Лукашенко не заробить на дешевій нафті. Допоможе Нурсултан?


У Кремлі заявили, що не хочуть навіть обговорювати компенсації для Білорусі за свій так званий податковий маневр… Поки не буде вирішена інтеграція. Нібито у відповідь у вівторок Мінськ, вустами представника «Белнефтехима», говорить про можливість отримання «чорного золота» і іншими альтернативними шляхами. Найпростіше – з Казахстану: навіть договір є. Ні тільки… дозволи з Москви. Детальніше – Всеволод Шликов.

Білорусь наближається до моменту, коли не зможе заробляти на дешевій російській нафті, перепродуючи її на Захід. Більш того «Белнефтехим» оцінює подорожчання чорного золота майже на $ 18 за тонну. На стільки більше заплатять білоруські НПЗ вже наступного року. Якщо, звичайно, не вдасться вибити заповітної компенсації від Кремля. На цей раз ми всі можемо відчути наслідки нескінченних кулуарних переговорів на власному гаманці.

Коментує економіст Ярослав Романчук, керівник центру Мізеса:

«Белнефтехим», який контролює 70-80% ринку палива, і ми ось купуємо тільки з внутрішніх джерел. Так що потрібно орієнтуватися на те, що паливо буде коштувати близько долара, і це така ціна, яка ще навіть не відображає всього того податкового тягаря».

Податкове тягар повною мірою відчуємо тільки в 2024 році, коли Росія повністю скидає експортні мита на енергоносії. У Мінську кажуть, альтернативу, принаймні часткову, знайшли. Казахстан готовий поставити до 3,5 млн тонн нафти. Є тільки одна невідома.

Олександр Лукашенко, глава Білорусі:

«Я думаю, якщо Росія зацікавлена в розвитку нашого економічного союзу, вона не стане перешкоджати цьому. Адже якщо ми почнемо блокувати спільні проекти в ЄАЕС, ну що ж, як я часто кажу, тоді інші країни, як Білорусь, Казахстан, будуть шукати щастя з боку».

Говорив білоруський лідер напередодні узгодження можливих поставок казахської нафти і поскаржився напряму: Росія не пропускає нафту. Здавалося б, раніше Москва нарікала на дотаційні відносини з Мінськом: мовляв, тільки раді відмовитися від оплати білоруської дружби. Причина може бути в тому, що нафта та не зовсім казахська.

Назарбаеў захоўвае ўладу. Навошта Лукашэнку прэзідэнт Казахстану Такаеў?

Говорить Ігор Тишкевич, Український інститут майбутнього, Київ:

«З дуже великою ймовірністю це будуть американські компанії. Тут до речі активність «Белнефтехима», польської дочки «Белоруснефти»– по отриманню ліцензії на імпорт американської нафти. Адже тоді нафта може бути в Казахстані, але де-факто буде американською».

У Казахстані діють три консорціуму з знайдення

нафти з великою часткою участі в них таких компаній, як «Chevron», «ExxonMobil» і »ConocoPhillips«: їх частка на нафтовому ринку країни в кращі роки доходила навіть до 42 %. Тобто американці розвідують нафтові родовища, видобувають там чорне золото і більшу частину залишають собі. І пускати чи то американську, чи то казахську нафту в російську трубу, яка живить всю Європу, Кремлю навряд чи хочеться.

Продовжує Ігор Тишкевич:

«Для Російської Федерації допустити ще в нафтопровід «Дружба», ту ж казахську нафту можуть почати купувати поляки, угорці, словаки і так далі. Для Російської Федерації це просто небезпечно».

Фахівець з Росії зтизкає плечима: хочете, Кремль звичайно, дозволить транзит. Але швидше наземним транспортом – при такій додатковій вартості світова ціна може здасться цілком прийнятною. Що ж стосується нафтопроводу «Дружба»…

Коментує Олексій Калачов, фінансовий аналітик компанії «Фінам», Москва:

«Проблема в тому, за якими тарифами дасть таку можливість «Транснєфть»? І чи будуть у них технічні можливості. Ну ж розміри не безмежні. Мільйон тонн – це не проблема, а ось 3,5 млн тонн-це вже доведеться когось потіснити».

І тому «Белнефтехим» сподівається знайти альтернативу. Говорять про парти України, або країни Балтії. У Вільнюсі не вірять, що Мінськ навіть спробує відмовитися від російського чорного золота.

Расейскі эканаміст Уладзімір Мілоў: Беларусь атрымае субсідыі без страты суверэнітэту

Рітас Стасялис, спеціаліст Асоціації литовських енергетичних компаній, Вільнюс:

«Я особисто в таку перспективу не вірю, і для того, щоб ця схема, що діє кілька хороших років, обірвалася, по-моєму, повинні були б бути розірвані існуючі відносини між Мінськом і Кремлем».

Що ж стосується варіанту поставок через Україну, то тут в «Белнефтехимі» розглядають варіанти поставок сировини чи то з Близького Сходу, чи то навіть з Африки. Знову, звичайно постане питання цін – дешевше російської нафти не вийде, впевнені всі наші фахівці. Зокрема заради цього Мінськ і інтегрувався Євразійський енергетичний простір – щоб таких проблем не було. Адже, сьогодні які плюси такої інтеграції?

Продовжує Олексій Калачов:

«Щоб виробляти бензин за ціною, доступною для населення, потрібно купувати дешеву нафту, тобто її потрібно купити на внутрішньому ринку Євразес без урахування зборів… Якщо мита обнуляться, то питання таке звичайно виникне, але тут ну що ж поробиш».

У Росії обіцяють вирішити цю проблему для всього ЄврАзЕС: мовляв, вже в 2025 році запрацює єдиний ринок енергоносіїв. Де для всіх буде вигідна союзницька ціна. Звучить чудово. Не гірше, ніж п’ять років тому, коли учасникам ЄврАзЕС обіцяли той самий спільний ринок В… 2019 році. Тому поки доводиться сперечатися з Росією, доводячи справу до абсурду.

Беларусь патрабуе ад Расеі памножыць яблыкі на апельсіны

Ярослав Романчук:

«Білорусь унікальна в тому, що вимагає частина суверенітету Росії. Адже якщо МЗС Росії каже, що це наше суверенне право проводити податкову реформу, то я не можу не погодитися! І тут Білорусь публічно каже: Дайте нам частину російського суверенітету! Якщо Білорусь так ставить питання, то логічно, що і Кремль говорить: то дайте нам і частину нашого».

Логічно, якби не всі інші домовленості. А так чи хтось із пари Мінськ – Москва поділиться своєю незалежністю з іншим, або Білорусь все ж дочекається обіцяного світлого майбутнього з єдиним енергетичним ринком.

Всеволод Шликов/ОБ, belsat.eu

Сюжет вийшов у програмі «ПраСвет» 01.11.2019

 

 

ДИВИСЬ ТАКОЖ
Коментарі