Що відомо про білоруських фігурантів «справи 14 липня» і чи визнають їх політв’язнями?

Belsat.eu розповідає про кримінальну справу, порушену з приводу протестів і масових затримань 14 липня.

У чому суть справи «14 липня»?

Акція в Мінську 14 липня. Фото: Аліса Гончар / «Белсат»

14 липня ЦВК відмовилася реєструвати в якості кандидатів у президенти Віктора Бабарико і Валерія Цепкало. У телеграм-каналах після цього з’явилися заклики о 19 годині виходити на головні вулиці білоруських міст, щоб висловити протест проти дій влади. У відповідь силовики частково перекрили рух в центрі Мінська і почали масові довільні затримання людей, які були в той час на вулицях. Тільки в Мінську було затримано понад 300 осіб.

Брутальныя затрыманні і бойкі з АМАПаўцамі

Брутальныя затрыманні і бойкі з АМАПаўцамі. У цэнтры Менску выключылі святло, а ціхары і АМАП пераследуюць людзей нават у KFC?

Opublikowany przez Белсат TV Wtorek, 14 lipca 2020

У деяких точках міста жорстокі дії міліції викликали опір з боку людей, сталися сутички з омонівцями. МВС стверджує: 6 міліціонерів отримали пошкодження, чотири з них були госпіталізовані.

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International у своїй заяві зазначила, що надмірне використання сили міліцією викликало «бурхливу реакцію з боку деяких протестувальників», проте мітинги все одно залишалися в основному мирними. За словами правозахисників, «будь-хто, хто затриманий просто за мирні протести в Мінську або інших містах, є в’язнем совісті і повинен бути негайно і беззастережно звільнений».

Фото: ТК / Belsat.eu

 

«У Мінську 14 липня відбувалося свавілля. Провокатори, що сидять у Варшаві та Києві, вивели нечисленний, але агресивний натовп на вулиці білоруської столиці», – повідомлялося на сторінці МВС у Facebook наступного дня. З приводу подій 14 липня Слідчий комітет порушив кримінальну справу по арт. 342 (дії, що грубо порушують громадський порядок), ст.363 (опір працівникам органів внутрішніх справ) та ст. 364 (насильство щодо працівника органів внутрішніх справ) КК. Повідомлялося про затримання чотирьох осіб. За словами правозахисників, їхні імена – Антон шумів, Владислав Устин, Володимир Хомичков і Антон Воловик.

 

Підсумки НЕреєстрації кандидатів: люди вийшли на протест. Під час стріму затримані журналісти Белсата

На допит в СК в якості свідка в тому числі викликали кореспондентку «Белсата» Катерину Андрєєву, яка під час протестів 14 липня вела стрім і була затримана в прямому ефірі.

«Мені сказала слідча, яка мене допитувала, що опитати в рамках цієї справи як свідків потрібно понад 450 осіб. І я одна з них. Вона сказала, що над цією справою зараз працюють всі слідчі, навіть ті, хто у відділі аналітики. Всі слідчі підтягнуті до розслідування цієї справи», – розповіла Катерина Андрєєва.

За інформацією правозахисників, в якості свідків допитувалися затримані і засуджені за адміністративними статтями за події 14 липня. У деяких свідків забирають телефони.

Володимир Хомичков

Володимир Хомячков. Фото – зі сторінки VK

20-річного мінчанина Володимира Хомичкова звинувачують за статтею 342 КК. Після школи хлопець рік відучився в БДТУ і перейшов в МІУ на факультет Комунікації, економіки і права. Закінчив перший курс. Однокурсники висловлюються про нього добре, кажуть, що «з ним у відносинах не було проблем».

«Він завжди цікавився політикою і любив подискутувати на цю тему з усіма. Багато у нас в групі через це суперечок було. Щодо затримання я взагалі нічого не знала. Але не дивно, що у всьому цьому він брав участь», – зазначила в розмові з belsat.eu його одногрупниця Елліна.

Про зацікавленість Хомичкова політикою говорять і інші його знайомі. За їхніми словами, хлопець дуже часто критично висловлювався з приводу ситуації в Білорусі, говорив «Як все погано в країні».

Через затримання 14 липня в Мінську пройшли понад 300 осіб. Фото: Аліса Гончар / «Белсат»

Але не до кінця зрозуміло, чи брав він цілеспрямовано в протестах 14 липня або потрапив в гущу подій випадково. Знайомі Володимира кажуть, що він неодноразово висловлювався проти акцій протесту, так як вважав їх безглуздими.

«Трохи навіть здивований був, коли побачив його в списках затриманих, враховуючи, що він говорив, про мітинги, що вони нічого не вирішують», – говорить його одногрупник Микита.

Про намір брати участь у протестах 14 липня ніхто з його знайомих не чув.

«Єдине, що він сказав того дня: «йти на протест недоречно в нашій країні». Після чого я дізнався, що він затриманий», – говорить одногрупник Євген»

Кому з кандидатів на виборах симпатизував Хомичков і чи брав участь він у вуличних акціях раніше – невідомо.

Люди аплодують на проспекті Незалежності, 14 липня. Фото: ТК / Belsat.eu

Антон Шумав

Антон Шумав. Фото twitter.com/PerezBY

31-річний Антон шумів був одним з перших затриманих у кримінальній справі про події 14 липня. Він був учасником сутички з ОМОНом в ресторані KFC на Неміге. На кадрах, які оприлюднив Слідчий комітет, видно, як Антон намагається кидатися до групи омонівців, коли ті жорстко затримують людей всередині KFC.

За словами правозахисників, 15 липня суд Центрального району Мінська оштрафував його за статтями 23.34 (порушення порядку організації та проведення масових заходів) і 23.4 КоАП (непокора законним вимогам посадової особи) на 35 базових величин (Br 945). Однак його не випустили на свободу. Того ж дня у Шумова вдома був проведений обшук. Стало відомо, що йому інкримінують частину 1 статті 342, а потім і статтю 364 Кримінального кодексу. Було обрано запобіжний захід – взяття під варту.

18 липня Шумова перевели в СІЗО №1 в Мінську. Як розповіла правозахисникам його сестра Світлана, він вже надіслав листа своїй родині, де пише, що «Володарка – найкраще місце, в якому він був з моменту затримання».

14 липня, KFC на Неміге. Фото: ТК / Belsat.eu

Наречена Шумова Надія розповіла «Єврорадіо», що Антон опинився в гущі подій випадково.

«Це просто дуже хороша і весела людина. Наскільки я знаю, у нього не було якоїсь суперполітичної позиції. Ми просто йшли – він зайшов в туалет [в KFC. – Belsat.eu]», – розповіла вона.

Моменту затримання Антона дівчина не бачила – сама в цей момент перебувала в туалеті.

Надія також розповіла «Єврорадіо», що шумів минулого року проходив лікування: у нього біполярний розлад. Люди, які страждають цим розладом, схильні до афективних станів і радикальних коливань настрою.

Владислав Устин та Антон Воловик

Владислав Устин. Фото з Facebook

Мінчанин Владислав Устин був затриманий 16 липня у свій 21-й день народження. Йому інкримінують арт. 364 КК.

Як розповіла ПЦ «Вясна» мати Владислава Наталія, перший раз її сина затримали 14 липня біля площі Перемоги з боку музею «Будинок РСДРП». Того вечора молодий чоловік повертався додому після зустрічі з приводу працевлаштування. Йому довелося йти пішки, так як станцію метро «Жовтнева» тоді закрили силовики.

«Його скрутили, кинули в автозак, де його били», – повідомила Наталя.

Вранці 15 липня, о 5: 15, його звільнили з одного з Мінських РУВС без складання протоколу. Однак наступного дня, 16 липня, Владислав був затриманий на своїй роботі (він працює кухарем) людьми в цивільному. Мати дізналася про затримання від колег хлопця по роботі.

Зараз він перебуває в СІЗО №1. Родичі і друзі поки відмовляються спілкуватися з пресою, так як бояться нашкодити Владиславу.

14 липня на Немиге. Фото: ТК / Belsat.eu

21 липня у себе вдома був затриманий і мінчанин Антон Воловик. Йому інкримінують арт. 342 та ст. 364 КК. Поки він знаходиться в ІТТ на Охрестина. Ніякої інформації про Воловика ми знайти не змогли, родичі на зв’язок з пресою не виходять.

ПЦ «Вясна» має відомості, що у «справі 14 липня» затримано ще мінімум чотири людини, але їх імена не повідомляються.

Що кажуть правозахисники?

Хвиля протесту плескає в долоні в Мінську. Фото: Аліса Гончар/ «Белсат»

Фігуранти «справи 14 липня» поки не були визнані політв’язнями. Як каже заступник голови ПЦ «Вясна» Валентин Стефанович, на даний момент правозахисникам не вистачає інформації по суті звинувачень.

«Ймовірність того, що їх визнають політв’язнями, є. Але поки що ситуація не зовсім ясна. Не всі рідні згодні на оприлюднення інформації, а адвокати перебувають під підпискою про нерозголошення матеріалів слідства. Це все ускладнює збір інформації. Але позиція правозахисників, думаю, буде аналогічною, як і у «справі Тихоновського». Тобто тих, хто буде звинувачений лише за статтею 342 КК (групові дії, що грубо порушують громадський порядок), ми визнаватимемо політичними вʼязнями. Що стосується звинувачень по арт. 364 і 363 КК, то ми бачили різні дії демонстрантів, кожна ситуація була індивідуальна. Тому тут будемо розбиратися з кожним конкретним випадком», – розповів правозахисник у коментарі Belsat.eu.

ОМОН на Немиге, 14 липня. Фото: ТК / Belsat.eu

За словами Стефановича, зазвичай правозахисники не визнають політв’язнями людей, які були причетні до насильницьких дій. Однак критерії правозахисної спільноти, за якими надається статус політичного в’язня, мають кілька застережень. Зокрема, якщо насильство мало форму самооборони або захисту іншої людини від непропорційних насильницьких дій, то такі особи можуть визнаватися політв’язнями.

Протести на Немиге, 14 липня. Фото: ТК / Belsat.eu

Правозахисник підкреслює, що акції 14 липня були мирними.«Що робили демонстранти? Вони аплодували, стояли на тротуарах і не здійснювали дій, які б становили загрози громадській безпеці. Якраз непропорційні дії міліції і спровокували в ряді випадків конфлікти з громадянами і застосування фізичної сили щодо міліції», – говорить Стефанович.

 

Ігор Ільяш/ОБ, belsat.eu

Новини