Кризовий психолог: Якщо після арештів і тортур буде перемога, люди переживуть біль легше

Затримання, погрози, фізичне насильство – дуже важкі переживання, які можуть призвести до посттравматичного стресового розладу. Про те, як його подолати, а також як події останніх днів можуть позначитися на суспільстві в цілому, belsat.eu поговорив з Тетяною Назаренко – травмотерапевтом з України, яка працювала з учасниками Майдану і жертвами війни.

Жертвам і свідкам насильства з боку силовиків загрожує посттравматичний стресовий розлад

Тетяна Назаренко – керівник правління громадської організації Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій (Психологічна кризова служба), член Європейської асоціації з вивчення травматичного стресу, травмотерапевт, кризовий психолог.

Тетяно, ви знаєте, що зараз відбувається в Білорусі, як жорстоко силовики розганяли протести. Людей сильно били, багато хто опинився в лікарні, відомо про декілька смертельних випадків. Як людина це все переживає – сама жертва насильства і її рідні?

Я бачила фотографії, відео. Я знаю, що в Білорусі відбувалися страшні речі. Після всього цього існує висока ймовірність розвитку гострих стресових розладів. Коли над тобою здійснюють фізичне насильство, б’ють, дійсно є серйозна небезпека отримання психологічної травматизації.

Ми, психологи, сподіваємося, що більшість людей все ж зуміє впоратися, що у їх психіки вистачить адаптивних можливостей. Однак, звичайно, будуть і люди, які постраждали сильніше, самі пережили побиття, тортури, або їхні близькі, або вони стали свідками, як б’ють людей. Це все не може пройти непомітним для психіки людини.

Затримання біля готелю «Ювілейний». Мінськ, Білорусь. 10 серпня 2020 р. Фото: Аліса Гончар / Belsat.eu

Симптоми, які можуть переживати жертви дій силовиків, ті самі, що і після будь-якої ситуації, яка сильно травмує. Це може бути тремор, почервоніння, перепади температури тіла. Якщо говорити про реакцію психіки, то людина починає думати: «Я слабкий, я нічого не зміг зробити, щоб цього уникнути, я сам винен». Ці установки можуть бути перенесені на інші сфери життя, що вплине на самооцінку, спілкування зі світом.

Людина відчуває смуток, хвилювання, тривогу, сором – за те, що з ним це сталося, або що він не зміг прийти на допомогу. Думки людини, яка пережила якусь травму, нав’язливо повертаються до цієї події. Він втрачає можливість нормально спати, сняться кошмари.

Мінськ, Білорусь. 9 серпня 2020 р. Фото Олександр Васюкович Vot-tak.tv / Belsat.eu

Загалом же, симптоми стресу можна розділити умовно на чотири категорії:

  • Когнітивні. Наші думки і установки про себе і світ стають негативними: я слабкий, поганий, я винен, світ навколо мене небезпечний;
  • Емоційні. Напади роздратування, злоби, невдоволення людьми і обстановкою, напади страху, панічні атаки, депресивний настрій, часте бажання плакати, жаліти себе;
  • Тілесні. Фізична слабкість, безсоння, неможливість розслабитися, головні болі, постійна напруга;
  • Поведінкові. Пасивність, відсутність бажання щось робити, відсутність апетиту або навпаки – переїдання, бажання гризти нігті, поява підвищеної цікавості до алкоголю, сигарет, наркотиків, азартних ігор.

Важливо пам’ятати, що такі переживання після травмуючої ситуації – це нормально. Не треба себе ще звинувачувати за почуття. Їх потрібно постаратися спокійно пережити.

Так, кризові психологи сподіваються, що у більшості ці симптоми пройдуть природним чином з плином часу. Але буває так, що вони, навпаки, посилюються, і тоді розвивається посттравматичний стресовий розлад.

Понад 150 затриманих, включаючи журналістів. 19-й день протестів

Прості речі рятують життя

Як можна допомогти собі або близькій людині легше пройти через ці переживання і відчуття?

Потрібно займатися позитивною діяльністю, яка приносить задоволення, проводити час з близькими, друзями, з тими, з ким приємно, на природі, або просто нічого не робити, займатися дихальними вправами. Одна з базових стратегій управління стресом – це повільне дихання.

В цій ситуації працює стара правда про те, що прості речі рятують життя. Дуже допомагає, коли ви робите свої звичайні щоденні справи, рухаєтеся, займаєтеся спортом – це знімає напругу. Шукайте можливості спілкуватися з людьми, розмовляти про те, що з вами сталося. Думайте про те, що сталося, як про минуле, і про те, що тепер ви в безпеці.

 

«Поки є доблесна мінська міліція, не буде змін!» Мінчанин – про своє затримання

Потрібно уникати негативних шляхів подолання стресу:

  • не вживайте алкоголь та інші психоактивні речовини;
  • не спіть цілими днями;
  • не працюйте весь час без режиму і відпочинку;
  • не відмежовуйтеся від друзів і близьких;
  • не нехтуйте особистою гігієною;
  • контролюйте свій гнів, тривогу.

Якщо ж людина розуміє, що віна сама не справляється, їй слід звернутися до фахівця.

Повторю, що людина в стресовій ситуації повиненнапам’ятати, що все, що вона відчуває – нормально. Не треба лякатися свого психічного стану. Якщо ви пережили щось, що вас травмувало, зверніть більше уваги на психогігієну. Якщо після 2-3 днів симптоми не зменшуються, а тим більше – посилюються, то слід звернутися до фахівців.

 

Били по стегнах, занурювали головою в унітаз. Історія одного затримання в Гомелі

Найбільш вразливі –діти

Що робити тим людям, у яких немає 2-3 днів, щоб дати собі і психіці відпочити, які щодня на передовій (а ми бачимо, що репресії не припиняються) – волонтерам, журналістам, правозахисникам?

Так, дійсно, у представників цих професій або видів діяльності, коли так швидко все змінюється, відбувається, не залишається ні часу, ні можливості на відпочинок. Але слід пам’ятати, що в таких умовах професійне вигорання дуже близько.

Лікар з Мінська: під час коронавірусу ми ще не прокинулися, а тепер мовчати не можемо

Часто в екстремальних ситуаціях наша психіка перемикається на режим «допомагати». Про себе на цей час людина забуває, а це неминуче призведе до емоційного вигорання. Таких випадків дуже багато насправді. Тому обов’язково слід памʼятати про все те, що я раніше говорила – позитивна діяльність, дихальні практики. Потрібно знаходити час тільки для себе. Також корисно буде поспілкуватися з другом, з психологом або звернутися в спеціальні групи. Я закликаю людей, які працюють з жертвами, не забувати себе, адже потім ви просто будете не в змозі працювати і бути далі корисними.

Чи можуть наслідки жорстоких розгонів, насильства бути віддаленими в часі? Можливо, є якась найбільш вразлива група населення?

Фізичне насильство, побиття, тортури – це дуже серйозні і важкі переживання, після яких можуть бути і віддалені наслідки. Слід звертати увагу на такі симптоми, якщо вони розвиваються через якийсь час після події – гіперувага, уникнення певних місць, тривожність. Але хочу підкреслити, що посттравматичний стресовий розлад досить просто лікується, якщо вчасно звернутися за терапією. Треба пам’ятати, що ніхто не повинен жити і мучитися. Людина повинна знати, що віна може звернутися за допомогою.

 

«Ми допомагаємо людям вистояти». Як працюють волонтери під час масових протестів та державного терору

Механізми роботи психіки, реакції головного мозку на стрес добре вивчені, вони однакові для травмуючих подій. Перша реакція така: бий, біжи або замри. Ми можемо спостерігати їх як на війні, так і під час масових протестів, або після таких ситуацій, як насильство, побиття, вбивства, смерть когось із близьких.

Як людина переживе, залежить від того, чи був у нього раніше подібний досвід. Останнім буде простіше впоратися.

Особливо вразливі в таких ситуаціях діти. Їх психіка слабкіша, ніж у дорослих. У дітей менше механізмів психологічних захистів. Якщо дорослий може себе заспокоїти, то дитині набагато складніше впоратися з важкими переживаннями на зразок страху, болю. А найкраща терапія для дитини –це спокійний дорослий поруч. Тому батькам слід про себе піклуватися. Для дитини важливо, щоб поруч був дорослий, який проговорить те, що трапилося – так, це сталося, це було страшно, але це закінчилося, зараз все добре, спокійно, мама і тато поруч. Якщо ви бачите, що дитині стає гірше, то потрібно звертатися до психолога.

Фото: Аліса Гончар / belsat.eu

Після Майдану в Україні сильно розвинулася кризова психологія, а люди стали сильнішими

Як може те, що відбувається в Білорусі зараз, вплинути на суспільство в цілому? Чи помітили ви якісь зміни в українському суспільстві після Майдану, війни?

Те, як вплинуть протести на більшість людей, на суспільство, залежить від того, яким буде результат. Якщо позитивним, очікуваним, буде перемога, то люди легше пройдуть через той стрес, біль, який доводиться переживати зараз, під час акцій протестів і репресій. Якщо ж доведеться пережити ще й поразку, то на загальний стрес накладеться фрустрація, розчарування, і це з великою часткою ймовірності може привести до депресивного синдрому.

Україна багато пережила у зв’язку з Майданом, війною. Життя людей тут ніколи не буде колишньою. Значний розвиток у зв’язку з усім цим отримала кризова психологія. Дійсно більше людей стали звертатися до фахівців – в суспільстві з’явилося розуміння, що психологія дійсно допомагає.

Затримання журналістів. Фото: Ірина Ареховська / Belsat.eu

Українці пережили і травми, і підйом, і розчарування. Ми пройшли через багато реакцій психіки. І ми зараз розуміємо, що все це нормально в такій ситуації. Протести, страйки, побиття людей не можуть пройти без наслідків для окремих людей і для суспільства в цілому. Але одночасно ми знаємо, що ми багато зробили, ми стали сильнішими, ми знаємо, як захищатися, в тому числі, як захищати свою психіку. Суспільство стало сильнішим.

Ми маємо вже достатньо досвіду і готові поділитися ним з білорусами. Якраз зараз ми консультуємо наших білоруських колег, проводимо для них вебінари на теми кризової психологічної інтервенції, профілактики емоційного вигорання під час роботи в напружених умовах – це стосується волонтерів, які працюють з жертвами, та й усіх людей, порушених ситуацією і вимушених день у день жити в цій напрузі. Ми також готові допомогти всім жертвам репресій в Білорусі, яким потрібна психологічна консультація.

Розмовляла Марина Молчанова/ОБ, Belsat.eu

Новини