Конституція з посинілих пальців

Олександр
Федута
політконсультант

Лукашенко обіцяє нам нову Конституцію. Мовляв, зараз я перекрию той тришкін каптан, який перекроював досі вже тричі, Ліда «80%» підрахує голоси, і я спокійно піду.

Не можна.

Не можна допускати цього.

Мітинг на підтримку чинної влади під Будинком Уряду. О. Г. Лукашенко кланяється перед народом. 16 серпня 2020 Мінськ, Білорусь. Фото: Ірина Арехівська / Vot-tak.tv / Belsat.eu

Конституція дійсно повинна прийматися народом Білорусі. Але вже після відходу цієї людини. Після дійсно відкритого обговорення і чесного голосування. І, звичайно, з урахуванням думки всього народу – включаючи вкрай, як мені здається, очманілого жодінського мера, який стверджує, всупереч очевидності, що в місті Жодіно Лукашенко отримав 66% голосів. Він теж частина народу.

Працівники МЗКТ, МАЗ, Моторного заводу та ін.прийшли до будівлі БТ. 17 серпня. Фото: Світла Фар / Belsat.eu / Vot-tak.tv

Лукашенко намагається залишитися не заради нової Конституції і навіть не заради наступника, якого б зараз із задоволенням нав’язав усім нам. Він не встиг підготуватися. Рахунки в банках ще не переоформлені. Фірми в Африці (до речі, де зараз Шейман?) ще чекають свого реального господаря. І кожен зайвий день потрібен йому саме для цього. Пам’ятаєте, як перед втечею з Києва Віктора Януковича стрімко пустіла Українська скарбниця? Те ж Лукашенко готує і в Білорусі.

Натомість він залишить нам вісімнадцять резиденцій (це – на шість областей!) і Палац незалежності – символ порожнечі нинішньої влади, куди можна буде і далі водити екскурсії, демонструючи ненаситність правителя, який продовжує почорнілими – ні посинілими навіть, а почорнілими – пальцями триматися за крісло. Ще півроку тому – та що там, два місяці тому він говорив:

– Якщо народ забажає, я піду.

Загальний страйк працівників Мінських заводів: МАЗ, МЗКТ та ін. працівники ходять по Мінську і збирають колег. 17 серпня, 2020 м Мінськ, Білорусь. Фото: Ірина Арехівська / Vot-tak.tv / Belsat.eu

Народ побажав. Він прилетів, наш карлсоноподобний, у вертольоті на МЗКТ – щоб не стояти в пробках і не чути презирливих сигналів зупинених по шляху автомобілів. Прилетів, як він сказав, один – у супроводі двох сотень охоронців (ось таке ось у нього самотність, ось так він не боїться робітників). Вперше за багато років йому довелося поспілкуватися з реальними робітниками, а не з зібраними трьома десятками безмовних людей в халатах під наглядом заводського ідеолога. Пам’ятайте його реакцію на одного з учасників зустрічі:

– Прибери телефон!

Правильно. Адже він розумів, що зараз залишиться в Інтернеті. Свист, крики «Сыходзь!» – і стара боягузлива людина, що втрачає, втім, людську подобу.

Загальний страйк працівників Мінських заводів: МАЗ, МЗКТ та ін. працівники ходять по Мінську і збирають колег. 17 серпня, 2020 м Мінськ, Білорусь. Фото: Ірина Арехівська / Vot-tak.tv / Belsat.eu

Вам потрібна його Конституція? Мені потрібен тільки його мирне відлучення. Добровільне відлучення. Навіть не відставка. Він вже відставлений на виборах, що б там не плела його подільниця, яка, на відміну від нього, ніколи не матиме імунітету і точно потрапить під суд.

Під суд, на якому він буде – в кращому для нього випадку – свідком і буде твердити:

– Але ж голова ЦВК оголосила мене президентом і вручила мені посвідчення!

Нехай йде.

Страйк співробітників ОНТ і СТБ. 17 серпня 2020 р. Фото: Світлана Фар / Vot-tak.tv / Belsat.eu

Нехай бере свою охорону в 200 чоловік і відлітає. Може бути, у вертольоті він зуміє розігнути скорчені пальці, щоб кров відлила від них і чорнота зійшла.

Але Конституція від нього? Ні. Це буде ганьба білоруського народу. Досить.

Олександр Федута/ОБ, belsat.eu

Більше матеріалів