Віталій Портников Чому ненависть Трампа до України – раціональна?

Публіцист, телеведучий

Те, що американський президент Дональд Трамп ненавидів Україну з перших днів свого перебування на посаді глави держави може здатися сенсацією хіба що тим американцям, хто ніколи не цікавився зовнішньою політикою своєї країни і дізналися про Україну тільки після публікації стенограми телефонної розмови Трампа з українським президентом Володимиром Зеленським.

У статті з The Washington Post дивує не ця ненависть, а здивування американських чиновників, які ніяк не можуть зрозуміти причин «ірраціональної» ненависті Трампа.

Україна лише перепона

А ненависть ця є цілком раціональною. Трамп справді – і він ніколи не приховував цього ані під час передвиборної кампанії, ані після неї – хоче домовитися з Путіним. Війна в Україні та анексія Криму – серйозна перешкода для «угоди» з російським президентом. І з точки зору настроїв американської політичної еліти, і з точки зору громадської думки.

І справа навіть не в тому, на кого Трамп покладає відповідальність за цей конфлікт, може навіть для нього це не є дуже важливим. Справа в тому, що не можна любити перешкоду.

Трамп справді цінував свого колишнього главу передвиборного штабу Пола Манафорта, який був відомий своїми тісними зв’язками з колишнім українським президентом Віктором Януковичем і верхівкою Партії Регіонів. Манафорт «погорів» через Україну та на додачу скомпрометував Трампа. І справа навіть не в причетності українського керівництва до краху Манафорта, який активно боровся проти України ще на етапі передвиборчої кампанії Трампа, але в самому факті зв’язку цього краху і цієї країни.

Волкер – перша і не остання жертва скандалу Трамп-Зеленський

Трамп насправді призначив своїм першим помічником з національної безпеки Майкла Флінна, який не приховував своїх тісних зв’язків з Кремлем і навіть був присутній на святкуванні 10-річчя пропагандистського телеканалу Russia Today, де опинився поруч з самим Путіним. Те, що Флінн обговорював з російським послом в США можливість скасування антиросійських санкцій, які були запроваджені через Україну – теж правда. І те, що Трамп був змушений відправити Флінна у відставку не тому, що сам цього хотів, а тому, що Флінн став фігурантом одного з перших гучних скандалів в його адміністрації – теж правда.

Одна нелюбов на двох?

Так з якого дива Трампу любити Україну? За великим рахунком, його особисте ставлення до цієї країни не сильно відрізняється від ставлення Володимира Путіна.

Путін ненавидить Україну просто за те, що вона існує і ще не стала частиною або сателітом його держави.

Трамп ненавидить Україну за те, що вона стала прикрою перешкодою для його можливої ​​«угоди» з Путіним і спільного протистояння китайській економічній експансії. Можна сказати, що обидва політики живуть у світі власних ілюзій, але саме вони ухвалюють рішення, які визначать наше найближче майбутнє.

І в цьому сенсі ще однієї ілюзією було б вважати, що Трамп раптом полюбить Україну, коли познайомиться із Зеленським. Тому що справа зовсім не в Зеленському або в Порошенку, а в Україні як такій.

Але ілюзією є і те, що особиста ненависть Трампа може стати фундаментом американського ставлення до України. Не може. Тому що Трамп, на відміну від Путіна – не тільки людина, яка ухвалює рішення. Це ще й інституція президента, яка взаємодіє з іншими інституціями. Саме завдяки цьому Сполучені Штати весь час перебування Трампа на посаді президента допомагали Україні і не виявляли прихильність до Росії.

Пригоди «шахового короля»: Зеленський летить до Нью-Йорка

Співпраця не з Трампом-кандидатом, а з Трампом-президентом

Намагатися зачарувати Трампа, як це робив Зеленський під час горезвісної телефонної розмови – невдячна і безглузда справа. Трампу все одно, хто там на іншому кінці дроту. Йому потрібно перемогти на майбутніх виборах і, нарешті, домогтися «угоди» з Путіним. Можливо, він навіть вважає, що під час другого терміну тут не буде перешкод.

Але з Трампом – президентом США потрібно і можна співпрацювати. Не допомагати Трампу-кандидату, а співпрацювати з Трампом-президентом у всьому, що стосується допомоги Україні і стримування Росії. І залучати до цієї співпраці інші американські інституції – конгрес, держдеп, Пентагон, громадянське суспільство, медіа. Тому що тільки так можна перетворити антипатію Трампа на дружні наміри.

День протестів, Зеленський і Кремль

Якщо українському президенту вдасться втриматися від спокуси «підіграти» американському колезі, Київ переживе цей період роздратування Трампа, скільки б він не тривав.

Але якщо спокуса виявиться більш сильною, ніж здоровий глузд, Україна ризикує викликати роздратування вже не тільки у Трампа, але у всієї політичної Америки.

Волкер в Києві, Лавров в Гавані. Що на цей раз ділять США і Росія?

Віталій Портников для belsat.eu

ДИВИСЬ ТАКОЖ
Коментарі