Олександр Федута Бог ховається в процедурі? Патріарх УПЦ проти Томосу


Колумніст belsat.eu про черговий «запрограмований» скандал в Україні

Почесний патріарх Київської митрополії Православної церкви України Філарет (Денисенко) згадав про своїх патріарших права і оголосив про скликання Помісного собору Української православної церкви Київського патріархату, щоб на ньому скасувати рішення про створення єдиної автокефальної Православної церкви України.

Ви щось розумієте? Ні? Я теж не готовий вдаватися в тонкощі релігійного життя українських православних, але ось на деякі політичні аспекти того, що сталося, власне до релігії відносини не мають, я б увагу звернув.

Почесний патріарх Київської митрополії Православної церкви України Філарет (Денисенко). Фото Pyotr Sivkov/TASS

Ще коли тільки-тільки починалася боротьба за Томос, я писав про те, що ініціатива настільки рішучих змін в релігійному житті виходила, можливо, від віруючих, але все-таки від мирян. Причому від мирян, які займали серйозні державні пости. Деякі з них, як, скажімо, президент Петро Порошенко, були до того моменту парафіянами Української православної церкви Московського патріархату. Інші займали менш значущі посади, але і до православ’я відношення не мали, вважаючи за краще молитися в храмах та інших молитовних будинках, скажімо, деяких протестантських церков. Одним словом, вся інтрига за видачу Томосу для України виходила від української держави, і не будь цієї державної ініціативи, і не підкріпи її вкрай невдала навколоцерковна дипломатія Москви, віз і нині був би там, де йому належало.

Президент України Петро Порошенко (ліворуч), спеціальний посланник Вселенського Патріарха Митрополит Франції Еммануїл і глава Української православної церкви Київського патріархату Патріарх Філарет на церковній раді пл нагоди створення незалежної української православної церкви. Україна, 15 грудня 2018 року. Фото Mykhailo Markiv прес-служба президента України / роздавальний матеріал через Reuters

Але історія не терпить умовного способу. Вселенський патріарх Константинопольський томос вирішив видати, внаслідок чого відступати було нікуди. Деяка кількість парафій УПЦ Київського патріархату і ще менше – набагато менше – УПЦ Московського патріархату – вирішили об’єднатися в цю саму ПЦУ під радісний сплеск державної пропаганди про те, що вже тепер-то українське православ’я в надійних руках.

Але вибори глави світської української держави закінчилися саме так, як вони закінчились. Почесний патріарх ПЦУ Філарет демонстративно був присутній на з’їзді партії Юлії Тимошенко «Батьківщина», недвозначно даючи зрозуміти не стільки, на чиєму боці він виступає, скільки на чиєму боці не виступає. Тобто, Тимошенко – вона сама по собі, але кандидата в президенти Порошенко найвпливовіша фігура незалежної від Москви православної церкви України підтримувати не стала. Можливо, тому, що держава зробила все, щоб знизити його власний статус, передавши кермо влади ПЦУ в руки більш молодого і податливого ієрарха.

Хто-небудь після цього став би сумніватися в тому, що 90-річний Патріарх, Герой України, людина владна і рішуча, спробує повернути втрачене? Я не сумнівався ні хвилини. І не я один, втім.

Порошенко пішов з посади президента – Філарет (Денисенко) намагається повернутися на колишній пост. Шлях один: він взявся довести, що рішення про ліквідацію Київського Патріархату не було. Був збір підписів за це рішення, але Собору – не було. Не за процедурою, стало бути. Неправильно. Неканонічно.

Цей скандал буде покруче будь-якого антикорупційного скандалу, пов’язаного з ім’ям Порошенка і його оточення. Патріарха не приборкаєш.

Президент України Володимир Зеленський. Фото REUTERS/Francois Lenoir

Проблема однак набагато серйозніша, ніж можна подумати. Незрозуміло, що в цій ситуації робити новому главі української держави. Володимир Зеленський не може перешкодити Філарета в його діях хоча б тому, що Філарет від світської влади формально ніяк не залежить. Крім того, скандал підриває авторитет головного опонента Зеленського – Петра Порошенка у питанні, яке, здавалося б, вважався вирішеним раз і назавжди – питанні томосу.

Але, з іншого боку, і підтримати Філарета – двічі розкольника українського православ’я – Зеленський не може, оскільки ейфорія від отримання томосу охопила в Україні велика кількість людей – в тому числі, тих, хто у другому турі президентських виборів голосував за Зеленського.

Загалом, куди не кинь, усюди клин. Погано.

Не варто світській владі лізти в такі делікатні питання, як життя релігійних громад. Священнослужителі нехай самі один з одним розбираються. І Господь їм на допомогу. А президентам України – що колишньому, що нинішньому – зараз ніхто не допоможе. Думати треба.

Олександр Федута/ОБ, belsat.eu

ДИВИСЬ ТАКОЖ
Коментарі