Куди відпливли пінські кораблі?

Режисер Вавренюк Микола, 2012

Прип’ять, Піна, Ясельда, а далі на схід – середнє Дніпро – століттями були головними шляхами Полісся. Колись тільки зимовою порою з болотного краю можна було переміщатися інакше; переважно по річках перевозили пасажирів і вантажі, а в міжвоєнному двадцятиріччі у складі польського військ була Пінська флотилія. Військові кораблі Червоної Армії воювали тут з німцями в 1941 і 1944 роках. У Пінську до 1990-х працювала Флотська школа. Річковий транспорт не витримав конкуренції із залізничним і автомобільним. А ще Поліські пейзажі радикально змінила меліорація, тому річки втратили свою могутність. Сьогодні на Поліссі немає не тільки військового флоту, а й цивільного. Звелася і професія човнярів, вироби яких використовували чи не в кожній поліській родині. Залишилися спогади, зйомки і нечисленні матеріальні пам’ятки. Микола Бразовський був моряком далекого плавання. Через проблеми зі здоров’ям списався на берег, повернувся в батьківський край і плавав по поліських річках. Тепер він збирає пам’ятки історії рідного Давид-Городка, покладеного на річці Горинь, заснував краєзнавчий музей… Знімальна група побувала і в селі Кудрич, куди цивілізація прийшла зовсім недавно… Не можна було минути і столиці Полісся, Пінська, де стікаються всі місцеві водні шляхи.

2012, Польшча/ОБ

Коментарі