«І ось після такої черги йому напишуть 70%?» В Москві кілометри людей перед посольством Білорусі

«Якщо я всю чергу тобі зніму, у мене місце в телефоні скінчиться! Тут на 3 кілометри людей!» – натхненно кричить комусь по відеозв’язку літній чоловік в самому кінці черги тих, хто прийшов проголосувати в посольство Білорусі в Москві.

Фото: Belsat.eu

Початок черги знаходиться біля входу в посольство на Маросейку, а потім нескінченний потік людей тягнеться через Вірменський провулок в сусідній Малий Златоустинський. Люди в черзі кажуть, що якщо так піде – а нові голосуючі все підходять і підходять – то скоро черга знову вийде на Маросейку і замкнеться кільцем, оточивши білоруське посольство.

Фото: Belsat.eu
Фото: Belsat.eu
Фото: Belsat.eu
Фото: Belsat.eu

«Мурашки по шкірі просто. Я стою і плачу», – розповідає жінка в білій панамі по телефону. У черзі багато хто не приховує емоцій, а коли підходиш взяти інтерв’ю, у людей на очах сльози від емоцій і очікувань.

Повз величезну чергу проїжджають машини, водії сигналять. З вікна однієї з машин хтось висунув великий біло-червоно-білий прапор. З іншого грає «Перемен Цоя». З третьої на вітрі розвивається офіційний прапор Білорусі. Люди плескають. З машини з біло-червоно-білим прапором вийшла жінка – вона привезла тим, хто стоїть у черзі на спеці, воду.

Фото: Belsat.eu

«І ось після такої черги йому напишуть 70%? – каже молодий чоловік поруч зі мною. – Чи зовсім що очманіли?» Він навчався на одному курсі в музучилищі з Марією Колесніковою. Каже, «Машка завжди посміхається – вона навіть колись перший іспит завалила, посміхалася».

Фото: Belsat.eu

«Такого не було ніколи! Слава Богу, народ прокинувся!» – каже жінка за 40, до якої я підійшла за інтерв’ю. Переважна більшість тих, хто прийшов голосувати, дивилися трансляції акцій протесту з білоруських міст. Та й зараз багато безперервно щось дивляться в своїх телефонах.

«Я була в Білорусі тиждень тому. Я плачу, я кожен день плачу, – від гордості – від того, що люди вийшли. Мене це сильно чіпає. Ця згуртованість людей просто так не закінчиться», – каже Анастасія, що стоїть в черзі з чоловіком.

Фото: Belsat.eu

Багато хто говорить про прекрасну Білорусь в майбутньому, про те, що суспільство вже почало змінюватися і зміни, що відбулися за час передвиборної кампанії, просто так не пройдуть.

«Суспільство неймовірно змінилося, – вважає Артем. – А ті, хто не прокинувся, ще прокинеться. З одного боку, зараз дуже тривожно, з іншого – я відчуваю гордість. Хочу для Білорусі свободи – свободи слова і свободи життя. Щоб ми були щасливі і жили гідно».

Фото: Belsat.euМолоді люди, що стоять у черзі, розповідають і про те, що змушені були виїхати з країни через економічні та політичні проблеми.

«Хотілося б розвитку, як в європейських країнах, щоб не було такої шаленої стагнації. Хотілося б повернутися назад. Дуже боляче дивитися, як людей б’ють на вулицях палицями наші ж люди. Мені складно далі говорити, тому що сльози накочують», – розповідає Еліна і плаче.

Фото: Belsat.eu

Про те ж говорять і ті, хто записався у волонтери і проводить незалежні екзитполи біля входу в посольство. Сім’я Анни переїхала до Москви через те, що більше півроку у її чоловіка не було роботи.

«Ми хочемо щось змінити. Хочеться повернутися додому і там розвиватися. Ми змушені були виїхати – в Білорусі ми не могли жити. Хотілося б, щоб в нашій країні можна було б жити хоча б так, як в Москві – різниця є», – каже дівчина і тут же тікає до тих, хто, проголосувавши, вийшов на Маросейку.

Фото: Belsat.eu

У черзі є і ті, хто прийшов віддати голос за Олександра Лукашенка. Чоловік за 50, який приїхав до Москви працювати, каже, що бажає удачі чинному президенту. «Він справжній президент, – міркує чоловік. – Я не підтримую того, що зараз відбувається – там туфта якась невизначена, а тут впевненість».

Складається враження, що сьогодні голосуючі за чинного президента, в меншості. У черзі дуже багато молоді, дуже багато людей з білими і червоними елементами одягу, у футболках з опозиційною символікою і з білими стрічками на руках.

Фото: Belsat.eu

«По-чоловічому треба було давно віддати владу, розповідає про своє ставлення до Лукашенка Алла. Їй за 40, вона прийшла голосувати з усією родиною. – Треба було гідно піти. Красиво б проводили, пили б весь день шампанське сьогодні».

Яскраві емоції від неймовірної кількості людей, надія, гордість, радість, сльози перемішуються тут, в черзі, з міркуваннями про те, що зміни не відбудуться прямо зараз. «Коли-небудь він все одно піде, але, може бути, не Цього разу», – зазначає Євген.

Фото: Belsat.eu

Ельдар і Ольга вже проголосували і стоять на Маросейку. «Є підозра, що наші голоси будуть не враховані, – каже Ельдар. – Чому? Тому що все залишиться як і раніше. Надія є, але віри немає». «Є! – перебиває його Ольга. – Мовчати більше не можна. Ось прямо до сліз – що ми всі згуртувалися і одним фронтом вперед!»

Про те, що щось змінилося, говорять і ті, хто брав участь в опозиційних кампаніях і протестах раніше. «Такого об’єднання людей заради однієї мети ми ніколи не бачили», – вважають вони.

Як розтягнулася черга в посольство. Знадобилося 14 хвилин, щоб її пройти. Фото: Belsat.eu

Поки я дописую цей текст, в 13 по Москві хвіст черги вийшов назад на Маросейку. Білоруське посольство опинилося в живому кільці.

Марія Макарова/ОБ, Belsat.eu

Новини