Лукашенко і путінська забаганка

Віталій
Портников
Публіцист, телеведучий

Українське зовнішньополітичне відомство запросило радника-посланника посольства Білорусі в Україні, щоб висловити протест у зв’язку з участю в російсько-білоруському форумі регіонів спікера Кримської Держради Володимира Константинова. Він брав участь у форумі у форматі відеоконференції, проте в Києві угледіли в цьому сумніви Мінська щодо приналежності до України Автономної Республіки Крим і Севастополя.

Мінськ, Білорусь, 29 вересня 2020 року. Учасники дивляться відеозвернення Олександра Лукашенка під час прямої трансляції Форуму регіонів Росії та Білорусі 2020 року. Фото: Natalia Fedosenko / TASS / Forum

ЧИЙ КРИМ?

Для Києва це не ритуальне питання. Ставлення до статусу Криму багато в чому визначає зв’язки України з сусідніми державами і ставлення самих українців до тих чи інших політиків, громадських діячів, акторів. Як відомо, гастролі в Криму означають автоматичну заборону на вʼїзд на іншу українську територію і тим більше на проведення тут зйомок або концертів. Навіть представникам білоруської опозиції українські журналісти постійно задавали питання «чий Крим?» і щиро засмучувалися, коли Світлана Тихановська або інші опоненти Лукашенка не хотіли давати чіткої відповіді і стверджували, що він розколе суспільство в Білорусі.

Українці протестують через виступ в Білорусі окупаційного чиновника

А ось присутність на форумі Володимира Константинова, який до анексії автономії очолював Верховну Раду Криму і не допускав навіть думки про відокремлення Республіки від України, а після російської окупації перевзувся буквально в повітрі і очолив вже російську Держраду, – це вже цілком чітка відповідь. Зрозуміло, що в Мінську могли б уникнути віртуальної присутності Кримського політика. Але або не захотіли, або вже просто не змогли – тому що в тій політичній ситуації, в якій опинився після початку білоруських протестів Олександр Лукашенко, йому явно не до конфронтації з Володимиром Путіним через Крим. Тим більше відомо, як болісно Путін сприймає будь-яку незгоду з російським статусом окупованого півострова.

І ось тут така нестиковка виходить – просиш у мене (Путіна) допомоги, а Константинова навіть на екрані бачити не хочеш. Дивно! І зрозуміло, що Лукашенку зараз доводиться враховувати примхи Путіна, а не відволікатися на українське роздратування.

 

Путин и Лукашенко — братья по классу

 

ВЛАСНА ПОЗИЦІЯ ДЛЯ ЛУКАШЕНКА – НЕПРОЩЕННА РОЗКІШ

Ця ситуація якнайкраще характеризує нову атмосферу відносин, які складаються між Україною і Білоруссю після президентських виборів і початку масового протестного руху. Білоруське посольство в Києві також виступило з докорами на адресу українських колег і назвало недружніми заяви офісу українського президента, Верховної Ради і міністра закордонних справ.

Зрозуміло, що офіційному Мінську не до смаку, що українська офіційна позиція збігається з офіційною позицією країн Євросоюзу і Сполучених Штатів, а не з офіційною позицією Росії, яка підтримала Лукашенка. Але потрібно розуміти й інше. Навіть якби в Києві вирішили підтримати беззмінного білоруського керівника, а не закликати його до діалогу з учасниками протестів і засумніватися в легітимності Лукашенка, це все одно ніяк не поліпшило б ситуацію з білорусько-українських відносинами.

Не поліпшило б просто тому, що залежність офіційного Мінська від Москви після початку протестів багаторазово зросла. Якщо раніше Олександр Лукашенко міг дозволити собі маневри і демонстрацію власної зовнішньополітичної позиції – ну хоча б коли мова йшла про той же Крим, то зараз будь-який такий крок для нього вже непрощенна розкіш. І навіть якби Володимир Зеленський щодня дзвонив Лукашенку і називав його найбільш легітимним з легітимних президентів Білорусі, спікер кримської Держради все одно виступив би на форумі регіонів. Тому що Зеленський нічим Лукашенку допомогти не може. А Путін – може. І тому білоруський президент – принаймні до розгрому протестного руху в своїй країні, а можливо, і після цього розгрому-буде виконувати виключно російські побажання.

Віталій Портников для Vot Tak TV/ОБ

Думка автора може не збігатися з думкою редакції.

Теги:

Більше матеріалів