Білоруси втрачають довіру до правоохоронців. Як їм з цим жити далі?

Тортури в РВВС і за гратами, войовничі заяви Лукашенка і міністра оборони, техніка проти мирних людей – все це ще більше розпалює недовіру суспільства до правоохоронних органів. Наскільки проблема глибока, чи можливо виправити цю проблему і яким чином? Про це і не тільки ми поговорили з українським політологом Євгеном Магдою.

Мінськ, Білорусь. 9 серпня 2020 р. Фото: Belsat.eu / Vot-tak.tv

Ви стежили або стежите за тортурами, які відбувалися під час розгонів протестів і в ізоляторах в Білорусі?

Коли я включався в ефір «Настоящего времени», показували, як б’ють затриманих в Жовтневому РВВС. Мені по-людськи було важко коментувати. Я уважно стежу за ситуацією в Білорусі. У мене немає ніякої ідеалізації Лукашенка, але я не розумію логіки таких дій. Можна якось пояснити логіку застосування сили під час акцій протесту, але побиття затриманих тільки підриває довіру до влади. Це класичний приклад дій, що мають подовжений ефект, який буде і далі зберігатися.

Олександр Лукашенко заявив, що 60% фото побиття – фейк.

Навіть якщо один відсоток цих фотографій правдивий, то це дуже серйозна проблема. Відомо, що кількість силовиків в Білорусі на тисячу населення набагато вище, ніж в інших країнах Європи. Наприклад, в 2,5 рази вище, ніж в Україні. Це створює ефект протистояння між силовиками і народом. Я думаю, що це є і буде серйозною проблемою для білоруської влади.

Дивлячись з останніх висловлювань і подій, уряд сподівається вже не тільки на силовиків. Наприклад, міністр оборони Віктор Хренін заявив про те, що протестувальники «матимуть справи з армією».

Заява міністра оборони –це одне, а практика – зовсім інше. Якщо армія почне виконувати міліцейські функції, то це не демонстрація сили Лукашенка і його оточення, це скоріше демонстрація його слабкості. Це означає, що тієї високої кількості правоохоронців просто недостатньо. Але ж Білоруська армія –це такі ж громадяни Білорусі, які на термін служби одягнені у військову форму. Виростає ймовірність того, що хтось із військових переходитиме на бік протестувальників, хтось відмовлятиметься виконувати подібні накази. Можливо, це зараз здається фантастичним сценарієм, але такі події розвивалися в багатьох країнах. Розраховувати, що всі військові будуть зберігати себе так, як бачить це Міністр оборони, я б не став.

Ті заяви, які робить Лукашенко, ті дії силовиків і самого Лукашенка – чи можна сказати, що тут є російський слід?

Мені цікаво порівнювати різні заяви. Я порівнюю заяви Лукашенка під час президентської кампанії, коли він показував себе головним захисником незалежності Білорусі, з нинішніми. У мене таке враження, що їх роблять різні люди. Я допускаю, що їх формують вже російські політтехнологи, які приїхали в Білорусь разом з російськими журналістами. Позавчора в Гродно заяви були підкреслено войовничі. Я не думаю, що це допомагає знайти спільну мову з власними громадянами.

Затримання біля готелю “Ювілейний”. Мінськ, Білорусь. 10 серпня 2020 р. Фото: Аліса Гончар / Belsat.eu

Чи можливо ще відновити довіру громадян до нинішньої влади?

Олександр Лукашенко виграв би політично, якщо в контексті конституційних змін, про які він говорить, торкнувся б питання повернення до гонитви і біло-червоно-білого прапора. Якщо дивитися технологічно, то повернення не зменшило б протести, але створило б підстави для взаєморозуміння. Тепер же у мене таке враження, що Лукашенко сприймає будь-які спроби компромісу як свою слабкість. Він діє у своїй звичайній політичній манері, але не виходить з політичної кризи, тільки поглиблює.

Сьогодні проти мирних протестів ми бачимо силовиків з технікою. Це дійсно нерозуміння ситуації або умисні дії в бік посилення режиму?

Не хочеться прогнозувати посилення режиму і говорити про поліцейську державу. Це нагадує, коли полум’я намагаються погасити газом або паливом. Якщо закручувати гайки, то рано чи пізно різьблення зірве. Влада Білорусі діє в парадигмі того, що 26 років Лукашенко президент, його авторитет з боку колективної позиції білоруської влади непохитний. Ваші білоруські колеги мені говорили про те, що є таке відчуття, що Лукашенка шкодують, недостатньо його інформують. Він не може відповідно відреагувати на подібний виклик.

Тому зараз довіра суспільства все більше і більше підривається, спроб підвищити його Євген Магда поки що не бачить.

«Очевидно, що в цій ситуації Лукашенко не відступить, щоб розголосити свою 80-відсоткову перемогу. Відновлювати довіру потрібно іншими діями, наприклад, зміною Конституції, демократизацією життя. Закручування гайок не призведе до позитивного сценарію».

Марія стоїть на колінах перед ОМОНом. Фото: Belsat.eu

Нова влада – автоматична довіра до правоохоронців?

Це залежить від того, коли відбудуться вибори, результати яких визнає більшість білорусів і міжнародне співтовариство. Сказати, що є якийсь період, за який довіра відновиться, не можна. Це питання до самих білоруських громадян. В Україні після Революції Гідності виникла патрульна поліція. Це хороший елемент довіри, але у нас є багато проблем у цьому сенсі. Це при тому, що Революція Гідності у нас сталася 6 років тому. І все одно довіра до поліції набагато нижче, ніж ми б того хотіли.

Які заходи може вжити нова влада, щоб громадяни почали довіряти правоохоронним органам?

Технологічно питання довіри вирішується (згідно з українським досвідом та досвідом інших держав) завдяки іншій формі та іншому принципу формування. Наприклад, слід заборонити силовикам надягати балаклави на будь-яких акціях. У нас же під час Революції Гідності звучало гасло «міліція з народом». Я скажу, що він дав певний ефект. Але в першу чергу допоможе зміна принципу формування, інша форма і відсутність анонімності, яка може породжувати злочини.

А якщо змінити назву – міліцію на поліцію, наприклад?

Просто зміна назви нічого не дасть. Потрібно міняти принцип, а не назву. У комплексі цей ефект можливий, але хочеться убезпечити від занадто високих очікувань, що відразу все станеться. Чим пізніше в країні починаються реформи, тим важче вони йдуть. В Україні на демократичних виборах до влади прийшла людина, яка слабо відповідає тим вимаганням, які стоять перед державою. Тому потрібно розуміти, що зміни – це постійний процес. Зміни повинні починатися від кожного громадянина, щоб люди не очікували, що щось зміниться і все.

Діана Роткевич/ОБ, Belsat.eu

Новини