Киргизстан: у колі революцій

Павло
Усов
Білоруський політолог і аналітик, доктор політичних наук

Чергова революція в Киргизстані. Специфікою політичного ладу цієї держави є слабкість і нестійкість демократичних інститутів, характерна для країн регіону. З іншого боку, незважаючи на геополітичне становище, вакуум демократичного впливу ззовні і нестійкий демократизм, тут так і не сформувалося жорстке, централізоване авторитарне, персоналістське правління, як, наприклад, в Казахстані або Узбекистані.

У Киргизстані з 1991 року відбулися три революції. У республіці за 30 років змінилося 3 президента (можливо, що найближчим часом піде четвертий). При цьому поки тільки один глава держави змінився в результаті минулих в 2017 році виборів. Умовно в країні було 5 президентів, якщо брати до уваги існування перехідного уряду і тимчасову главу держави Розу Атумбаєву в 2010 році. Цією напівдемократичною, революційною ротацією можна пояснити причину блискавичності революції в країні і ключову відмінність з подіями в Білорусі.

З 5 жовтня в Киргизстані проходять масові акції протесту проти підсумків парламентських виборів. Фото: Mikhail Yegikov / TASS / Forum

Іншою специфікою і каталізатором революційного руху є корупційність правлячих еліт і президентів. Два колишніх президента Аскар Акаєв і Курманбек Бакієв швидко покинули країну і (один в Росії, другий в Білорусі), обидва знаходяться в розшуку у кримінальних справах.

Третій, Алмазбек Атамбаєв, був заарештований в період правління нового президента Сооронбаєм Жеенбековим і утримувався в СІЗО. До речі, діяльність Атамбаєва була пов’язана з низкою корупційних скандалів. Наприклад, особистий водій Атамбаєва Ікрамжан Ілміанов за 6 років перетворився на високопоставленого чиновника і одного з багатих людей країни. В результаті Атамбаєва засудили до 11-ти років в’язниці.

Заколоти в Бішкеку, 5 жовтня. Фото: Abylai Saralayev / TASS / Forum

Кожен з тих, хто займав пост президента Киргизстану, намагався різними способами утримати владу в своїх руках. На такі дії їх штовхало прагнення зберегти доступ до фінансово-економічних ресурсів. Однак єдиним, кому це вдалося зробити, був Аскар Акаєв – його одноосібне правління тривало 14 років, з 1991 по 2005 (по суті 10 років, з моменту коли почалися маніпуляції з Конституцією).

При цьому кожен з нових керівників країни переконаний, що зможе це зробити краще, ніж його попередники.

Нинішня революція якраз і пов’язана зі спробою президента Жеенбекова і його оточення розширити свій контроль над парламентом. Природно, повний політичний контроль означає швидкий і ефективний перерозподіл державних коштів.

Люди, які протестують проти підсумків парламентських виборів, стоять перед захопленою будівлею уряду, Бішкек, Киргизстан, 6 жовтня 2020 р. Фото: VLADIMIR PIROGOV / Reuters / Forum

В результаті голосування пропрезидентська партія «Бірімдік» і «Мекенім – Киргизстан» набирали конституційну більшість. Варто відзначити, що партію «Мекенім – Киргизстан» створили власники найбільших будівельних компаній країни. Представники цієї партії – ключові фігури правлячого політико-економічного клану Жеенбекова. Вважається, що особливе місце в ньому займає сім’я Матраїмових. Іскандер Матраїмов – заступник голови Комітету з протидії корупції парламенту Киргизії, його дружина Мінавар Жумаєва володіє трьома найбільшими компаніями, Раімбек Матраїмов – колишній глава киргизстанської митниці, якого звинувачували в організації виведення з країни понад 700 млн.доларів. Айеркен Саймаїті, бізнесмен, який передав ЗМІ схеми виведення грошей і участь в них киргизстанських силовиків, був убитий в Туреччині в 2019 році.

Корупція, самоуправство, невирішені соціально-економічні проблеми (мінімальна зарплата в країні становить 22 долари, Середня 227), наклалися на політичні протиріччя і відверті фальсифікації на виборах. Як підсумок – революція.

Разом з тим революція в такій ситуації не вирішує проблему перебудови соціальних і політичних традицій, вона призводить до зміщення одного бізнес-клану іншим. Показовим у цьому плані є звільнення протестувальниками президента-корупціонера Атамбаєва з СІЗО.

Протести в Бішкеку в ніч з 5 на 6 жовтня 2020 року. Фото: Abylai Saralayev / TASS / Forum

Треба констатувати, що нинішня революція або клановий переворот не призведе до демократизації системи. З іншого боку, нестійкість політичних механізмів і широка корупція в правлячих елітах робить революцію єдиним механізмом стримувань і гарантій від консолідованого авторитаризму в Киргизстані.

Павло Усов/МВ/ОК belsat.eu

Більше матеріалів