Світлана Тихановська: Лукашенко «Майданом» лякає бабусь. Ніхто з нас не хоче крові

Символ змін 2020 Світлана Тихановська відвідує Борисов. Фото: Аліса Гончар / Belsat.eu

Belsat.eu поговорив зі Світланою Тихановською про соціальну мобілізацію, політичну відповідальність і «Майдан», в якому Лукашенко звинувачує своїх опонентів.

– На вас зараз велика відповідальність, тому що багато людей приходить на мітинги. Ви цього очікували?

Я очікувала, що на мітинги буде приходити багато людей. Я розумію, що у нас в країні високі запити на зміни. На ці мітинги приходять не тільки прихильники Сергія Тихановського, а й Віктора Бабарико і Валерія Цепкало. Зараз народ дуже об’єднаний. Люди хочуть змін і виходять, щоб це показати.

– Ті хто приходять на мітинги точно знають чого хочуть? Або вони просто хочуть, щоб пішов Лукашенко?

Що значить точно? Вони не хочуть, щоб їх хапали на вулиці, коли стоять в черзі. Вони точно не хочуть, коли вони критикують владу, щоб їх забрали на 15 діб або дали грошовий штраф. Вони точно не хочуть, щоб їм на роботі закривали роти і поводилися як з рабами. Хамство процвітає з боку начальників, людей ні в що не ставлять.

Люди хочуть бути людьми, а не народцем, як виражається наша влада.

Світлана Тихановська, Вераніка Цепкало і Марія Колеснікова на мітингу в Мінську 30 Липня. Фото: Belsat.eu

– Але білоруси – вони терпіли стільки років і не виходили на протести…

Так, терпіли. У нас же були спроби і в 2010 – му році і ще раніше-в 96-му. Це були мирні акції, їх придушували. Цього року ситуація змінилася. По-перше, стало дуже багато інформації, вона швидко поширюється. Такого ні в 2010-му, ні раніше не було. У 2010 році дуже жорстоко придушили протести. Зараз про площу говорити не варто. У нас є цивілізовані методи вирішення питань. Ми хочемо все робити законно.

Ніхто не хоче крові, ніхто не хоче, щоб страждали люди. Нам останнім часом демонструють і танки, і війська, але це нікому не треба. Я не хочу, щоб люди таким чином постраждали. Для того щоб цього не сталося, достатньо провести чесні вибори. Хіба ми багато просимо?

– Зараз чесні вибори для Лукашенка означатимуть втрату влади.

Втратить і що? Після 26 років можна її і втратити. Президент – найманий працівник.

– Коли були парламентські вибори, влада також лякала революцією «Майданом». У мене склалося враження, що тоді білоруси розуміли слово «майдан» як масові протести. Тепер під «майданом» частіше розуміють те, що влада може зробити з людьми, спровокувати криваву розправу. Це дійсно так?

Хто говорить про “Майдан”? Тільки з екранів телевізорів. Ніхто не хоче ніякого “Майдану”. Це він лякає бабусь, дідусів, людей, які дивляться телевізор, що ми «майдануті». Ніхто з нас жодного разу не сказав слово «майдан».

Ми бачимо, що люди вийшли підтримати незареєстрованих кандидатів. Люди вийшли просто стояти, і таке поводження з ними з боку ОМОНу – злочин. Люди розуміють, що виходити на площі рівносильно смерті. Президенту може вистачити розуму, щоб вивести проти наших людей танки. Це нікому не треба.

Є ж інші законні способи боротьби. У нас можуть бути страйки, тому що ми захищаємо своє право вибирати. Це прописано в Конституції, яка, на жаль, не працює. Ніхто не хоче підставлятися під кулі. А влада цей наказ, думаю, запросто віддасть.

На мітинги на підтримку Світлани Тихановської в кожному місті приходять тисячі білорусів. Фото: Belsat.eu

– Що в цій ситуації може зробити Європейський союз?

З ким би не спілкувалася з європейських країн, коли є така можливість, завжди прошу якимось чином вплинути на Лукашенка. Щоб навіть якщо раптом люди захочуть висловити свій протест проти фальсифікації виборів, він не віддавав наказ стріляти в людей. Це злочин.

Я розумію, що Європейський Союз зараз не дуже хоче втручатися. Нам важлива будь-яка допомога, навіть занепокоєння і заклопотаність.

– Є ще США. Чи не можуть вони якось вплинути?

Думаю так само, як і Євросоюз.

Ви уявляєте, яке йому прокидатися і розуміти, що народ його більше не любить. У цій країні більше неможливо так жити. Люди не хочуть цього президента.

– А Польща грає якусь роль для білорусів тут, а також особисто для вас?

Звичайно, ми ставимо Польщу в приклад. Ми колись починали з одного рівня приблизно. І Білорусь тоді жила краще. Подивіться, де зараз поляки – щасливі люди, наші люди їздять до Польщі на заробітки, за будматеріалами та продуктами. Тобто у поляків дохід вищий і все дешевше. А у нас дохід нижче, а все дорожче. Значить ми йдемо не по тому шляху розвитку.

Молоде покоління на зустрічі зі Світланою Тихановською в Борисові, 23 липня. Фото: Аліса Гончар / Belsat.eu

– Чи Легко буде змінити вектор розвитку країни і розвернутися зі Сходу на Захід?

Розумієте, легко не буде, це займе роки. Але коли прийде тямущий управлінець, який розуміє, як працює економіка, бізнес, з чітким планом розвитку країни, можна цього домогтися. Я більш, ніж впевнена, як тільки у нас зміниться президент, який буде орієнтований на взаємовигідні відносини з прикордонними країнами, сусіди підуть нам назустріч. Підуть на якісь поступки, щоб дати поштовх для розвитку нашій країні.

Хоча Польща і так допомагає нашій країні, наприклад, в гуманітарній сфері. Думаю, вони не кинуть нас, якщо все завалиться. Ми розуміємо, що у нас є зовнішній борг і його потрібно погашати. Ніхто з Євросоюзу не буде ставитися до нас негативно.

– Але Білорусь зараз дуже міцно пов’язана з Росією, є союзна держава. Це теж потрібно якось вирішити?

Нам не треба ні з ким сваритися. Невже в XXI столітті не можна дружити з усіма країнами? Невже обов’язково вибирати Схід чи Захід? Навіщо?

Волонтер роздає прапорці перед мітингом у Барановичах. 02.08.2020, Барановичі, Білорусь.

Фото: Vot-tak.tv

– Україна багато років хотіла дружити з усіма, проводила багатовекторну політику, яка в результаті закінчилася дуже погано. Росія-сильна країна, і вона притягує до себе дуже сильно. Тому настане момент, коли вам доведеться зробити вибір.

Я думаю, що вибір зробить новий президент, якого обере народ. Мені немає сенсу ставити такі питання, тому що у мене тут конкретне завдання: перемогти і організувати нові вибори.

– Але ви можете знову виграти наступні вибори і бути президентом!

Я точно балотуватися не буду. Я не люблю слово влада, я не владна людина. Мені достатньо цієї місії, яка зараз на мене покладена.

Якщо новий президент вирішить, що я можу стати головним учителем країни, я можу погодитися. Я жартую, але серйозно президент це непросте завдання, це більш, ніж складно. Тільки людина, яка розуміє, як все це працює, з відповідною освітою, може впоратися з цим. Яка Тихановська…

У мене свої складнощі. Мені доводиться виступати, з людьми розмовляти, це дуже велика відповідальність. У мене є свої психологічні бар’єри. Я ж ніколи перед людьми не виступала. Я була звичайною мамою і дружиною.

Потихеньку справляюся. Раз треба-значить треба.

Розмовляв Пьотр Погожельский, belsat.eu /ОК

Новини