Польські вчені даватимуть поради щодо старого замку в Гродно

Група фахівців на чолі з Міхалом Михальським з Міністерства культури і національної спадщини Польщі приїхала в Гродно, щоб обговорити з білоруськими колегами відновлення королівського палацу Баторія.

За словами начальника управління культури Гродненського облвиконкому Олени Климович, фахівці з Польщі приїхали в рамках домовленості про діяльність білорусько-польської консультативної комісії з охорони історико-культурної спадщини, яка 8 квітня 2019 року мала засідання у Варшаві. Тоді розглядалися питання про багато об’єктів на території Білорусі. Одним з пунктів роботи комісії було створення групи експертів, які зможуть знайомитися з ходом робіт в Старому замку в Гродно.

Олена Климович. Фото-Василь Молчанов /«Белсат»

«Пропозиції польської сторони з приводу купола були враховані»

«У планах на 2020 рік завершення робіт 1-ї черги відновлення замку, – розповідає Олена Климович. – Це як спільні роботи, так і створення музейної експозиції. Можливо, ми використовуємо в тому числі Європейський досвід в музейній справі, цікавою також буде думка польських фахівців. Якщо будуть слушні поради та обґрунтовані пропозиції, то, безумовно, вони будуть враховані».

Юрій Кітурко проводить екскурсію по Старому замку. Фото-Василь Молчанов / «Белсат»

Разом з тим, чиновник з облвиконкому зазначила, що місія польських фахівців – консультативна. Досвід таких консультацій вже є.

«У 2018 – му до нас приїжджала група інших польських фахівців, – продовжує Климович. – Ознайомилися з ходом робіт, обговорили моменти, які тоді були в розробці. Ми отримали тоді ескізні пропозиції про форму купола над воротною вежею: вони були враховані».

Так тепер виглядає інтер’єри Палацу Баторія. Фото-Василь Молчанов /«Белсат»

«Туалет в спальні Баторія» і «качки» в ЗМІ

Делегацію польських вчених разом з Генеральним консулом РП Ярослав Ксенжеком ведуть на екскурсію по Старому замку. Музейних експозицій тут вже немає, приміщення порожні. Місцями проводяться зондаж: збивається стара штукатурка, щоб подивитися, де стіна часів Баторія, де часів Ваз, а де – XIX століття. Про кожне приміщення окремо розповідає Юрій Кітурко, директор Гродненського історико-археологічного музею.

Члени польської делегації вчених. Фото-Василь Молчанов / «Белсат»

«… У цій кімнаті була спальня короля: і Баторій тут спав, і Вази, – розповідає Юрій Кітурко. – Треба знімати штукатурку, щоб зрозуміти, як тут все було облаштовано з початку. У пресі пройшла «качка», мовляв, ми в спальні короля збираємося робити туалет. Так ніхто ніколи не думав! Зовсім в іншому місці буде туалет, де вузол комунікацій!»

Міхал Михальський. Фото-Василь Молчанов / «Белсат»

Серед делегації та журналістів чутно смішки. Міхал Михальський уточнює, що для того, щоб не виникало суперечок, потрібна комунікація і консультування, причому частіше, ніж раз на рік.

«Чує той, хто хоче почути, – звертає увагу Олена Климович. – Можна багато інформації отримувати з інтернету, але важливо розуміти, де інформація, а де фейк. Різні цілі ставляться при запуску інформації. Сподіваємося, все далі буде об’єктивно».

Гвинтові сходи позаминулого століття. Фото-Василь Молчанов/ «Белсат»

Доля печей, ліпнини і гвинтових сходів поки невідома

Зрозуміло, що замок будувався і змінювався і після Баторія. Наприклад, питання зараз викликає доля ліпнини XIX століття, численних печей або унікальною для Гродно гвинтових сходів. З історичної точки зору все це не вписується в інтер’єри часів Баторія, але, разом з тим, це також об’єкти історико-культурної спадщини.

Доля печей і старої ліпнини поки не визначена. Фото-Василь Молчанов/ «Белсат»

«Поки не можу сказати, що з усім цим буде, – каже Олена Климович. – Будемо разом вирішувати з проектувальниками, з Мінкультом. Щодо печей є пропозиція розібрати і передати садибам, які відновлюються на Гродненщині, щоб не знищувати. У замку в такому вигляді вони бути не можуть. Залишиться тільки піч XIX століття на першому поверсі. Сходи XIX століття також буде використано. Але де і як, поки не можу сказати».

Доля печей і старої ліпнини поки не визначена. Фото-Василь Молчанов /«Белсат»

«Ми готові і далі підказувати білоруським колегам…»

Міхал Михальський з Міністерства культури рп нагадав, що старий замок в Гродно – це шедевр не тільки для культурної спадщини Білорусі та Польщі, але також Литви та України. Це єдиний на території Білорусі Королівський палац і місце проведення сеймів Речі Посполитої. Об’єкт, близький до королівського палацу на Вавелі або палацу великих князів литовських у Вільнюсі.

Так тепер виглядають інтер’єри Палацу Баторія. Фото-Василь Молчанов / «Белсат»

«Сподіваємося, що наші експерти зможуть підказати щось білоруським колегам, – говорить Міхал Михальський. – Хочемо також почути, якими будуть результати другого етапу реставрації замку, так як всього етапів три. Також сподіваємося на розмову з приводу інтер’єрів палацу. Замок проходив різні зміни протягом 300-400 років. Ми б хотіли дізнатися у білоруських колег, в який бік вони хочуть рухатися: чи буде все зроблено під часи Баторія, або Ваз, або під XVIII століття? У нас недостатньо інформації з цього приводу».

Так тепер виглядають інтер’єри Палацу Баторія. Фото-Василь Молчанов / «Белсат»

Міхал Михальський також повернувся до історії зі спірною формою купола над воротною вежею. Тоді вплинути на корективи проекту вдалося якраз польським фахівцям.

«Купол XVI століття можна відновити тільки за іконографічними даними, – пояснює Міхал Михальський. – Це зображення невеликого формату, з яких важко робити висновки про форму. Тут, скоріше, слід керуватися аналогіями: в Польщі та інших частинах Європи. Ми готові і далі підказувати білоруським колегою аналоги, ділитися інформацією. Ті чи інші питання народжуються в кожному процесі відновлення спадщини. Це специфіка не тільки Гродно».

Панорама Старого замку. Фото-Василь Молчанов /«Белсат»

Міхал Михальський досить обережний у своїх висловлюваннях і каже, що ще не мав можливості оглянути результати робіт по першій черзі відновлення замку. Він додає: «Коли покажуть – висловлю думку». Разом з тим він зазначає, що в Польщі є ряд досліджень передвоєнного часу про старий замок в Гродно, інформацію з яких польська сторона готова передати білорусам. «Сподіваюся, що у нас вийде в кожному питанні знайти задовільне рішення, – резюмує Міхал Михальський. – Такі консультації не один раз на рік потрібно робити. Без цього нам буде складно розмовляти. Дуже сподіваюся, що це не остання зустріч».

АК/ОБ, фото Василь Молчанов belsat.eu

Новини