Пітерський рокер Іван Турист в три дні вивчив білоруську

ВІДЕО

Колишній учасник російського рок-гурту «НОМ» Юрій Салтиков (Іван Турист) в експрес-спосіб вивчив білоруську мову, щоб знятися в новій частині док-серіалу «Лабіринти» на «Белсат». Компанію йому на знімальному майданчику склали білоруські музиканти-хулігани Юрій Наумов з «Нейро Дюбеля» і Сергій Пукст.

Музиканти втілилися в знаменитих театральних режисерів 1930-их років – Євстигнея Мировича, Владислава Голубка і критико-цензора Михайла Моделя. У новій серії «Лабіринти» Міроша та Ладисько, як Голубок і Мирович дружньо називали один одного, обставили жорсткого цензора Моделя. Мало того, члени тонко постібалися з соцреалізму, і з самої сталінської спецслужби «ГПУ».

Юрій Салтиков (Іван Турист) і Юрій Наумов в ролях режисерів Мировича і Голубка. Фото Ірина Араховська

Петербуржець Юрій Салтиков (Іван Турист) – актор, колишній учасник рок-групи «НОМ». Подібно до свого героя Мировича, який також походив із Петербурга, рокеру довелося вчити білоруську мову. Правда, в багато разів коротше – протягом трьох днів!

Фото Ірина Араховська

«Іван Турист цілеспрямовано навчав білоруську мову. Довгі години ми з ним правили вимову, начитували його роль. Під час самих зйомок, коли якісь російські слова або навіть вислови не вдавалися, і я пропонував переписати їх, або взагалі перевести, Турист рішуче говорив: «Ні». І в підсумку вдавалися шикарні дублі. Працювати з ним була справжня радість. Він один з найпрофесійніших, дисциплінованих і творчо несподіваних артистів, яких я зустрічав», – розповідає ведучий серіалу і сценарист Василь Дранько-Майсюк.

Фота Ірина Араховська

Музикнт з Пітера погодився перетворитися в білоруського режисера, так як герой його захопив своєю драматургічною неоднозначністю і оригінальністю характеру.

«У серіалах зазвичай пропонують тільки шаблонні образи бандитів, кілерів, алкоголіків …», – розповідає Іван Турист.

Фото Ірина Араховська

Серед театральних і кінообразів петербуржець віддає перевагу ролям, які ніхто до нього не грав. Він відмовився від ролі Кіси Вороб’янінова в «12 стільцях», так як вважає, що після Філіппова, який був «геніальним Вороб’яніновим» у фільмі Гайдая, нічого нового в цю роль не внесе. До речі, принципово не грає актор і музикант в фільмах і спектаклях, присвячених Другій світовій війні. Все, що знімається в Росії на цю тему, за словами Івана Туриста, обман і богохульство.

«Так, немає і ніколи не знімуть істинного фільму про блокаду Ленінграда», – говорить він.

Юрій Наумов, що втілився у Владислава Голубка, до сих пір вже знімався в кіно – наприклад, був автомеханіком у фільмі «ГараШ». Раніше він в основному отримував ролі маргіналів-бідолах.

Юрій Наумов в ролі Владислава Голубка. Фото Ірина Ареховська

«Я дуже щасливий, що зіграв легендарний образ одного з творців білоруського театру, про який дізнається більше білорусів», – радіє актор.

Автор сценарію Василь Дранько-Майсюк вважає, що Наумову вдалося вловити загальний психологічний настрій Голубка:

«Коли Іван Турист підходив до ролі, слова, кожної букви з педантизмом, все перевіряв, перепитував, зважував, то Наумов грав з есенинской стихійність. Його Голубок – психологічно втомлений, готовий загинути сам. Тому великий інтерес викликає те, як Наумов грає переродження героя, який завдяки Мировичу знову хоче створювати і боротися», – ділиться враженнями Дранько-Майсюк.

Фото Ірина Араховська

«Підступність і любов Євстигнея Мировича» – нова серія з циклу «Лабіринти». Євстигней Мирович (Дунаєв) – знаменитий театральний режисер першої половини XX століття. Уродженець Петербурзі, зробив сто років тому білоруський театр по-справжньому професійним і посприяв його білорусизації. Мирович був одним з перших художніх керівників Купалівського театру, своєю п’єсою «Кастусь Калиновський» дав поштовх популяризації його як національного героя, багато яскраво експериментував на сцені. Коли згорталася білорусизації, і радянська влада вибрала курс на вульгаризацию культури і мистецтва, йому вдавалося залишатися поза опалою. Навіть навпаки – бути в фаворі. При цьому Мирович ідейно і творчо допомагав колегам-режисерам обходити примітивну цензуру.

У фільмі він допоміг своєму другові, Владислава Голубку, який теж не терпів обмежень соцреалізму і любив побавитися в театрі. Білоруський режисер Голубок виділявся талановитим маркетингом (наприклад, в Слуцьку глядачів на його спектаклі привозили задарма на пожежній лінійці), а також прославився таким меладраматизмам і натуралізмом постановок, що був прозваний «душогубом білоруської сцени» через велику кількість померлих і вбитих героїв.

Втім, брутальності вистачає і в новій серії «Лабіринти»: бокс, постріл з револьвера, самогон бабки Теклі, ГПУшні кашкети, вовки … І підступність, але воно заради життя друзів, мистецтва і Білорусі.

Всі серії «Лабіринтів» дивіться тут

КП для belsat.eu

ДИВИСЬ ТАКОЖ
Коментарі