«Ми не очікували, що буде настільки складно прибрати Лукашенко». Активістка штабу Тихановської про надії і про майбутнє країни

Катерина Купріянова. Фото з особистого архіву

Катерина Купріянова працювала в передвиборному штабі Світлани Тихановської в Крупках, Мінської області. Ще до виборів, через погрози, що надходили, Катерині довелося виїхати в Україну. Як були налаштовані білоруси до виборів, чим закінчаться мітинги і чи хочеться повернутися в Білорусь – кореспондентка belsat.eu Ірина Кононенка зустрілася в Києві з активісткою штабу Світлани Тихановської.

– Катя, чим ви займалися на виборах?

Я була членом ініціативної групи Світлани Тихановської. Жила в Крупках, це невелике місто, 8 тисяч населення. Головним моїм завданням був збір підписів, щоб Світлана Тихановська набрала 100 тисяч.

У нас з батьками взуттєвий магазин. Коли почалася передвиборча кампанія, це називалася «Тапочна революція». Пам’ятаю, ми ще з тапочок виклали «Свободу Сергію». Я роздрукувала цей листочок і разом з листом це поклала. Але мені відповідь так і не прийшла.

Фото з особистого архіву Катерини Купріянової

– До виборів ви вірили в те, що Світлана Тихановська зможе перемогти або щось змінити в країні?

– Ми не думали, що цей переломний момент настане з такими жертвами: б’ють людей, заарештовують, тримають в СІЗО дорослих і дітей. І вже тим більше ми не думали, що будуть стріляти. Взагалі таких думок не було. Ми не очікували, що настільки складно прибрати Лукашенко. Ну ось чому не можна піти просто красиво?

Я звичайно ж, знала що фальсифікація буде, але фальсифікація могла б бути не 80 %, як він оголосив. Після рішення опротестувати результати виборів, захистити свій голос, ми сподівалися, що Лукашенко побачить – скільки виходить людей на вулиці і площі, скільки людей проти фальсифікації. Ми сподівалися, що він все-таки здасться.

– Чому ви поїхали з країни?

Ми в Україні з 28 липня. З сином змушені були виїхати ще до виборів. Тому що почався тиск від правоохоронних органів. Нас викликали на допити і попереджали, якщо не припинимо підтримувати Тихановську, будуть наслідки. У мене є брат, якому 18 років, він закінчив цього року школу. Йому хотіли повісити кримінальну справу за те, що він в принципі не скоював. Тому були змушені виїхати.

Марш Героїв, Мінськ, 13 вересня 2020 р. Фото: ТК / Белсат

– Ви стежите в Україні за протестами в Білорусі досі?

– Звичайно. Кожен день стежу за новинами і подіями.

– Які у вас відчуття, куди рухається країна?

Немає результату. Тобто, ти робиш-робиш, а результату немає. Мені це ж розповідає мама, яка залишилася в Білорусі. І як скоро він буде теж невідомо. І люди дійсно не знають що робити. І хочеться, щоб мирним шляхом все це було, щоб не було жертв. Але я не знаю, чи вийде. І у мене складається враження, що люди так само в підвішеному стані.

Акція солідарності із затриманою Марією Колесниковою. Мінськ, Білорусь. 8 вересня 2020 р. Фото: Ірина Ареховська / belsat.eu

– Марію Колеснікову намагалися змусити покинути Білорусь, але вона порвала паспорт і тепер знаходиться в СІЗО. Світлана Тихановська в Литві, Вероніка Цепкало в Польщі тепер ще й Марія в СІЗО. Як ви розцінюєте вчинок Колесникової?

Мені здається вона була б більш корисна, якби залишилася на волі. Якщо вона надихає стільки людей, то треба ж далі щось робити? А тепер із СІЗО щось конкретне робити неможливо. Хоча, з іншого боку, зараз люди подивляться, що посадили Марію Колеснікову і почнуть виходити на підтримку. Як це було, коли виходили за Сергія Тихановського і за Статкевича. Тобто, за всіх, хто сидить. Тому мені складно сказати однозначно.

– Ви хочете повернутися в Білорусь?

Звичайно хочу. Але в найближчий рік ми залишимося в Україні. Мій син вже пішов тут до школи. Я хочу, щоб він ріс у вільній країні і я дуже хочу, щоб у мене з’явилася можливо повернутися в Білорусь і жити без страху.

Розмовляла Ірина Кононенко/ОБ, belsat.eu

Новини