Нафта з Польщі? Варшава не довіряє Лукашенко

Руслан
Шошин
Журналіст польської газети «Rzeczpospolita»

Гданський нафтовий порт може бути одним з альтернативних джерел поставок нафти в Білорусь. Все, однак, залежить від політичної волі Мінська.

Ще в жовтні минулого року, коли починалася «третя нафтова» між Мінськом і Москвою, я почав шукати в Білорусі відповідь на питання: де Лукашенко збирається купувати нафту, якщо остаточно не домовиться з РФ? З Белнефтехима мене направили в Гомельтранснефть – мовляв, «вони займаються транспортуванням» сировини. Так я вийшов на заступника керівника і головного інженера підприємства Андрія Веріго. Він пояснив мені, що альтернативні напрямки «опрацьовуються» і найголовніше: доставка нафти в Білорусь реверсом з Польщі через нафтопровід «Дружба» можлива!

– Брудну ж нафту якось повернули реверсом, – сказав мені Веріго.

Тоді мене здивувала щирість одного з керівників великого державного підприємства, який майже прямо заявив, що операція з повернення брудної нафти з Польщі через Білорусь до Росії (Травень 2019) для Мінська насправді була спеціальним тестом, в ході якого з’ясували, що нафта може піти у зворотному напрямку. Більш того, Веріго визнав, що, якщо польська сторона «проведе певні технічні роботи», імпорт нафти з Гданського нафтопорту В Білорусь буде можливий навіть завтра.

Фото Reuters

Не складно було здогадатися, що інформаційна війна між Мінськом і Москвою вже починалася. Лукашенко почав погрожувати відібрати у Росії «Дружбу», через яку, мовляв, нафта з польського Гданська попливе в Мозир і Новополоцьк. Офіційна влада у Варшаві на заяви білоруського правителя взагалі не реагувала. Нічого дивного. Все як в популярному польському прислів’ї: «Якщо не знаєш в чому справа, справа в грошах». Веріго не говорив всієї правди. Технічно можливостей є, але Польща сама купує російську нафту, яка через білоруську частину «Дружби» потрапляє в прикордонний пункт Адамово, а звідти частина йде до нафтопереробних заводів в Плоцьку і Гданську.

Минулого року близько половини імпортованої Польщею нафти походило з Росії. Крім цього, Польський оператор PERN має контракти на транспортування російської нафти до Німеччини (Schwedt i Leuna). Таким чином нафтопровід не коштує порожній, він заробляє гроші 24 години протягом семи днів тижня. Тому з чисто комерційної точки зору Польщі не вигідно перенаправляти нафту через «Дружбу» у бік Білорусі. Так, принаймні, я зрозумів відповідь PERN на мій запит, який направив минулого тижня.

– Поточна технічна інфраструктура трубопроводу «Дружба» унеможливлює передачу нафти з бази в Адамове в східному напрямку при збереженні безперервності поставок для поточних клієнтів PERN, з якими діють угода в галузі транспортування нафти на НПЗ, – повідомив польський оператор.

Незалежно від того, яким шляхом попливла б нафта з Гданська в Білорусь (трубопроводом або залізницею), її вартість буде залежати, між іншим, від довгостроковості контракту. Одна справа купити одноразово Норвезьку нафту через Клайпеду, а зовсім інша – підписати річний контракт із зовнішньою фірмою на доставку норвезької (або саудійської) нафти в Гданськ. Все залежить від економічної доцільності і політичної волі в Мінську.

– Поки цієї волі не видно. Схоже на те, що це гра між Лукашенком і Путіним, в результаті якої глава Білорусі, швидше за все, поїде в Москву і остаточно домовиться за ціною нафти, – сказав мені нещодавно один з моїх співрозмовників, пов’язаний з правлячою партією «Право і справедливість».

Він визнав, що Польща готова поставляти нафту в Білорусь, якщо в Мінську «будуть відповідати комерційні умови». А тут вже все буде впиратися в розмір гаманця Олександра Лукашенка, але не тільки.

– Важко уявити, що Москва допустить чужу нафту на білоруські НПЗ. Це як поставити автозаправну станцію Shell або BP біля Кремля, – сказав мені нещодавно один відомий польський аналітик в галузі енергетики. Помиляється?

 

 

/ОБ,

Більше матеріалів