Конституційний Суд кинув гранату в українську політику

Міхал
Кацевич
Журналіст

Ключові інститути держави паралізовані, Київ критикують у світі, і, крім того, підігрівається культурний конфлікт за мову. Володимиру Золенському загрожує найгостріша криза з початку його правління.

Вчора в програмі «Свобода слова» Савіка Шустера президент України заявив, що якщо парламент не замінить нинішній склад Конституційного Суду, то він розпустить його і призначить дострокові вибори. Все тому, що навіть у правлячій«Слузі народу» немає повної згоди, чи варто змінювати конституційний суд. Сьогодні Ірина Верещук, народний депутат (і кандидат у мери Києва) визнала, що партія не підтримає президентський проект судової реформи. Таким чином, конфлікт починає вступати в нову стадію, що загрожує повною політичною кризою.

Інтрига закрутилась минулого вівторка. Український Конституційний Cуд визнав частину положень законів, пов’язаних з боротьбою з корупцією недійсними. Суд назвав неконституційними, наприклад, закони про діяльність Національного агентства з протидії корупції та Національного антикорупційного бюро України. Через деякий час після рішення суду НАЗК призупинив на своєму сайті доступ до майнових декларацій політиків. Обидві антикорупційні служби виступили з різкими заявами. Їх керівники назвали рішення суду скандальним і таким, що паралізує системну боротьбу з корупцією.

Наступного дня почалася війна. Президент Володимир Зеленський звинуватив Конституційний суд у саботажі реформ і закликав змінити склад суду. Частина опозиції (і правлячої партії) заступилася за су. З’явилися голоси з-за кордону, які критикують замах на антикорупційні органи, є й ті, які захищають недоторканність суду. У розпал другої хвилі пандемії Україна зіткнулася з найсерйознішим політичним конфліктом з початку правління команди Зеленського.

Суд і корупція

Подання в КС запиту, чи відповідають дії антикорупційних органів Конституції, внесла група з 47 депутатів. В основному з проросійської опозиційної фракції за життя (ОПЗЗ) і групи За майбутнє, пов’язаних з олігархом Ігорем Коломойським. Суд поставив під сумнів, що підпорядковані виконавчій владі органи (такі як НАЗК та НАБУ) можуть карати за порушення у поданих політиками та посадовими особами (і суддями) деклараціях про майно.

Структури українських антикорупційних служб розпорошені. НАЗК взагалі займається збором і перевіркою майнових декларацій. НАБУ та інші органи, наприклад Спеціальна антикорупційна прокуратура, вже безпосередньо займаються проведенням оперативної роботи проти корумпованих чиновників. Компетенції в цьому відношенні також мають державне слідче управління, Поліція, СБУ, прокуратура, Вищий антикорупційний суд, Агентство з розшуку та управління активами, а також податкові органи.

– Це нищівний провал антикорупційної реформи в Україні. Ми сподіваємося, що законодавці не проігнорують цю ситуацію, і в України буде шанс отримати державний апарат без корупції, – заявив Олександр Новіков, глава НАЗК, відразу після рішення КС.

Боротьба з корупцією в Україні – це не тільки один з напрямків діяльності держави. Це ключове питання його корекції і життєво важлива проблема для більшості українців. Корупція і почуття несправедливості, пов’язані з нею, були однією з головних причин обох українських революцій. Вона також є предметом найбільшої заклопотаності західних союзників України. Це за умови, що боротьба з корупцією буде вестися чесно і під наглядом ЄС, і МВФ. Останній позичає Києву гроші. В даний час ведуться переговори про черговий транш обіцяного Україні кредиту від МВФ.

Кредит на $5 млрд. вкрай необхідний для для торпедованої коронавірусом української економіки. Україна повинна до кінця року виплатити $5 млрд. зобов’язань з боргу на загальну суму $120 млрд. Найближчий транш кредиту (прибл. $700 млн.) буде потрібний для реструктуризації цього боргу. Тим часом МВФ вже стривожився і дипломатично припустив, що боротьба з корупцією повинна бути продовжена. Відреагував і Брюссель. Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба визнав, що зрив системної війни з хабарництвом загрожує позбавленням України безвізового в’їзду в країни ЄС. Що було б катастрофою для мільйонів українців, які живуть з роботи в ЄС – в основному в Польщі.

Приватне право

Після 12 годин кризи за розпорядженням уряду НАЗК розблокував доступ до декларацій про майно. Однак проблема все ще існує. Бо виявляється, що рішення суду заважає призначенню на пости переможців нещодавніх локальних виборів. Відповідно до закону, вони повинні пройти антикорупційний контроль. Тим часом, органи, покликані до такої перевірки, юридично паралізовані. Наприклад, НАБУ нагадало, що до 27 жовтня 2020 р. у роботі слідчого відділу було порушено 110 кримінальних справ, в рамках яких слідчі розслідують близько 180 випадків умисного внесення посадовими особами недостовірної інформації в електронні декларації. Сім осіб, у тому числі три колишніх депутата, були оголошені підозрюваними, а 34 справи були направлені до суду. На 13 осіб було винесено рішення суду (6 вироків, на 7 осіб справу закрито з інших причин).

Рішення Конституційного Суду – удар по Зеленському. Об’єктивно, однак, слід визнати, що президентська команда весь минулий рік вела масштабну війну за контроль над антикорупційними органами. Послаблюючи їх. Були баталії про звільнення голови НАБУ. Потім САП. Раніше за дивних обставин був звільнений Руслан Рябошапка, людина з команди президента, призначена на посаду генпрокурора.

Конституційний Суд – це установа, яка на Україні покрила себе ганьбою і блокувала важливі реформи вже не раз. Бо ще за часів Леоніда Кучми. Вона також ніколи не була реформована. Сьогодні антикорупційні органи зазначають, що виявили порушення в майнових деклараціях чотирьох суддів Конституційного Суду. Голова суду Олександр Тупицький купив земельну ділянку в Криму вже після його анексії росіянами. Тим самим він вчинив вчинок негідний і заборонений українським законодавством – де-юре визнав російську окупацію, підписавши російський нотаріальний акт. І в Києві про це не повідомили.

Війна за мову

Президент Зеленський закликав до розпуску Конституційного Суду і призначення нового. Він вже встиг назвати суд місцем, де реалізуються інтереси олігархії і старих домовленостей. Апелюючи до своєї улюбленої риторики про вину «старих» політиків. Тільки це буде не так просто. З одного боку, суди не викликають великої симпатії серед українців. Їх вважають осередком патології і корупції. Це було видно хоча б під час демонстрації перед Конституційним Судом Києва. З іншого боку, частина опозиції вказує, що не можна віддавати головний суд під контроль влади. Що віщує довгу і складну боротьбу в парламенті. Упевнений, її ускладнить оголошений на сьогодні черговий вердикт Конституційного Суду. Цього разу за законом про українську мову. Суд вирішуватиме на закритому засіданні долю української та російської мов.

Запроваджений за часів Петра Порошенка закон мав стати культурним поворотом і гарантувати українській мові становище, гідне національної мови. Він визначає, наприклад, у відсотках, скільки російської мови можна використовувати в засобах масової інформації і т. по ідеї, закон покликаний підтримати побудову української національної ідентичності і відсікти себе від багатовікової русифікації. Однак вона була оскаржена, і якщо суд вважатиме її неконституційною, то Україні загрожує нова сторінка війни за ідентичність. Важливо відзначити, що противниками мовного закону є частина політиків, зі Слуги народу, і ставлення самого Зеленського до нього не зовсім однозначне. А це означає, що питання про реформу Конституційного Суду і боротьбу з корупцією буде вплетене в триваючу вже багато поколінь українську дилему ідентичності. Авантюра, безсумнівно, допоможе і екстремістським силам, і проросійським варіантам на Україні, і стане перешкодою для української співпраці із Заходом. Таким чином, її бенефіціаром може стати Москва.

Міхал Кацевич, ОК/belsat.eu

Більше матеріалів