охоронці дають мені знак, що все: треба закінчувати. Я кажу: «Олександре Григоровичу, тут охоронці показують, що вистачить, тому – останнє питання». А він: «Що? Мною охоронці командуватимуть?!». І ми продовжили.

Мені здається, що Лукашенко завжди цінував незалежних журналістів, йому була важлива їхня думка. Від державних, він знав, нічого непередбачуваного чекати не доводиться. Зауважте, з так званого президентського пулу – хто на БТ оди співав, який він геніальний правитель, – ніхто не зробив кар’єри. Вони з роботи вилітали кулею за якусь малу провину.

Світлана Калінкіна. Фото Дениса Дзюби

– Тобто зараз Лукашенко сам читає новини в інтернеті.

– Я думаю, що підріс Коля, і як всі діти, став користуватися гаджетами. Так тато і приєднався до інтернету. Раніше йому приносили у викладі. Я помітила року може чотири тому, що він в курсі новин, які є онлайн.

– А Путіна хотіли б запросити в «Размову»?

– Можливо, щоб просто зрозуміти, що це за людина в приватному спілкуванні. Хоча мені здається, це персона дуже передбачувана. Всі диктатори схожі. Вони мислять однаково, у них однакові аргументи і виправдання. Ми цей типаж вже знаємо. Ось чому, йдучи з поста, танцює на заході прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей? Її ж не переобрали! Мені такі люди цікаві.

Світлана Калінкіна. Фото Дениса Дзюби

– Вчора ви зі стилісткою вибирали гардероб до нового телевізійного сезону. Любите шопінг?

– Люблю незаплановані покупки, коли просто щось кинулося в око. У Мінську, на жаль, на це немає ні часу, ні бажання. Тому шопінгом займаюся в поїздках. Я не фанат якихось конкретних марок, мені або подобається чи ні.

– А на відпочинок їздите в різні місця або є якесь одне, куди постійно повертаєтеся?

– Я люблю Іспанію, особливо Барселону. Багато разів відпочивала в містечку Салоу (Коста-Дорада). Ми з сином сміємося, що для нього Солов – як для інших білорусів бабусіне село: так добре там все знає.

Хоча від журналістики, звичайно, неможливо відпочити. Ти можеш пити каву і дивитися на світ – і раптом тобі приходить якась ідея. Або щось відбувається: всі залишаться сидіти, а журналіст побіжить дивитися, що там таке.

Але людині потрібно виїжджати, бачити інші країни, відпочивати. І це дуже важливо для дітей, коли з дитинства вони знають, що не замкнуті в одній країні, що перед ними цілий світ. Тоді вони по-іншому до всього ставляться.

Світлана Калінкіна. Фото Дениса Дзюби

– Син вирішив не йти в журналістику.

– Він програміст, працює в компанії в Парку високих технологій. Я вважаю, що людина повинна займатися тим, що їй подобається. У мене, наприклад, була війна з батьками, коли я після школи вирішила вступати на факультет журналістики.

У нашій родині немає гуманітаріїв. Батьки – інженери-автомобілебудівники. Тому вони вирішили, що оскільки дівчинка в математиці не розуміє, то піде в медінститут. Але я сказала, що ніколи не буду лікарем. Конкурси на журфаку тоді були скажені. Але я поступила. І жодного разу не пошкодувала. Роблю те, що люблю найбільше, а мені ще й гроші за це платять!

– Але це дуже важко, коли професія така, що неможливо перейти. Як ви боретеся зі стресом?

– Для мене, та я думаю, що і для всіх слов’ян, кращий засіб – посиденьки з друзями. Обговорюєш проблему, починаються якісь жарти, підколки – і вона вже не здається такою великою. Приказка каже, друзі пізнаються в біді. Нічого подібного. В біді тобі багато допоможуть. А ось порадіють за тебе, коли ти досяг успіху, тільки насправді близькі люди.

Фото Дениса Дзюби

– Що можна спробувати, коли приходиш в гості до Світлани Калінкіної?

– Я майстер, коли потрібно швидко накрити стіл. Пекти пироги, сидіти біля них півдня, поки піднімуться – це не на мій характер. Тому найчастіше салати. Ну і їжа нездорова в основному. Здоровий спосіб життя – це, я вважаю, секта (сміється – belsat.eu).

А улюблена страва-борщ. До речі, вислів Лідії Єрмошиної, про те, що жінкам саме на його приготуванні і потрібно сконцентруватися, а не лізти в політику, мене здивувало. У мене, поки вариться борщ, чудово пишуться колонки, так що одне іншому ніяк не заважає.

Лукашэнка працуе 10–12 гадзін у месяц: самыя гучныя цытаты з «Размовы»

Програма «Розмова» виходить на «Белсаті» з понеділка по четвер о 21: 20. дивіться через супутник «Астра 4A» (колишня назва «Sirius 4»), онлайн і в архіві на нашій сторінці.

Розмовляла Інга Чех/ОБ

ДИВИСЬ ТАКОЖ
Коментарі