«Били до непритомності – по обличчю і геніталіям, погрожували викинути за Куропатами». Мінчанин – про знущання силовиків

29-річного електромонтажника Юрія Шафранського затримали після недільного маршу 27 вересня біля станції метро «Уруччя». На чоловіка накинулися люди в балаклавах, побили до непритомності, а пізніше, щоб розбудити, вилили на обличчя відро холодної води. Вимоклого і в крові, його закрили в карцері на Окрестина. Дружина з дитиною три дні безрезультатно шукала главу сім’ї. Юрій розповів belsat.eu про 15-денний арешт і знущання силовиків над протестувальниками.

Юрій Шафранський. Фото з особистого архіву

Мінчанин Юрій Шафранський повертався додому з недільної ходи 27 вересня. Чоловіка схопили в Уруччі, куди дійшла колона. Близько 19 години люди почали розходитися. Юрій йшов у бік “Макдоналдса”. Зненацька з-за спини почув крики, що потрібно тікати. Обернувшись, за двісті метрів він побачив людей з кийками, які з лісу бігли в його бік.

Чоловік побіг, але його повалили на землю омонівці в балаклавах, які вискочили з буса, що проїжджав повз.

Юрій розповідає, що не чинив опору і просив не бити, проте слова не діяли на силовиків. Мінчанину наділи на руки кайданки і відвели в бус. Разом з Юрієм затримали ще двох хлопців, які йшли ззаду.

«Бус поїздив по району хвилин сорок і зібрав всіх самих побитих: у кого була голова розбита, у кого порване вухо, у кого лопнула барабанна перетинка. Всім відмовили в лікарській допомозі. Всього в бусі виявилося вісім осіб, яких завезли в Центральне РУВС».

Протести в Білорусі. Серпень-вересень 2020 г. Фото: Леся Пчолка

Омонівці продовжили знущатися над затриманими і в автобусі. Юрія поклали на підлогу і почали бити по обличчю і голові. У чоловіка знайшли телефон і вимагали назвати пароль, проте Юрій, як сам каже, заплющився і мовчав. Від ударів він втратив свідомість.

Вже зі слів свідків, що були в автобусі, він дізнався, як його будили – давали понюхати нашатир, ставили ноги на грудну клітку і били по обличчю і геніталіям, погрожували зробити клізму і викинути за Куропатами. Побиття не привело Юрія до тями, і силовики переключилися на інших затриманих.

Центральне РУВС

Вісім чоловік разом з Юрієм привезли в Центральне РУВС. Витягуючи з буса, чоловікові в обличчя вилили відро холодної води, після чого той опритомнів. Силовики були впевнені, що він прикидався, тому знову почали бити Юрія.

«Вони кричали, мовляв, чого нас обманюєш. Били сильно, У мене підкошувалися ноги, а вони мене тягнули, змушували йти, говорили, що буде гірше».

Затримання одного з співкамерників Юрія. Скріншот з відео

У відділенні Юрія поставили до стіни, а поруч на підлогу кинули телефон. У всіх затриманих взяли свідчення. У протоколі слідчий написав, що Юрій брав участь у несанкціонованому марші і чинив опір правоохоронцям. Єдине, що дозволили зробити – не погодитися з протоколом, каже співрозмовник.

«Я не погоджувався зі звинуваченнями, просив вказати, що мене били. На це мені сказали, щоб не проводився, тому що мене виведуть і ще дадуть. Я підписав протокол, що не погоджуюся з ним».

Окрестіна

Всю вісімку відвезли до ізолятора. Суд відбувся на другий день, чоловіки отримали 15 діб арешту. Незважаючи на сподівання про переведення в іншу в’язницю, де могли бути кращі умови, затриманих залишили в ізоляторі. Тут чоловіків містили в двох одиночних карцерах розміром 1,5 на 3 м – по чотири особи в кожному.

Юрій потрапив до ізолятора промоклий. Хтось був у шортах і майці. Так довелося сидіти 10 днів. Зовсім нестерпно стало, коли підселили бездомного, ділиться подробицями умов утримання мінчанин.

У карцерах постійно горіло яскраве світло. Води в крані і унітазі не було, змити екскременти дали тільки через день – принесли відро води. Пристебнуе до стіни ліжко в карцері не опускали протягом усього побуту, через що доводилося спати на голому бетоні. Всі сильно перемерзли, хтось застудив нирки, навіть висякатися не було у що, адже навіть не було туалетного паперу, згадує Юрій. Затримані просили допомоги у лікаря, але той відмовився робити що-небудь.

«Він запитував про скарги на здоров’я. Хтось говорив, що втрачав свідомість, хтось перемерз на бетоні, когось нудить, у когось розсічена голова і кров тече. Він нам сказав, що це не скарги».

Вразила співрозмовника belsat.eu ставлення працівників ізолятора, які не реагували на жодне прохання чи скаргу.

«Ми просили підстелити нам покривала, на що вони відповідали: вам не належить. Передачі складали біля дверей карцеру, щоб ми бачили, але не віддавали їх. Вранці виводили на обшук, купа передач лежала з теплими речами, але «вам не належиться».

Безхатченків міняли, один обгадився, його вели митися, приводили нового. У камеру заливали відро хлорки, півдня болото стояло. Вони самі до нас боялися заходити, бо сморід стояв. Вікна не було, ми не знали, коли день, коли ніч. Орієнтувалися по тому, коли їжу видавали. Єдине, що годували нормально».

«Марш гордості» 11 жовтня. Фото: Natalia Fedosenko / TASS / Forum

Барановичі

Після десяти днів в ізоляторі всіх перевезли в Барановичі. Юрій розповідає, що їх швидко розбудили перед сніданком, віддали зіпсовані передачі, які лежали під дверима карцера, і посадили в автозаки. Куди везуть, не сказали. Про те, що чоловіків перевезли в Барановичі, вони дізналися на місці від начальника.

Перший день, за словами співрозмовника, умови були прийнятні: дозволили піти помитися, в камері можна було курити, передачі – щодня. Давали папір, ручки, кросворди, виводили на прогулянку. Однак наступного дня приїхала перевірка зі столиці.

«Нам тільки сказали, що серйозна перевірка з Мінська, потрібно призначити чергового по камері. І все, на наступний день все змінилося. Забрали ручки, заборонили курити, лежати і сидіти на матрацах. Перестали світло вимикати. Передачі – тільки по четвергах. Єдине – залишили прогулянки, коли 10 хвилин, а коли і 40 дозволяли. Ну і хоча б унітаз змивався і холодна вода в крані була».

Ховали від рідних, щоб не скаржилися

До арешту чоловіки не були знайомі. Юрій зазначає, що бійці ОМОНу під час затримання називали їх «злочинцями, які йшли нападати на їхніх дружин». Такий довгий вирок мінчанин пов’язує з важкими ушкодженнями, які завдали силовики. Чоловік вважає, що їх посадили на 15 діб, щоб рани встигли зажити.

«За 15 діб все у всіх зажило. Синці від кийків були, але і вони зникли».

Співрозмовник також зазначає, що їх навмисно приховували від родичів. Дружина Юрія Віра змогла знайти його тільки після суду. Три дні жінка обдзвонювала РУВС і в’язниці, де могли утримувати чоловіка, але ніде їй не дали ніякої інформації.

«По-перше, нашим родичам не повідомили, де і коли відбудеться суд. Рідні дзвонили всюди, а їх перенаправляли постійно. Мовляв, по телефону інформацію не даємо, приїжджайте. Приїжджають, а їм кажуть, що нас немає, що ми десь в іншому місці. У підсумку хтось із родичів додзвонився у Фрунзенський РУВС, де нас судили. Їм сказали, що нам дали 15 діб, і кинули трубку».

За час, проведений на Окрестина і в Барановичах, Юрій, як і інші затримані, не отримали жодного документа, крім роздруківки шляху оплати через систему «Розрахунок».

Однак там немає печаток і підписів, як і інформації, скільки і куди потрібно заплатити за утримання в ізоляторі і в’язниці.

Зараз Юрій на лікарняному – у нього нежить, кашель і застуджені нирки. Найбільше чоловік переживав за дружину Віру і п’ятирічну дочку Надію, які були в незнанні і пережили великий стрес.

«Дружина на мене не злиться. Вона дуже переживала, але все розуміє. Виявляє Солідарність», – каже він.

  • Протести в Білорусі тривають з 9 серпня. За цей час були заарештовані не менше 15 тисяч осіб, багато з них були побиті, деякі були згвалтовані, щонайменше 6 людей загинули. У кримінальних справах затримано понад 350 осіб.
  • Правозахисна спільнота визнала 102 людини політичними в’язнями.

ДР, ОК belsat.eu

Новини