Віталій Портников Ремонт і «Дружба». Лукашенко демонструє Путіну свій погляд на союз

Публіцист, телеведучий

Олександр Лукашенко з телевізійних екранів вимагає почати ремонт магістрального трубопроводу «Дружба», одного з головних маршрутів постачання російської нафти до Європи. Експерти гадають, чим відповість Москва і чи зважиться Мінськ зупинити нафтопровід. А, можливо, останній просто випробує Кремль на міцність. Але ясно, що в словах білоруського президента про ремонт криється очевидна метафора. Лукашенко хоче «ремонту» самої конструкції російсько-білоруських відносин. А точніше – повернення до моделі, коли Росія субсидувала білоруську економіку, але не зазіхала на суверенні права голови Білорусі.

Олександру Лукашенко важко змиритися з думкою, що така модель просто не підлягає ні ремонту, ні реконструкції. Коли російське керівництво погодилося з білоруським уявленням про дружбу і субсидії-а це було ще в перші роки президентства Бориса Єльцина – Росія була відкритою світу країною. І для цієї країни союзну державу з Білоруссю було швидше доказом, що «оновлений союз» все ще можливий – ну і необхідністю вибити додатковий козир з рук комуністів.

Беларусь планирует закрыть на ремонт нефтепровод «Дружба»

Коли Росія при Володимирі Путіні потроху перетворювалася в обложений табір, у Кремля ще було достатньо коштів, щоб допомагати Лукашенко, залишаючи за ним право керувати Білоруссю як власним маєтком. Але тепер немає ні відкритості, ні коштів. Тепер Росія готова витрачатися тільки у разі, коли союзник не грає з нею в кішки-мишки, а слід у фарватері її власних уявлень про зовнішню політику, не заграє з Заходом, не вдає, що не чує, коли мова йде про Крим або Абхазію…

Лукашенко не хоче бути головою Карелії

Але для Лукашенка можливість отримувати від Росії гроші, бути її союзником і разом з тим не погоджуватися з найбільш одіозними рішеннями Кремля і зустрічатися з українськими або грузинськими президентами тоді, коли в Москві їх вважають ворогами – і є розуміння державності. Тому що, якщо відмовитися навіть від цього, то Білорусь стане нагадувати навіть не Татарстан, а Карелію. А Лукашенко не хоче бути головою Карелії, він хоче бути президентом Білорусі.

І в цьому полягає справжній зміст його конфлікту з Путіним. Лукашенко хоче, щоб ремонт призвів до відродження його ж власної Білорусі кінця 90-х, коли можна було отримувати гроші, імітувати державність і бути популярнішим російського президента – популярнішою не в Білорусі, а в самій Росії. А Путіну було б цікавіше, щоб ремонт привів до перетворення Білорусі на Карелію, щоб Лукашенко – або хто там буде після нього – більше ніколи не морочив голову Кремлю. А Лукашенко хоче морочити, тому що це – теж доказ суверенітету. І в якості одного з таких доказів він обрав загрозу ремонту «Дружби».

Віталій Портников/ОБ, для belsat.eu

ДИВИСЬ ТАКОЖ
Коментарі