Дмитро Биков: Після Путіна прийде людина, яку ми не знаємо

ВІДЕО

Зміни в Росії відбудуться ще до кінця президентства Володимира Путіна, а сьогоднішні події в країні можна порівняти з «похмурим семиліттям» миколаївської епохи середини 19 століття. Про те, чим є сучасна Росія і що цікавить прогресивну молодь найбільше, в інтерв’ю «Белсат»напередодні свого візиту в Київ розповів російський письменник і публіцист Дмитро Биков.

– У Росії виросло ціле покоління, яке в своєму свідомому віці не знає Росії без Путіна. Кремль боїться цієї молоді?

– Кремль її боїться таким ірраціональним містичним страхом, яким минуле завжди боїться майбутнього. Це – ірраціональний страх на межі огиди. Але штука в тому, що, по-перше, Володимир Путін про цих людей поняття не має, він їх боїться теоретично, звідси справи «Нової величі», «Сіті» і так далі, а по-друге, ці люди невловимі. Вони хапають випадкових людей, а справжніх організаторів ситуації вони не бачать. А хто знав Леніна в 1915 році? Три людини.

Російський письменник і публіцист Дмитро Биков. Фото – Юлія Шабловська, belsat.eu

– Тобто після Путіна прийде несистемна людина?

– Прийде людина, якого ми не знаємо.

– Тобто він зараз не займає якусь посаду?

– Може, займає, але ми про це не знаємо. Ми ж не знаємо, які у них є підрозділи. Що ми знаємо про Центр «Е»? Що ми знаємо про механізми роботи Росгвардіі? Що знали про підрозділ Судоплатова (комісара держбезпеки НКВД – прим. Belsat.eu) більшість населення Росії? Нічого.

– Ви зараз говорите про людей, які знаходяться всередині цієї системи.

– Не знаю. Якщо чесно, я не бачу контури цієї системи. Я не знаю,як зараз керується Росія. Губернатори нічим не управляються – це я знаю. А хто керує – це питання.

«Для молоді влада – випадкова, нецікава перешкода»

– Ви багато спілкуєтеся з молоддю. Ви помічаєте серед цієї молоді настрій бунту?

– Це не настрій бунту. Бунт – це плоске явище, проти чогось.

– Проти влади.

– Влада для них – це випадкова, нецікава перешкода. Ворогом цих людей є смерть. Їх ідея – досягти фізичного безсмертя або розширити межі розумово активного віку. Їх ворог – клімат. Вони борються з іманентними грубими речами.

А уряд – це маленький не надто цікавий рудимент. Для кого Володимир Путін може представляти інтерес? Він і чисто людського, художнього інтересу не представляє. Мені було б нецікаво писати про нього роман. Який роман може бути про Путіна? А ось роман про цих людей можливий.

– З іншого боку, влада, Путін, Кремль – це зрозуміла відчутна форма, проти якої можна протестувати. Це як уособлення правлячої системи в Росії.

– Всі виступають не проти системи, всі виступають проти циклічності російської історії. Це вічне повторення циклу всім набридло.

Фото – Юлія Шабловська, belsat.eu

«Літератури немає, все люди майбутнього сидять або виїхали, і розпач»

– З яким періодом російської історії ви б порівняли сьогоднішні події?

– Абсолютно однозначно з 1848-1855 так зване «похмуре семиріччя» миколаївської епохи. Літератури немає, все люди майбутнього або сидять, або виїхали, концентрація і консервація – з останніх сил, розпач на верхах, відчай в низах. Потім виходить книга Некрасова «Вірші», і починаються зміни.

Ми стоїмо на порозі відродження. Темні століття позаду, нові – ренесанс – попереду. Зверніть увагу, що персонажі типу Гаррі Поттера, завжди з’являються в темні століття, як обіцянка світлих часів. Як Христос між античністю і відродженням, як Гамлет і Дон Кіхот між відродженням і просвітою, як Остап Бендер між 20-ми і 60-ми роками. Уже через п’ять років буде смішно згадувати, що був якийсь Трамп, брекзіт, ІГІЛ. Людство стоїть на порозі великої модернової революції, яка до кінця цього століття призведе до досягнення безсмертя.

– Дмитро Львович, є такий вислів: кожен народ має той уряд, на який заслуговує. Ви згодні з цим?

– Згоден.

Фото – Юлія Шабловська, belsat.eu

– Що не так російським народом? Я не хочу нікого образити. Така ситуація є в багатьох пострадянських країнах: корумпована влада, авторитаризм і так далі.

– Це все називається трайбалізм. Це нормальний відкат після появи свободи. Свободу дали, потім з’являється якийсь Юліан Відступник, який на короткий час воскрешає минуле і це минуле здається вічним. Потім Юліана Відступника змітає рух історії.

– Але свободу дали 30 років тому.

– А не швидко все робиться. Я думаю, що в межах 40 років, як сказано у Мойсея. Чи не для того, щоб раби вимерли, а щоб вільні народилися і виросли.

З іншого боку, що означає влада? Чим володіє Путін? Чи можна керувати Росією в режимі ручного управління? Ні звичайно. Росія абсолютно некерована країна, вона давно розвивається сама. Податки платять піддані для того, щоб влада не лізла в їхні справи, щоб вона їм не заважала. Вона заважає і намагається керувати, але не може цього робити.

Скоро ця видимість буде тихо знесена рухом часу.

– Це висловлювання початку 19 століття, і воно стосувалося Росії. Що змінилося в Росії з того часу?

– Нічого. Прогрес є тільки в одному – все прискорюється: подорож, зв’язок, пошта. А моральний прогрес дуже проблематичний. У Росії багато в чому, не те що з 19, а з 16 століття не так вже й багато змінилося. Радикальні зміни приніс Петро. Зараз ми чекаємо нового Петра.

Фото – Юлія Шабловська, belsat.eu

«По телевізору показують фрік-шоу для дурнів»

– Росіяни в регіонах не задоволені владою.

– Вони її не потребують, ось що найстрашніше. Те, що вони не задоволені – це півбіди. Вони її ігнорують.

– Зате влада не ігнорує їх.

– Не ігнорує, але що вона може?

– Може обмежувати їх права, хоча б.

– Не може. Тому що в Росії обмеження цих прав відбувається на зовнішньому рівні, а життя відбувається на внутрішньому, прихованому, таємному. Справжнє російське життя – це не те, що показують по телевізору.

По телевізору показують фрік-шоу для дурнів. А справжнє російське життя відбувається в університетах, наукових центрах, видавництвах. І це дуже захоплююче.

– 2024 рік – це вирішальний рік для Росії чи ні?

– Багато хто вважає, що все зміниться до 22 року. Я згоден з цією точкою зору. 2024 рік нічим не відрізняється від інших років. Справжні зміни в Росії відбулися не в 53 році, коли помер Сталін, а в 49-му, коли почалися «зеківські повстання». Зміни відбуваються, коли люди перестають боятися. Зараз цей страх набагато менше, ніж 10 років тому.

– Але цей страх присутній.

– Звичайно. Жити-то хочеться. Я завжди, коли перетинаю кордон, чекаю, що мене на ньому затримають. Це досвід живе в генах, а людина повинна не залежати від свого досвіду. Великий сценарист Валерій Фріт, який був лагерником, розповідав, що під час лісоповалу, щоб на тебе не впало дерево, лісоруби кричать: «Бійся!».

«Бійся!» Може стати девізом будь-якої розумної людини. Бійся, але дій.

Повну версію інтерв’ю дивіться у відео вище і на нашому Youtube-каналі «Вот Так».

Читайте також:

Розмовляв Денис Шпігов belsat.eu

ДИВИСЬ ТАКОЖ
Коментарі