Що білоруси щороку відзначають 25 березня? Короткий курс історії БНР від «Белсата»

Як з’явилася Білоруська Народна Республіка? Чому біло-червоно-білий прапор і герб Погоня є національними символами Білорусі? Чому історична дата стала днем протесту? І як протести перетворилися на концерт?

Про незалежну Білорусь говорили з ХІХ століття

Ідея створення білоруської незалежної держави виникла в середині ХІХ століття. Дворяни-патріоти спробували реалізувати її під час повстання 1863 року. Однак бунт жорстко придушили, керівників стратили, а репресії, організовані царськими військовими, надовго відбили бажання у прогресивної молоді боротися за створення власної держави.

На початку ХХ століття національні білоруські сили знову активізували свою діяльність. Молода інтелігенція почала організовувати патріотичні гуртки. У 1903 році з’явилася перша політична партія – Білоруська революційна громада, а в 1906 році почала виходити газета «Наша Нива». У сукупності це сильно вплинуло на поширення ідеї про незалежну країну серед білорусів. Лютнева революція і повалення царської влади дали шанс білорусам створити незалежну державу.

Більшовики не хотіли незалежної Білорусі

Вже влітку 1917 року білоруські діячі почали домагатися автономії Білорусі у складі Росії. Плани, однак, поламали жовтневі події – більшовики скидають тимчасовий уряд і незабаром займають Мінськ. На діалог з національними елітами «червоні» йти відмовляються і розганяють силою перший Всебілоруський з’їзд, на якому білоруси хотіли визначити долю свого народу.

Але влада в своїх руках більшовики не змогли утримати. Білоруські національні еліти об’єдналися з польськими патріотами, яких в Мінську і на всій території сучасної Білорусі було досить багато. Під час наступу кайзерівських військ, з 19 по 21 лютого 1918 року білоруси разом з польськими добровольчими загонами видворили «червоних» з Мінська.

21 лютого, виконавчий комітет Всебілоруського з’їзду видає Першу Статутну грамоту до народів Білорусі, де оголошує себе Тимчасовим урядом на білоруських землях. Тоді, вперше мова пішла не про автономію, а про створення незалежної держави.

Будівля Ради Білоруської Народної Республіки в Мінську (19-22 лютого 1918), знімок з білоруського щомісячного журналу «Варта» №1 за жовтень 1918 року. Джерело: flickr.com

9 березня видається Друга Статутна грамота, а 25 березня – Третя Статутна грамота Білоруської Народної Республіки, де оголошується про незалежність і уточнюються території, що входять до складу БНР.

25 березня видається Третя Статутна грамота Білоруської Народної Республіки, де оголошується про незалежність і уточнюються території, що входять до складу БНР

Символами держави стали Біло-червоно-білий прапор і герб Погоня.

Біло-червоно-білий прапор. Марка часів БНР

Завдяки німецькій окупації білоруських земель мрія національних діячів стала реальністю.

Марка БНР з гербом Погоня

Відмова в міжнародному визнанні

Першою серйозною проблемою для БНР стало міжнародне визнання. Раніше в світі ніхто і не чув про Білорусь. Визнали незалежність країни і почали тісно співпрацювати з урядом Народної Республіки в першу чергу українці. Незалежність була лише формальною, оскільки територія перебувала під окупацією військами Кайзера, який і сам не визнавав незалежності. Керівництво БНР навіть писало лист німецькому правителю з проханням про визнання незалежності. Однак, той залишився холодний до прохання білорусів.

Глава Народного Секретаріату БНР Язеп Воронко писав з цього приводу:

«…нелюдські зусилля білоруських діячів поставити Білорусію хоча б в середу малих держав і домогтися визнання самостійності Білоруської народної республіки ні до чого не привели».

Німецький уряд погодився тільки фінансувати культурні проекти.

Керівники БНР. Джерело фото: litvin.org

Незабаром Німеччина зазнала поразки в Першій світовій війні і за міжнародною мирною угодою повинна була вивести свої війська з окупованих територій. Більшовики ж рушили повертати втрачені території. Уряд БНР в кінці грудня 1918 року був змушений тікати з Мінська в Гродно, яке було зайнято поляками.

Одна республіка – два уряди

1 січня 1919 більшовики діють по-московськи класично – створюють на противагу БНР Радянську Соціалістичну Республіку Білорусь в Смоленську. Через кілька тижнів уряд РСР перебрався до Мінська. А в уряді БНР вже намітився розкол, який і став фатальним для незміцнілої держави. У липні 1920 року обидві ради покидають територію Білорусі: Верховна Рада на чолі з Антоном Луцкевичем перебралася до Польщі, а Народна рада, де був головою Вацлав Ластовський – в Каунас.

Після цих подій уряд БНР перебував в еміграції. Домогтися в черговий раз незалежності випав шанс білорусам під час радянсько-польської війни. Але ні рейд отамана Булак-Балаховича, ні повстання в Слуцьку не принесли успіхів.

Атаман Булак-Балахович

Між Польщею і Росією

18 березня 1921 був підписаний мирний договір між Польщею і Радянською Росією в Ризі. Дві держави поділили між собою білоруські землі, повністю ігноруючи думку білорусів. Польщі відійшла західна частина білоруських земель по лінії Барановичі-Слонім-Пінськ. Більшовикам ж – східна частина по лінії Мінська-Слуцька і Турова, де згодом постала Білоруська Соціалістична Радянська Республіка.

Карикатура на розділ білоруських земель: «Геть ганебний ризький розділ! Нехай живе вільна неподільна селянська Білорусь!». Джерело фото: geo-by.com

У 1924 році уряд СРСР прийняв рішення «укрупнити» територію БРСР і повернути назад частину білоруських земель. В цей час БРСР стає центром розвитку білоруської культури, бачачи ці події керівники Ради БНР в еміграції в жовтні 1925 року передають свої повноваження уряду БРСР, визнаючи мінське уряд єдиним культурним і політичним білоруським центром.

Сама ж рада БНР існує в еміграції і зараз. Керує нею з 1997 року Івонка Сурвілла.

Як з’явився «День Волі» і що він означає?

Про БНР згадали лише наприкінці 1980-х, коли в Білорусі почалося національне відродження. Історики навперебій кинулися вивчати діяльність батьків-засновників БНР і прийшли до висновку, що саме проголошення Народної Республіки 25 березня 1918 року є початком білоруської державності і на той момент національні діячі зробили все, що було в їх силах, щоб створити незалежне білоруське держава.

Для білоруських патріотів цей день стає справжнім святом.

У 1990-х, після приходу до влади Олександра Лукашенка, ця історична дата набуває політичного забарвлення, а свято перетворюється на вуличну акцію протесту, де білоруси вимагають від влади дотримання законодавства і виступають проти диктатури.

Таким чином ця історична дата отримала другу назву – «День Волі».

Дзень Волі ў Менску. Фота Reuters

До минулого року білоруська влада досить жорстко реагувала на ходу 25 березня. Учасників затримували, штрафували, садили на добу. Але на сторіччя БНР ситуація змінилася – влада дала дозвіл на проведення великого концерту в Мінську, який відвідало близько 50 тисяч осіб.

Читайте також:

Микола Демидов/ок, belsat.eu

Дивися також

Новини