Лукашенко і НАТО шукають відповідь на ракети Путіна

Білорусь вчиться грати за новими європейськими правилами, так як розробку Росією ракет 9М729 фактично скасував договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності. Дії Путіна викликають стурбованість і в штаб-квартирі НАТО, де міністри оборони країн Альянсу 12-13 лютого обговорювали можливі відповіді на нарощування російського ракетного потенціалу в Європі.

Єнс Столтенберг, генеральний секретар НАТО:

«Всі союзники погодилися на пакет скоординованих кроків у відповідь на вихід Росії з Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності. Заходи включають в себе адаптацію нашого планування і навчань, а також використання конвенційного, ядерного, ракетного і авіаційного потенціалу. Ми не будемо відповідати Росії дзеркальними заходами. Ми не збираємося розміщувати в Європі нові ядерні ракети наземного базування. Але ми будемо мати сильний захист і стримування для захисту наших людей».

9М729-ракета для оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер-М». Росія стверджує, що дальність снаряда не перевищує дозволених Договором 500 км, проте ніяких фактичних доказів цього не продемонструвала. Це стало тригером для виходу США з договору і ініціювало пошук можливих відповідей на дії Росії. Адже, як заявили в ході саміту високопоставлені чиновники НАТО, поки країни Альянсу симетричної відповіді не мають.

Коментує Юліуш Собаков, експерт в області безпеки, Defence24.pl:

«Схоже, що як росіяни працюють над розміщенням ракет морського базування з дальністю, що перевищує 2000 км, на наземному носії, також і США веде подібні випробування. Відповідно, можна очікувати певної симетрії дій: обидві сторони будуть користуватися морськими ракетами, які раніше не були обмежені Договором, щоб розмістити їх на землі».

 

 

Ще минулого року Росія розмістила «Іскандери-М», чиї ракети можуть нести і ядерні боєголовки, в Калінінградській області і в окупованому Криму. До того ж, в Балтійському і Чорному морі у російського флоту є Кораблі, на яких базуються крилаті ракети «Калібр» з дальністю до 2500 кілометрів. Фактично під прицілом Росії знаходиться весь європейський континент.

«Проблема російських ракет перестала бути регіональною проблемою Центральної Європи і стала загальноєвропейською. Адже Берлін і Париж раптом зорієнтувалися, що вони знаходяться в зоні досяжності ракет, що мають дальність 1000, 1500 або навіть 5000 км», – продовжує Юліуш Собаков.

За словами Юльюша Собака, при такому розкладі, в принципі, не так і важливо, де будуть базуватися російські ракетні комплекси. Відповідно, російський тиск на владу Білорусі з метою розміщення «Іскандерів» на нашій території – виключно політичний хід.

Коментує незалежний військовий оглядач з Мінська Олександр Алесін:

«В умовах нинішнього загострення відносин з Росією керівництво Білорусі не загострюватиме відносини із Заходом. І не буде розміщувати російські ракети середньої і меншої дальності на своїй території. А що стосується своїх розробок – це окрема пісня. Це наше суверенне міжнародне право».

 

Схоже, що така позиція знаходить розуміння і у вищому керівництві НАТО.

Йенс Столтенберг:

«Білорусь – це партнер НАТО, ми цінуємо це партнерство. Білорусь – це суверенна нація, яка приймає суверенні рішення. Ми дорожимо цими рішеннями. Ми також, звичайно, закликаємо Росію поважати суверенітет і територіальну цілісність всіх націй в Європі, в тому числі Білорусі. Це справа поваги до того, що всі нації в Європі суверенні і мають право приймати свої власні рішення без втручання з боку сусідів ».

Водночас розірвання договору відкриває можливості для Білорусі та України щодо розробки власного ракетного озброєння середньої дальності наземного базування. З одного боку – це велика гарантія безпеки, але з іншого – підвищення напруженості в регіоні.

Каже Михайло Самусь, Центр дослідження армії, конверсії та роззброєння, Київ:

«Падіння і припинення існування цієї Угоди – це позитивна ситуація для України. Україна таким чином тепер може виробляти і розробляти ракети дальністю понад 1000 км (технологічно Україна це може) для того, щоб загрожувати критичним об’єктом на території Росії, з якою Україна веде війну».

https://belsat.eu/ru/news/nato-karta-lukashenko-v-pokere-s-putinym/

Влада Білорусі тим часом неодноразово говорили про прагнення слідувати неіснуючому вже договору. Однак поки схоже, що все-таки Лукашенко дивиться в напрямку отримання ракет середньої дальності. Відомо, що він віддав наказ розробити на базі «Полонез» оперативно-тактичний ракетний комплекс з дальністю до 500 км.до того ж Білорусь, ймовірно, в якості платформи для розміщення ракет використовує і літаки Су-30СМ, закуплені в Росії в кількості 12 штук. До речі, минулого року Індія успішно розмістила крилаті ракети «БраМос» дальністю до 300 км на цих же російських літаках.

Олександр Алесін:

«В принципі, носій у нас є, залишається справа «за малим» – створити свою крилату ракету. Після створення «Полонезу» це не проблема. Там найголовніше – двигун, турбореактивний малогабаритний, який зараз виробляє Китай, викравши його або взявши в України. І система супутникового наведення, яку ми можемо зробити і самі».

Таким чином, Білорусь поступово, невеликими кроками створює власну систему стримування свого, так би мовити, найближчого союзника. Що в нинішню еру гібридних конфліктів не велике диво.

Колаж на превью з фото: kremlin.ru, Associated Press

Сюжет вийшов у програмі «ПроСвіт» 14.02.2020

/ОБ

Новини