Кремль у глухому куті. Кому Путін продає Лукашенка?

Поки Сергій Лавров та інші російські чиновники сурмлять про втручання у справи Білорусі з боку країн Заходу, Кремль поступово виконує свій план щодо Білорусі. Чого хоче домогтися Путін і яких кроків слід очікувати від керівництва Росії щодо Білорусі?

7 жовтня Лукашенко проводить чергові телефонні переговори з Путіним. Змісту ми не знаємо, але після відбувається зустріч Лукашенка з представниками Координаційної ради, а також Віктором Бабарико та іншими відомими особистостями, які вирішили домагатися змін в Білорусі в цьому році, в тому числі і з Сергієм Тихановським. А недільний марш закінчується брутальним розгоном і п’ятьма сотнями затриманих. Невже Путін терміново вимагає від Лукашенка вирішення політичної кризи?

Коментує блогер Сергій Лавриненко:

«Росія – в певному глухому куті. У них є вибір: допустити кейс перемоги Майдану якогось, площі, коли авторитарний режим піде через вулицю, а цього вони допустити не хочуть. З іншого боку, у них є кейс, коли дестабілізується ситуація, абсолютно непередбачуваний партнер, вулиця не заспокоюється. І що робити з цим, незрозуміло».

Однак зрозуміло, що час зараз працює, скоріше, на Росію. Адже чим далі, тим гірше білоруській економіці без зовнішньої підтримки і в умовах нинішньої кризи. А дії влади Білорусі у внутрішній політиці також тільки далі розхитують державну систему. Відповідно, Кремль може поки займати позицію очікування, порівнянну з поведінкою мисливця, який помітив пораненого звіра.

 

Олександр Морозов, політолог:

«Якби Лукашенко певним чином зберігся, він би влаштовував Кремль і далі. При всій напрузі, яка була в 2019 році між Москвою і Мінськом. При всьому невдоволенні Путіна стилістикою Лукашенка. Але це так. З іншого боку, за певних обставин і зміна Лукашенка для Кремля не така вже й страшна. Адже всі розуміють: будь-яке нове керівництво Білорусі буде в надзвичайно складному становищі. Навіть складніше, ніж український уряд після 2014 року – нова влада».

У той же момент, будь-яке інше керівництво Білорусі буде більш вільним на міжнародній арені, так як зможе отримати як мінімум політичну і, досить ймовірно, фінансову підтримку з боку Заходу. Всі ті жести, які ми побачили останнім часом, від невизнання Лукашенка легітимним правителем країни до персональних санкцій, вже створюють труднощі режиму, так як знижують його роль для будь-яких зовнішніх сил.

Сергій Лавриненко:

«Ось ця жорстка позиція Євросоюзу позбавляє Мінськ можливості балансувати, як це зазвичай було, між Москвою і ЄС. Тобто якщо не ви, то ми. То ми йдемо туди, якщо ви не підете нам назустріч. І в цій ситуації Мінськ змушений чекати вирішення ситуації від Кремля, а Кремль це рішення повністю координує з Європою».

Адже на даний момент якраз Москва має кращі контакти із Заходом, ніж Мінськ. І нормалізація відносин на західному напрямку потрібна Кремлю в першу чергу для забезпечення економічної і, як наслідок, політичної стабільності всередині країни. Тому прямо зараз чергове загострення істотно погіршить позиції Путіна.

Олександр Морозов:

«У нього накопичилася дуже погана історія, і Путін це розуміє. Може бути, Кремль і хоче втручатися, але безперервно втручатися не можна. Адже за спиною на дуже короткому просторі у Кремля і втручання в американські вибори, з якими все ніяк не закінчиться історія, спроба перевороту в Чорногорії, звинувачення у втручанні в Сербії на виборах і так далі. І плюс ще ситуація з отруєнням Навального. Тут, звичайно, Путін, притримує, що називається, поводи».

Відповідно, Білорусь може бути використана Росією в певного роду стратегічному договорі: нейтралітет і невтручання в Білорусі в обмін на поступки з боку Європейського Союзу в інших сферах. При цьому в Кремлі прекрасно розуміють, що роль Москви в Білорусі не може раптово зменшитися навіть при зміні політичного керівництва, так як, наприклад, серйозна економічна залежність нікуди за хвилину не дінеться. Тим більше, можливих інструментів збереження впливу на Білорусь В Росії сила-силенна: від створення політичних партій до культурної та інформаційної політики.

 

Путін здасть Лукашенка?

Сергій Лавриненко:

«Зараз у них дуже вузьке вікно можливостей, через яке вони будуть намагатися з Європою хоча б домовитися, знайти якийсь баланс відносин. І білоруська карта – не єдина на цьому полі. Також є Навальний, Карабах, «Північний потік-2». І весь цей пасьянс буде так чи інакше балансуватися, щоб Росія знайшла взаєморозуміння, але козирів на її боці трохи в цьому діалозі. І, природно, ізоляція-це не те, що їм потрібно».

Тому можна впевнено говорити, що Росія вже зараз розраховує можливості зберегти вплив на Білорусь вже в нових політичних реаліях і з новими фігурами на дошці. Якщо ще взагалі не бере участі в наближенні цієї ситуації.

Сюжет для програми «ПроСвіт» від 15.10.2020

Колаж з фото: Nikolsky Alexei / TASS / Forum; Alexei Nikolsky / TASS / Forum

Дмитро Міцкевич, для програми/ОБ, «ПраСвет»

 

Новини