Лавров ніколи не говорить про «українських екстремістів» просто так. Які плани у Кремля на Білорусь?

Віталій
Портников
Публіцист, телеведучий

Під час спільної прес-конференції з білоруським колегою Володимиром Макеєм глава російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров звинуватив у дестабілізації ситуації в сусідній Білорусі «натренованих екстремістів з України», «зацікавлених у тому, щоб мирні протести зірвалися в конфронтаційну спіраль».

Звертає на себе увагу той факт, що лексика Лаврова не відрізняється від тих заяв які російські політики і пропагандисти робили під час українського Майдану 2013-2014 років.

 

Беларусь в украинском 2004-м

 

Тоді теж стверджували, що протест мирний, громадяни мають повне право висловлювати власну думку, а за їх спинами ховаються екстремісти, які хочуть перетворити протест на збройну конфронтацію між протестувальниками і силовиками. Ну і потрібно додати ще, що ці екстремісти користуються заступництвом заходу. Лавров по відношенню до Білорусі цього не сказав, але, можливо, ще скаже.

Наявністю цих «екстремістів», які готові влаштувати війну на вулицях Києва та інших українських міст, виправдовували всі. І побиття українськими силовиками студентів на Майдані, і небажання режиму Віктора Януковича йти на діалог з учасниками протестів. І зрив українським президентом вже досягнутих домовленостей з опозицією. І рішення Кремля про висадку десанту «ввічливих зелених чоловічків» в Криму – зрозуміло, для захисту населення півострова від все тих же екстремістів, які, втім, там так і не з’явилися. І початок диверсійної війни на Донбасі теж пояснювався захистом населення регіону від радикалів з Києва, від «хунти», якою вони служать.

 

Беженцы, политики и узники. Как живут бывшие президенты на постсоветском пространстве

 

І ось тепер практично те ж саме ми чуємо по відношенню до Білорусі. Мирний протест, учасники якого хочуть діалогу з владою, а за спинами учасника – натренований екстреміст з Києва чи Львова. І тепер зрозуміло, чому так жорстко діють білоруські силовики – вони ж не з учасниками протестів борються, не зі студентами чи вчителями, а з українськими бойовиками, які не хочуть мирного життя в Білорусі.

Мінськ, Білорусь. 29 серпня 2020 р. Фото: ТК / belsat.eu / vot-tak.tv

І тепер зрозуміло, як виправдати будь-який новий силовий розгін білоруських протестувальників – це боротьба з бойовиками, а зовсім не з власними громадянами. І тепер зрозуміло, як пояснити можливе втручання російських силовиків у ситуацію в Білорусі.

Білоруські силовики просто можуть виявитися не готові до протистояння з натренованими радикалами. І тоді їм звично допоможуть «ввічливі зелені чоловічки», які вже перемогли так і не з’явилися в Криму екстремістів. А далі можна буде виправдати і анексію Білорусі, населення якої проситиме у Кремля захисту від бойовиків і екстремістів з України, від громадянської війни, яку ті хочуть розв’язати. І Путін, звичайно ж, допоможе. Росія – щедра душа.

 

Лукашенко легко сдаст Кремлю украинские национальные интересы. Как не раз сдавал белорусские

 

Це, звичайно, самий несприятливий сценарій. Мало хто хоче, щоб білоруські протести завершилися саме так. Цього точно не бажають учасники протестів, які виходять на вулиці білоруських міст під біло-червоно-білими прапорами і захищають не тільки демократію і право на свободу вибору, а й суверенітет Білорусі. І цього не хоче Лукашенко, який у такому разі втратить владу, стане черговим путінським губернатором, а то й просто пенсіонером у Барвисі.

Біля посольства Білорусі в Києві. 30 серпня 2020 року. Фото: Марина Ступак / Belsat.eu

Принаймні тепер ми знаємо плани Кремля. Лавров ніколи не говорить про «українських екстремістів» просто так.

 

Украинцы за Лукашенко? Выборы в Беларуси – вопрос национальной безопасности для соседей

 

Віталий Портников для/ОБ, Vot-tak.tv

Думка автора може не збігатися з думкою редакції.

Теги:

Більше матеріалів