Путін здасть Лукашенка?

Путін не збирається істотно допомагати Лукашенку – до такого висновку можна прийти за підсумками понеділкових переговорів правителів Білорусі та Росії. Але чи свідчить це про курс Росії на підтримку змін у Білорусі? І чи може Кремль домовитися із Заходом в обхід Лукашенка і таким чином визначити долю Білорусі?

Олександр Лукашенко зустрічається з Володимиром Путіним в Сочі і під час переговорів публічно переконує того і, ймовірно, самого себе в тому, що Росія непохитно підтримує діючий режим в Білорусі. Який повністю контролює ситуацію в країні.

Олександр Лукашенко, глава Білорусі:

«І для нас це теж дуже серйозний урок, який ми з вами, я сподіваюся, витримали? Ми за договором ОДКБ йшли рівно, враховуючи навчання між братніми народами, фактично це один народ, ми так і вчинили. Ми не воювали, ми не стріляли, ми не кидалися навіть палицями. Але продемонстрували свою рішучість».

 

Весь світ облетіла фотографія із зустрічі Лукашенка і Путіна, на якій без жодного коментаря видно, хто – господар ситуації, а хто приїхав, так би мовити, бити чолом. Очевидно, що крісла, в яких сиділи керівники Білорусі та Росії, були обрані невипадково: Лукашенко з його габаритами було банально незручно розташовуватися на таких меблях, що тільки додавало ситуації комічності.

Коментує Олександр Ситін, експерт Центру політичних досліджень Північної та Східної Європи, Росія:

«Лукашенко показав, що він повністю готовий підкоритися. Чи підкориться він чи ні в перспективі року або більше – це ми побачимо, тут я не можу сказати. Але те, що Кремль тепер буде вважати Лукашенка своїм заступником і провідником його інтересів – це безумовно. І таким він найближчим часом буде».

Таким чином, Кремль використовує політичну кризу в Білорусі для зміцнення своєї тут присутності. Наприклад, державними медіа вже фактично керують російські пропагандисти З Russia Today. Однак ніякої великомасштабної підтримки режиму Лукашенка Росія не пропонує. Та й ймовірний кредит в півтора мільярда доларів – зовсім не те, що може врятувати білоруську економіку від затяжного польоту в прірву. А Януковичу свого часу Путін пропонував 15 мільярдів.

Олександр Ситін:

«Це не стільки кредит, як аванс за виконану роботу. Якщо буде себе вести добре – може, ще дадуть. А якщо буде себе вести погано, тоді згадають про те, що це кредит».

Схоже, що Росія не збирається активно виступати на боці Лукашенка, який став токсичним активом і тільки істотно погіршує імідж Кремля, в тому числі і в Білорусі. Тому не виключена ситуація, схожа на Молдавський сценарій. Минулого року там олігарха Влада Плахотнюка, який практично монополізував політичний процес в країні, відсунули від влади в результаті домовленості Росії і заходу з метою повернути стабільність в державі. За словами колишнього міністра оборони Молдови Віорела Чибатару, Плахотнюк також хотів балансувати у відносинах із Заходом і Росією, але в певний момент виявився настільки одіозним, що з ним просто ніхто більше не хотів мати справи. Нічого не нагадує?

Коментує Віорел Чибатару, колишній міністр оборони Молдови:

«Російська Федерація порахувала, що вона більше не може працювати з керівництвом, підвладним одній особі – Плахотнюку, який неформально керує Республікою Молдова. І цього ж хотіли і в Бухаресті, і в Берліні, і в Страсбурзі, і в Брюсселі, і у Вашингтоні. Це був збіг геополітичних інтересів з політичними інтересами розвитку Республіки Молдова».

 

Молдова: вкрадена перемога, партія-привид і заповідник СРСР. «Просвіт» з Сергієм Пелес

Разом з тим, слід враховувати особистий і культурний фактори. Кремль послідовно підтримує диктаторські режими, якими може легко управляти в ситуації криз і використовувати їх для просування своїх інтересів – як це було в Україні і відбувається зараз в Сирії і Венесуелі.

Олександр Ситін:

«Там все ще є один принцип, який формулюється як «ми своїх не здаємо». Лукашенко ж, якщо згадати російську історію початку 20 ст., класово своє. А ці – незрозуміло хто.

І, звичайно, ніхто не відміняв особистого чинника Лукашенка, який, очевидно, буде до останнього демонструвати збереження ситуації в країні під контролем.

Віорел Чибатару:

«Якщо мова йде про те, щоб переконати Лукашенка подати у відставку і зробити весь процес без нього, – я можу це допустити. Але навряд чи хтось претендуватиме на те, що може переконати Лукашенка зробити щось зі збитком для себе: або шантажувати, або навіть погрожувати. Ні Захід, ні Росія так безпосередньо давно не творять».

Однак в будь-якому випадку тиск на режим відбувається фактично з усіх боків – як зовні, так і зсередини. І розраховувати Лукашенко при такому розкладі залишається виключно на внутрішні резерви системи.

Дмитро Мицкевич/ОБ

Молдова: вкрадена перемога, партія-привид і заповідник СРСР. «Просвіт» з Сергієм Пелес

 

Новини