Чи Лукашенко сяде за «круглий стіл»?

Руслан
Шошин
Журналіст польської газети «Rzeczpospolita»

Білорусів, які борються за свободу, підтримали колишні лідери польської профспілки «Солідарність». Їх перемога свого часу стала можливою завдяки компромісу з комуністичним режимом.

У понеділок редакції польських ЗМІ отримали лист від 14 колишніх видатних діячів профспілки «Солідарність», який призвів до падіння комунізму в Польщі і призвів до розпаду Радянського Союзу. Звернення трьома мовами «До друзів білорусів» – польською, англійською, білоруською та російською мовами – опублікував щоденник Rzeczpospolita.

– Пам’ятаючи власний досвід і досвід багатьох поколінь, які боролися за вільність, ми говоримо ясно і чітко, що громадяни Білорусі не одні і не можуть залишитися самотніми в боротьбі. Підтримка незалежної, вільної і демократичної Білорусі – моральний обовʼязок сучасних демократичних лідерів. Нехай летить «Солідарність» від усіх громадян світу, а стіни заваляться, – написали вони.

Серед підписантів легенда «Солідарності» Лех Валенса – звичайний електрик, який очолив профспілку і повів за собою тисячі польських працівників і був політичним в’язнем. Пізніше він отримав Нобелівську премію миру і став президентом (1990-1995). У списку і Лешек Бальцерович, який після демократичних змін проводив сміливі і дуже болючі економічні реформи, був міністром фінансів і главою Нацбанку Польщі. Багато хто критикує його за ці реформи, але чи була б без його сміливих кроків Польща там, де сьогодні? Підтримав білорусів і заступник голови польського Сенату (вища палата парламенту) Богдан Борусевич, також колишній політвʼязень. Інший колишній вʼязень совісті і діяч «Солідарності» – Адам Міхнік, головний редактор великого видання Gazeta Wyborcza.

Круглий стіл, Польща, 1989 рік. Фото з архіву «Белсат»

Тепер можна нескінченно перераховувати поляків, які боролися проти комунізму, яких ганьбили і замикали у в’язницях, але які знадобилися вільній Польщі і стали успішними людьми. Це приклад для тих, хто сьогодні бореться з режимом Лукашенка, тому що їм є до чого прагнути.

Своє звернення до влади Білорусі можуть опублікувати і колишні польські комуністи або їхні діти. Їм вистачило мужності сісти за круглий стіл з представниками демократичної опозиції в лютому 1989 року. Розмовляли аж до початку квітня. Всього в тих історичних і вирішальних розмовах брали участь понад 700 осіб. Завдяки їм вже в червні 1989-го відбулися відносно вільні вибори до парламенту. Польські комуністи пішли на спокійну пенсію, не пролилася кров.

До речі, в 2017-му головний редактор «Народної волі» Йосип Середич після зустрічі з Лукашенком говорив мені, що пропонував йому круглий стіл, схожий на той, який відбувся в Польщі. Ще не пізно послухати Середича.

Більше матеріалів