Чи просив метрополит Кондрусевич прах Калиновського у Литви?

Чи звертався католицький архієпископ, митрополит Тадеуш Кондрусевич до литовсьої влади з проханням передати Республіці Білорусь частину останків Кастуся Калиновського і при чому тут екс-міністр закордонних справ Білорусі Петро Кравченко?

Цілий тиждень не вщухають баталії навколо теми перепоховання Кастуся Калиновського. Звичайній людині не вистачило б часу розібратися в багатьох заявах, висловлюваннях і зверненнях, серед яких немає, мабуть, головного: голоси офіційного Мінська. А саме від позиції влади Білорусі залежить, повернуться останки героя найближчим часом в Білорусь або знайдуть свій спокій у Вільнюсі. Не розв’язала справи і розмова керівників Білоруської та литовської дипломатії в Нью-Йорку. Лінас Лінкявічюс запросив Володимира Макея на урочистості перепоховання до Вільнюса. Що точно відповів Володимир Макей, невідомо.

Олександр Лукашенко – єдина людина, яка сьогодні в змозі змінити хід справи з перепохованням останків Кастуся Калиновського. Немає навіть тіні сумніву, що без звернення офіційного Мінська Білоруський національний герой знайде свій спочинок в каплиці повстанців на Віленському кладовищі Роси, як це і було заплановано раніше.

Коментує Аудронюс Ажубаліс, член Сейму Литви, партія «Християнські демократи», міністр закордонних справ Литви (2010-2012):

«Ми не отримали офіційного запиту з Мінська, так що немає і про що дискутувати. Адже яким би не був режим, він відповідальний за якийсь порядок і може дати якісь гарантії того, що було б з останками, якщо Литва прийняла б рішення про передачу».

Офіційну позицію Литовської Республіки озвучив для «Белсата» віце-канцлер уряду Литви Дейвідас Матуленіс:

«Ми ніяких переговорів не починали з цього питання, офіційна влада Білорусі також не зверталися до нас. Ми отримали звернення інтелектуалів сусідньої країни, а також, наскільки я розумію, відбувалася дискусія між костелом Литви і Білорусі».

Що стосується ролі білоруського костелу в справі повернення останків Калиновського в нашу країну, то є істотні розбіжності думок. Литовський віце-канцлер стверджує, що білоруський католицький костел вів розмови з представниками Литовського костелу. Інший депутат литовського Сейму, Мантас Адоменас, на питання, хто почав діалог про повернення Калиновського В Білорусь, взагалі робить сенсаційну заяву:

«Наскільки я знаю, перше звернення було від Мінського архієпископа Тадеуша Кондрусевича: передати частину тіла або частину останків. Обговорення почалося, мені так здається, тоді, коли звернувся архієпископ Мінський. Це було кілька місяців тому. Після цього всім потрібно якийсь час, щоб дозріти.

Офіційний представник білоруської католицької церкви каже, що це якась помилка. Коментує прес-секретар, ксьондз Юрій Санько:

«Митрополит такого звернення не направляв, я можу вас стовідсотково в цьому запевнити. Весь час є зв’язок з архієпископом Грушасом (архієпископ Литовського католицької церкви. – прим. «ПрjСвsту»), який також говорить, що це не справа Церкви, це справа держави. Метрополит, я на 100 відсотків в цьому впевнений, з такою справою не звертався. До метрополиту приходила наша інтелігенція, вони розмовляли. І може, наша інтелігенція в розмовах послалася на метрополита, що митрополит не проти, якщо буде таке питання? Ми в будь-якому випадку підтримаємо, яке б не було рішення. Були в метрополите представники, навіть кілька разів, колишній міністр (закордонних справ Білорусі) Кравченко. Він також піднімав це питання. Вони розмовляли з ним, але я на 100 відсотків упевнений, що метрополит не стасував ніякого листа і не писав».

І якщо в історії з білоруським костелом є хоч якась конкретна позиція: митрополит підтримає будь-який результат справи, то з владою Білорусі ніякої ясності немає. Немає ні однозначного «ні», ні хоч якогось натяку на «так». Майже не помітні голоси прозвучали тільки з боку двох депутатів Палати представників.

Ігор Марзалюк в коментарі «Нашій Ниві» назвав Вільнюс містом білоруської мрії і додав, що Калиновський повинен залишитися там. А ось його колега – Валерій Воронецький, депутат і колишній заступник міністра закордонних справ – у своєму «Фейсбуці» називає Білорусь мамою, яка завжди готова прийняти своїх любих дітей.

Коментує Володимир Орлов, письменник, історик:

«Ми спостерігаємо дуже активну дискусію, в яку на різному рівні залучені тисячі, якщо не десятки тисяч людей. Ця дискусія дуже важлива, так як вона приваблює все нових і нових людей до роздумів про масштаб особистості Калиновського».

Володимир Орлов – один з тих, хто звернувся до Литовської влади з проханням передати останки Калиновського Білорусі. Зараз таке ж звернення він і його однодумці збираються направити владі Білорусі. Але мало хто вірить, що це може хоч якось вплинути на офіційне мовчання.

Філолог і педагог Лявон Борщевський вважає, що «без влади тут не обійдеться. Неможливо перевезти останки і організувати перепоховання без участі урядової комісії. Сьогоднішній уряд, як мені здається, цим займатися не буде».

Для Олександра Лукашенка в умовах напружених відносин з Кремлем і прихованої торгівлі про поглиблення інтеграційних процесів з Росією урочисте перепоховання Калиновського в Білорусі могло б стати сильним ходом конем. Цей чин одночасно сприяв би потепління відносин з Литвою, зіпсованим будівництвом Білоруської АЕС, і допоміг би обганяти імідж серед частини білорусів перед виборами, а для сусідів – засвідчив би більшу незалежність політики Мінська від Москви. Але мінуси такого кроку поки як мінімум врівноважують все вище перераховане.

Ігор Кулей/ОБ

Сюжет вийшов у програмі «ПроСвіт» 27. 09.19

 

ДИВИСЬ ТАКОЖ

Новини