Майстру музичних інструментів силовики понівечили пальці, наступали ногами на шию і голову

Били що сил, заганяли шпильку під ніготь, викручували пальці, а потім викинули в коридор, щоб не забруднив кров’ю диван – так міліціонери змушували чоловіка зізнатися в участі в протестах в Пінську.

Майстер музичних інструментів Андрій Шкледа приїхав 10 серпня зі свого села в Пінському районі в райцентр, щоб прикупити їжі і відвідати родичів. Увечері брат з дружиною проводжали його на автобус, а по дорозі повинні були зайти ще в магазин і купити ще дещо з продуктів. У центрі Пінська – на вулиці Кірова – до них несподівано під’їхав легковий автомобіль, номери якого були заклеєні. З машини вискочили люди в цивільному одязі і, не представившись, накинулися на чоловіків з кийками. Повалили їх на асфальт, заламали їм руки назад і вилиці наручниками.

Фото надіслав Belsat.eu Андрій Шкледа

«Я був в шоці. Думав, що, може, якісь бандити, розборки, і мене переплутали з кимось», – згадує Андрій Шкледа.

Після цього чоловіка повезли в легковику у відділення, а його брата забрала машина ДАІ.

«Били і обзивали весь час. Місили на вулиці і в машині, але це були ще квіточки. Найстрашніше мене чекало у відділі, – розповів майстер. – Молотили, трясли, били руками і ногами, кийками, в голову стукали якимось коротким металевим знаряддям, важким, як кувалда. Перевернули обличчям до підлоги, один з силовиків затиснув мені ногами голову, а інший бив зверху – тюк-тюк-тюк – раз, може, 20 або навіть 30. Я думав, це ніколи не закінчиться».

За словами Андрія, його било близько 10 осіб. Деякі були у формі ОМОНу. Вони твердили: «Це за наших хлопців».

Андрій Шкледа

Особливо боляче майстру було, коли били по наручниках. «Залізо впивалося в руки, кров текла, біль був нестерпним. Крутили пальці. Один заганяв мені під ніготь шпильку, якою плакати кріплять. Але інший сказав, щоб не займався пустим. Кричали, що розстріляють. У кімнаті місили інших людей. Мені важко сказати, скільки, тому що у мене в очах миготіло жовте світло, а у вухах стояв гул. Молодий юнак 18-річний плакав, що вони тепер будуть розстрілювати. І я теж щиро вірив тоді в це. Почав молитися і готуватися до смерті. А вони сміялися. Правда, удари тоді як би були слабкіші», – розповів Андрій Шкледа.

Як згадує, ним у певний момент опанувало потужне почуття відчаю і безвиході, що він був готовий до будь-якої розв’язки. «Там таке беззаконня панувало, що волосся дибки ставали. Гірше як на бойні, де б’ють свиней і корів. У мене все життя перед очима прокрутилося», – каже майстер інструментів.

Якщо хтось у кімнаті обурювався або намагався довести, що він невинний, його били ще сильніше. Андрій був весь закривавлений. Кров струмувала з двох ніздрів і з підборіддя.

«В кабінеті був диван, так міліціонери боялися, що я їм забрудню диван і одяг, – витягли мене і кинули на коридорі. Наручників не знімали. Я лежав у калюжі власної крові», – розповів затриманий.

 

В коридорі один з омонівців ставав затриманому ногою на шию і голову. Пізніше побитого підняли, так як він не був в змозі сам піднятися на ноги, і потягли в наступний кабінет. Там його поставили до стіни і почали перевіряти рюкзак.

«Вони кричали мені: бомж ти смердючий! У мене ж борода, так вони, напевно, подумали, що я священик. Ревіли на мене: поп! Я мовчав, не відрікався, думав, що, може, менше будуть бити», – розповів майстер.

У чоловіка при собі були заощадження в доларах, відкладені, щоб остаточно розрахуватися за будинок, куплений в цьому році в селі під Пінськом.

«Міліціонери як побачили гроші, то стали кричати, що це я везу долари на мітинг, щоб платити людям за участь у революції», – зазначив Андрій.

 

Потім затриманого потягли в тир – буквально жбурнули головою вперед. Кинули кілька вологих серветок і наказали: «Витирай рило! Добре витирай». Ув’язнені також прийняли Андрія за священика, зашепталися: «Дивіться, дивіться, батюшку побили. Добре вже нас, але за що батюшку?»

У тирі було дуже багато людей –близько 200 чоловіків і жінок. Пізніше присутнім наказали сісти, так як не було місця для новоприбулих. Це були переважно випадкові люди, які йшли з магазинів або поверталися з роботи. Поруч валялися батони, помідори, ковбаса з їх сумок. На міліціонерів не можна було дивитися. Той, хто піднімав очі, отримував чергову серію ударів.

Фото надіслав Belsat.eu Андрій Шкледа

«У тирі щось сталося з дівчиною. Її винесли без свідомості. Почалася якась суєта. Вони навіть немов підібріли трохи… Міліціонери говорили потім, що та дівчина вчинила самогубство. Я подумав, що можуть вбити кожного і списати на самогубство. Там був один дідусь. Міліціонери думали, що він заснув і хропе уві сні. А він був без свідомості і хрипів, бо не міг дихати. Говорили, що у нього щось з серцем. Що з ними сталося, я не знаю», – розповів Андрій.

За його словами, під ранок прийшов офіцер, начальник міліції, і сказав, що 90 % затриманих – це невинні. Вибачився і пояснив, що це була спеціальна операція. Сказав:

«Але ми не можемо вас звільнити просто так. Такий закон, що присудимо штрафи. Нам не вистачає на амуніцію. А Вас взяти – це ж казенна сила витрачається, треба хлопців погодувати».

Андрій не міг повірити власним вухам:

«За те, що вони мене побили, я ще повинен заплатити? Приголомшливі порядки!»

Бясконцая ноч катаванняў у аўтазаку і РАУС. Юнака схапілі амапаўцы, калі той вяртаўся дадому

Майстри привели до слідчого, а той поставив умову: випустимо тільки тоді, коли не буде претензій. Андрій хотів якнайшвидше вирватися з міліцейських катівень, тому погодився. Йому наказали підписати якийсь папір, але не дозволили прочитати.

Повернувшись додому, він два дні не вставав з ліжка, кожен рух завдавав йому біль.

«Не можу працювати руками. Не знаю, може, які нерви мені перебили, не відчуваю двох пальців на правій руці. Дзвонив клієнт, хотів зробити замовлення, але я відмовився. Я весь перебитий, перекручений, як фарш», – каже майстер.

Він підкреслює, що його не залишає страх. Міліціонери у відділенні погрожували розправою не тільки йому, але і його дружині і дитині.

«Я вірю, що вони можуть вбити. Вони на все здатні», – каже Андрій.

Віктор Шукелович/ОБ, belsat.eu

Новини