«Ми допомагаємо людям вистояти». Як працюють волонтери під час масових протестів та державного терору

Масові протести в Білорусі і терор з боку влади викликали в суспільстві безпрецедентну хвилю солідарності. Сотні людей приєдналися до волонтерського руху. Belsat.eu поговорив про їхню роботу з двома волонтерами – Юлією і Максимом (імена змінені на прохання співрозмовників).

Юлія гуманітарій по освіті, Максим – юрист.

«Я раніше брала участь у протестах, але після площі 2010 року я туди не ходжу, – розповідає Юлія. – Потім я волонтерила в соціальній сфері, але це ніколи не було сенсом мого життя. Просто поривання душі. І ось 11 серпня мені подзвонила подруга і розповіла, що вона організувала в своєму офісі (він був поруч з однією з основних бойових точок в ті дні) чергування з медикаментами заради допомоги постраждалим. А я вмію надавати першу медичну допомогу. Ось з тих пір і почалися чергування».

На станції метро Пушкінська. Мінськ, Білорусь. 10 серпня 2020 р. Фото: ТК / Belsat.eu

Група волонтерів, в яку потрапила Юлія, приховувала протестувальників, що збігали від силовиків, надавала їм першу медичну допомогу і навіть знаходила лікарів, які були готові рятувати постраждалих на анонімних умовах, – без офіційного направлення в лікарні. Медики також допомагали волонтерам з медикаментами. «Ми були в шоці, скільки медики всього привозили. Але вони говорили: хай краще не знадобиться, але буде під рукою», – згадує Юлія.

Максим у перші дні просто ходив на акції протесту, а пізніше став допомагати протестувальникам як волонтер. Так він і познайомився з Юлією. Всього в їх волонтерську групу входить близько 10 осіб. У волонтерський рух в Мінську залучені сотні. «Ми допомагаємо людям вистояти», – каже Юлія.

На станції метро Пушкінська. Мінськ, Білорусь. 10 серпня 2020 р. Фото: ТК / Belsat.eu

Ніякого спільного штабу волонтерського руху зараз не існує – йдеться про окремі групи, які час від часу координують зусилля. Крім того, в сьогоднішніх умовах волонтери не ризикують ставати публічними особами і афішувати свою діяльність в ЗМІ та інтернеті. Що робити якщо хочете приєднатися до руху? Максим і Юлія радять шукати виходи на волонтерів через особисті контакти. «Де-факто зараз ми працюємо в режимі Штірліца», – пояснюють вони.

За штабом групи Юлії та Максима з понеділка стежать спецслужби. Щоправда, персонального тиску ніхто з волонтерів ще не зазнав. «Але ми думаємо, що скоро до нас можуть прийти. Ми готові до цього», – зізнається Максим.

«Зараз Охрестина краще не чіпати»

На той момент, коли бої на вулицях Мінська призупинилися, в штабі вже накопичилося багато води і медикаментів. Група Юлії та Максима шукала, куди направити ці ресурси. Тоді вони зв’язалися з волонтерами, які працювали в таборі біля ІТТ на Охрестина. У підсумку Максим приєднався до роботи табору. «Я бачив, як хлопці втомлюються і просто приїхав на підміну. Мені людина сказала: я трохи посплю, а ти тут падежур, будь ласка», – говорить він.

На ІТТ та ЦІПР видають затриманим речі. Мінськ, Білорусь. 15 серпня 2020 року. Фото: Аліса Гончар / Belsat.eu

Юлія пояснює, що робота волонтерів під Охрестина дуже важлива: потрібно, щоб люди, що виходять з ізолятора, розуміли, що вони не самі, і відразу отримували допомогу.

«Уявіть, люди виходять розбиті, а їм відразу на плечі вішають ковдру, дають гарячу їжу… Пам’ятаю, ми якось приїхали, привезли домашній суп, млинці. Хлопці спочатку сидять в такому ступорі, кажуть – Ні, спасибі, нам би просто сигарету і каву. Їм в такій стресовій ситуації їжу потрібно просто впихнути. А потім одна ложка супу, друга, третя, шлунок запускається… «А чи є ще?»– питали. Це цікава психологічна річ, люди починають повертатися до нормальних людських реакцій», – розповідає Максим.

На ІТТ та ЦІПР Охрестина видають затриманим речі. Мінськ, Білорусь. 15 серпня 2020 року. Фото: Аліса Гончар / Belsat.eu

Великий волонтерський табір під стінами Охрестина силовики змусили згорнути 19 серпня, після того, як до стін ізолятора намагалися пройти протестувальники. Зараз там залишився фактично один намет. Волонтери вважають, що нова спроба протестувальників влаштувати акцію під Охрестина повністю позбавить їх можливості працювати і спровокує нову хвилю насильства проти затриманих.

Великий волонтерський табір під стінами Охрестина . Мінськ, Білорусь. 15 серпня 2020 року. Фото: Аліса Гончар / Belsat.eu

«Ми розуміємо посил і мотивацію натовпу – підтримати заарештованих. Але разом з тим протестувальники повинні усвідомлювати, що Охрестина – це установа з особливим режимом, і вони мають право захищатися, і вести вогонь на ураження за інструкцією в подібних ситуаціях. Тепер околиця краще не чіпати. Треба розуміти, що люди, які залишаються зараз в Охрестина , – вони фактично заручники. Кожна провина ззовні може позначитися на них, і ми ніяк не зможемо цього проконтролювати. До того ж, якщо буде ще один прихід протестувальників, то волонтерам взагалі не дадуть там працювати. Люди, які будуть виходити з Охрестина, просто залишаться без допомоги», – попереджають співрозмовники belsat.eu.

«В режимі бойового очікування»

Волонтери кажуть, що на тлі безпрецедентної консолідації білоруського суспільства з’явилися і окремі випадки нечесного ставлення до допомоги і відкритого хайпу на цій темі. За їх словами, слід дуже обережно ставитися до оголошень про допомогу в соцмережах, особливо якщо мова йде про кошти для лікарень. За словами Юлії, всі, хто хоче чимось допомогти в нинішній ситуації, повинен дотримуватися одного принципу: не нашкодити.

Великий волонтерський табір під стінами Охрестина. Мінськ, Білорусь. 15 серпня 2020 року. Фото: Аліса Гончар / Belsat.eu

Протягом останнього тижня, коли протестів у Мінську не розганяли, волонтери забезпечували демонстрантів водою та їжею, а також прибирали сміття після акцій.

Максим пояснює, що зараз вже немає гострої потреби в медикаментах-у волонтерів накопичені серйозні резерви. «Ми, ймовірно, цілу лікарню можемо цим забезпечити», – говорить він. Однак людям потрібно бути готовими до того, що в будь-який момент відбудеться новий спалах насильства і ці запаси зникнуть.

«Фактично ми в режимі бойового очікування. Ми кожен день засипаємо з такою думкою, що завтра щось буде, і до цього потрібно бути готовим», – підкреслює Максим.

Максим упевнений: протестів ні в якому разі не можна припиняти.

«Люди вийшли на вулицю, так як у них вкрали їхні голоси. Але якщо ми зараз зупинимося – завтра у нас відберуть життя. Просто уявіть собі, що станеться в країні, якщо влада захоче помститися. Тому люди повинні продовжувати виходити на мирні акції протесту. А ми обов’язково забезпечимо їх водою, їжу і медикаментами», – говорить він.

ЦІП на Охрестина. Мінськ, Білорусь. 13 серпня 2020 р. Фото: Vot-tak.tv / Belsat.eu

ІІ/ОБ, belsat.eu

Новини